Рішення № 18196931, 06.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011 Справа № 18/1804/11

за позовом Чутівської районної спілки споживчих товариств, 38800, смт. Чутове, вул. Набережна, 1

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 38800, АДРЕСА_1

про : (1) стягнення 9 049,26 грн.;

(2) виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення (магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Кириченко Л.І. (голова правління), постанова зборів ради райспоживспілки першого скликання № б/н від 20.10.2009 р., паспорт серії КН № НОМЕР_1, виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській обл.. 22.01.1999 р.;

від відповідача: не з'явилися.

06.09.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Чутівської районної спілки споживчих товариств до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього 9 049,26 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2011 р. Договору оренди об'єкта нерухомості № 37 за період з квітня по травень 2011 року включно, з яких : 6 000,00 грн. основний борг, 231,86 грн. пеня, 2 772,52 грн. 182 % річних, 44,88 грн. 3 % річних, та виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення (магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, з огляду на відмову позивача від договору оренди відповідно до п. 7.4 договору оренди.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав суду :

- заяву про уточнення предмету позовних вимог супр. лист № 20 від 08.08.2011 р. (вх. № 12589д від 09.08.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9 049,26 грн. боргу та зобов'язати відповідача повернути нежитлове приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, та виселити відповідача з вказаного приміщення. Суд дану заяву прийняв як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам України;

- заяву про збільшення позовних вимог № 22 від 22.08.2011 р. (вх. № 13579д від 25.08.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 18 404,51 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2011 р. Договору оренди об'єкта нерухомості № 37 за період з квітня по серпень 2011 року включно, з яких 10 000,00 грн. основний борг, 649,72 грн. пеня, 7 629,04 грн. 182 % річних, 125,75 грн. 3 % річних, та виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення (магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, з огляду на відмову позивача від договору оренди відповідно до п. 7.4 договору оренди.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог за чинним процесуальним законодавством можливе для майнових вимог, суд прийняв вказану заяву в першій її частині.

Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведених заяв позивача.

Відповідач представництво у судове засідання повторно не забезпечив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать повідомлення № 3600108766938 та № 3600108958675 про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у даній справі від 07.07.2011 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 25.08.2011 р.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

16.02.2011 р. між Чутівською районною спілкою споживчих товариств (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 37, відповідно до якого Чутівська районна спілка споживчих товариств (орендодавець) зобов'язувалася передати, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняти у строкове платне користування приміщення : магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 15-17, далі - Договір оренди об'єкта нерухомості).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- об'єкт оренди передається орендарю у термін не пізніше 3 днів після укладення цього договору за актом приймання-передачі (п. 2.1 Договору оренди об'єкта нерухомості);

- об'єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем за актом приймання-передачі протягом 3 днів з моменту закінчення строку дії договору або в разі дострокового припинення строку дії договору з дати припинення строку дії договору (п. 2.2 Договору оренди об'єкта нерухомості);

- договір діє з 16.02.2011 р. до 31.12.2011 р. (п. 4.1 Договору оренди об'єкта нерухомості);

- за оренду приміщень орендар сплачує орендодавцю орендну плату по договірній ціні. Орендна плата в місяць складає 2 000,00 грн., орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди (п. 5.1, п. 5.2 Договору оренди об'єкта нерухомості);

- орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо орендар прострочив сплату орендної плати більш як на один місяць. У разі відмови орендодавця від цього договору договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору (п. 7.4 Договору оренди об'єкта нерухомості);

- за порушення терміну перерахування коштів, встановлених розділом 5 цього договору орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 8.1 Договору оренди об'єкта нерухомості).

Відповідно до акту від 16.02.2011 р. приймання-передачі основних засобів в операційну оренду Чутівська районна спілка споживчих товариств (орендодавець) передала, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняла в строкове платне користування, зокрема, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 18).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором оренди об'єкта нерухомості відповідач не проводив своєчасно та у повному обсязі розрахунків по орендній платі.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо внесення своєчасних орендних платежів, позивач направив відповідачу лист № 13 від 11.05.2011 р. з вимогою в термін до 15.05.2011 р. сплатити заборгованість по орендній платі та в термін до 20.05.2011 р. повернути орендоване ним приміщення. Факт отримання вищезазначеного листа відповідачем 28.05.2011 р., підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення № 3880003982530 про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

За даними позивача на момент звернення з даним позовом до суду відповідач зобов'язання за Договором оренди об'єкта нерухомості, щодо сплати орендної плати не виконав, заборгованість останнього за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. складає 10 000,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення предмету позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 18 404,51 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2011 р. Договору оренди об'єкта нерухомості № 37 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року включно, з яких : 10 000,00 грн. основний борг, 649,72 грн. пеня, 7 629,04 грн. 182 % річних, 125,75 грн. 3 % річних та зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та виселення відповідача з вказаного приміщення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди об'єкта нерухомості щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 10 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.1 Договору оренди об'єкта нерухомості передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобовязань по Договору щодо проведення своєчасного перерахування орендних платежів та з відшкодування вартості спожитих послуг, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої плати, за кожний день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 649,72 грн. пені за період з 06.04.2011 р. по 25.08.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 125,75 грн. трьох процентів річних за період з 06.04.2011 р. по 25.08.2011 р., суд визнає правомірними (розрахунок суми процентів здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 182 % річних суд приходить до висновку, що останні задоволенню не підлягають, оскільки нарахування таких відсотків не передбачено ні Договором оренди об'єкта нерухомості, ні чинним законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") торговою площею 86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, та виселення відповідача з вказаного приміщення позивач посилається на те, що Договір оренди об'єкта нерухомості відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України є розірваним з моменту отримання відповідачем листа № 13 від 11.05.2011 р..

Статтею 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з листа № 13 від 11.05.2011 р., на який позивач посилається як на відмову від Договору оренди об'єкта нерухомості, останній вимагає від відповідача сплатити заборгованість по орендній платі та повернути орендоване ним приміщення, але не містить тверджень щодо відмови орендодавця від договору.

Згідно ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що Договір оренди об'єкта нерухомості як на момент звернення з позовом до суду, так і на момент прийняття рішення у даній справі не є розірваним або припиненим, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості, 649,72 грн. пені та 125,75 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (38800, АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Чутівської районної спілки споживчих товариств (38800, смт. Чутове, вул. Набережна, 1) ідентифікаційний номер 01762367 - 10 000,00 грн. заборгованості, 649,72 грн. пені, 125,75 грн. 3% річних, 107,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене : 12.09.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.