Рішення № 18196759, 13.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11 Справа№ 5015/4647/11

за позовом: ПАТ “Укртелеком” в особі ЛФ ПАТ „Укртелеком”, м. Львів

до відповідача: ФО-підприємець ОСОБА_1, м. Ходорів

про стягнення 12048,54 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Пецух О.Я.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено ПАТ “Укртелеком” в особі ЛФ ПАТ „Укртелеком”, м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ходорів про стягнення 12048,54 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.08.2011р.

25.08.2011р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

01.06.2010р. між ВАТ «Укртелеком»в особі Львівської філії (орендодавець) та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №468107-177.

Відповідно до п.п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення дільниці технічної експлуатації площею 48,1 кв.м. та будівлю склад-гаража площею 136,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 185,0 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності.

Умовами договору також визначено орендну плату, яка складається з витрат понесених орендодавцем проведення незалежної оцінки, витрат на утримання майна та електроенергію (п. п. 3.2, 3.4, 3.5 договору). Термін договору оренди до 30.04.2013р. (п.12.1 договору).

Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов"язань та дає оцінку поданих сторонами доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.06.2010р. (в матеріалах справи) орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 185,0 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності.

Порядок розрахунків, зокрема, внесення орендної плати визначено п.п. 6.1.3 договору, а саме, орендна плата перераховується орендарем не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У відповідності до умов договору, відповідач взяв на себе зобов”язання своєчасно сплачувати за нього орендну плату.

Згідно ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата- це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, договірні зобов"язання відповідачем належним чином не виконано, згідно поданого розрахунку заборгованості, відповідач допустив заборгованість з орендної плати за період січень-червень 2011р. в розмірі 13347,30 грн. Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 2298,93 грн. (платіжне доручення №83 від 08.07.2011р. в матеріалах справи), борг відповідача становить 11048,37 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 216 Господарського Кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського Кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 8.2 договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму 596,15 грн., у відповідності до поданого розрахунку.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 291,71 грн. та 3% річних на загальну суму 112,31 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.179, 193, 216, 286 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (п/р НОМЕР_2 в Приватбанк, МФО 325321, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів, вул.Словацького,1 (р/р 260018273 Банк ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ 01186030) - 11048,37 грн. основного боргу, 596,15 грн. пені, 3% річних в сумі 112,31 грн., інфляційні нарахування 291,71 грн., 121,00 грн. державного мита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 16.09.2011р.

Суддя Мороз Н.В.