Рішення № 18196737, 13.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11 Справа № 5015/3537/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Добрянського Й.К., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Міжрегіональні ресурси”, м. Ківерці до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екопласт”-Львів”, м. Львів про стягнення 119685 грн. 40 коп. та розірвання договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД Міжрегіональні ресурси”, м. Ківерці звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екопласт”-Львів”, м. Львів про стягнення 119685 грн. 40 коп. та розірвання договору.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.06.2011 р. призначив розгляд справи на 13.07.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався 10.07.2011 р., 13.09.2011 р. За клопотанням представника позивача строк вирішення спору було продовжено.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 01.10.2010 р. було укладено договір поставки №014/2010, на виконання умов якого відповідачу було перераховано 1633735 грн. 40 коп. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару виконав частково –на дату звернення до суду не поставлено оплачений товар на загальну суму 119685 грн. 40 коп. У зв’язку з тим, що прострочення поставки товару втратило інтерес для позивача, останній просив стягнути з відповідача 119685 грн. 40 коп. сплачених за не поставлений товар та розірвати договір поставки .

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 29.06.2011 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

1 січня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №014/2010.

За цим договором постачальник (відповідач) зобов’язується виготовити і поставити продукцію, а покупець (відповідач) прийняти її і оплатити в строк, зазначений у доданій до цього договору специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 8.1. договору поставки №014/2010 від 01.01.2010 р. даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2010 р., після чого буде продовжуватися з року в рік, якщо жодна із сторін не заявлять про свої наміри припинити його дію за 60 днів до прогнозованого закінчення дії договору, та до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Позивач здійснив оплату вартості товару на суму 1633735 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №348 від 16.03.2010 р., №356 від 18.03.2010 р., №361 від 19.03.2010 р., №145 від 01.04.2010 р., №427 від 01.04.2010 р., №440 від 07.04.2010 р., №448 від 08.04.2010 р., №490 від 08.04.2010 р., №272 від 19.04.2010 р., №507 від 20.04.2010 р., №534 від 27.04.2010 р., №566 від 05.05.2010 р., №580 від 07.05.2010 р.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1514050 грн. 00 коп., що підтверджується накладними.

За вих. №К-35 від 16.06.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій просив підписати угоду про розірвання договору поставки №014/2010 від 01.01.2010 р. та повернути сплачений аванс в розмірі 119685 грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді відповідачем не поставлено оплачений товар на загальну суму 119685 грн. 40 коп., сплачену суму грошових коштів позивачу не повернуто.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.

Частиною 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 651 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір поставки №014/2010 від 01.01.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Екопласт”-Львів”, м. Львів, вул. Залізнична, 18 (ідентифікаційний код 33196220) і Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД Міжрегіональні ресурси”, м. Ківерці, вул. Шевченка, 35, Волинська область (ідентифікаційний код 35184264).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екопласт”-Львів”, м. Львів, вул. Залізнична, 18 (ідентифікаційний код 33196220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Міжрегіональні ресурси”, м. Ківерці, вул. Шевченка, 35, Волинська область (ідентифікаційний код 35184264) 119685 грн. 40 коп. сплачених за не поставлений товар, 1281 грн. 86 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.