ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.11 Справа№ 5015/3332/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД», с. Солонка, Путстомитівського району Львівської області
про стягнення 8934 грн. 85 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності б/н від 19.04.2011 року;
відповідача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності № 001 від 03.01.2011 року.
Ухвалою господарського суду від 16.06.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.05.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 8934 грн. 85 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 06.07.2011 року. Ухвалами господарського суду від 06.07.2011 року та від 25.07.2011 року розгляд справи було відкладено з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. В судових засіданнях 08.08.2011 року та 31.08.2011 року судом оголошувалась перерва для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.
Представникам сторін розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 01.09.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.
08.08.2011 року позивачем подано заяву про зміну підстави позову № 38/08.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 08-08/1 від 08.08.2011 року та поясненні від 01.09.2011 року.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (акту виконаних робіт, акту приймання-передачі, замовлення, претензій).
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.
01.09.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 8934 грн. 85 коп. боргу, з яких: 7997 грн. 11 коп. основна заборгованість, 186 грн. 01 коп. 3 % річних та 751 грн. 73 коп. втрати від інфляції. Позивач вказує, що відповідач не повністю оплатив вартість виконаних ним робіт, внаслідок чого борг відповідача перед ним становить 7997 грн. 11 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі. Сума позову із врахуванням інфляційних та річних складає 8934 грн. 85 коп.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Відповідно до Акту передавання-приймання від 18.08.2010 року та довіреності від 18.08.2011 року № 513, позивачем було виконано, а відповідачем було прийнято виконання робіт по технічному обслуговуванню автомобіль Crysler 300С державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_3. Вказаний автомобіль був доставлений для технічного обслуговування фізичною особою ОСОБА_4, ним же підписаний і акт виконаних робіт від імені платника відповідача (ТОВ «Фенікс»)
Товариством з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім»виконано замовлення та проведено роботи з технічного обслуговування транспортного засобу Crysler 300С державний номерний знак НОМЕР_1. Факт виконання робіт підтверджується Актом виконаних робіт № 99006660 від на суму 9090 грн. 39 коп. Автомобіль отримано від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»ОСОБА_4 на підставі доручення відповідача № 513 від 18.08.2010 року, що підтверджується його підписом на вищезазначеному акті виконаних робіт. Претензії щодо якості та строку виконання робіт у відповідача відсутні.
22.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД»частково перерахував позивачу кошти в сумі 1000 грн. та 15.12.2010 року відповідач оплатив ще 93 грн. 28 коп., що підтверджується листом АТ «ОТП Банк»від 24.05.2011 року № 01-10-2/111.
Оскільки, станом на 22.02.2011 року решта суми вартості виконаних позивачем робіт не сплачена позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» із претензією № 07/02, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8113100008856. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД»дало відповідь на претензію відповідно до якої відповідач наголошує на гарантійному строку 60 місяців, який дає підстави не здійснювати оплату.
12.04.2011 року позивач повторно звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД»із вимогою сплати боргу в розмірі 7997 грн. 11 коп., оскільки гарантія не поширюється на випадок природного зношування деталей автомобіля.
Оскільки на момент подання позовної заяви заборгованість в розмірі 7997 грн. 11 коп. не погашена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення вищезазначеної суми, а загальна сума позову, включаючи три відсотки річних за користування коштами та інфляційні втрати, становить 8934 грн. 85 коп.
Відповідач проти позову заперечує, посилаюсь на те, що власником та замовником ремонтного обслуговування автомобіля Crysler 300С державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3, який і повинен здійснювати оплату вартості виконаних робіт, а відтак дана справа не може бути підсудна господарському суду, оскільки відповідачем по справі є фізична особа - власник автомобіля.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Позивачем виконано ряд ремонтних робіт транспортного засобу Crysler 300С державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується Актом виконаних робіт № 99006660 від 18.08.2010 року загальною вартістю 9090 грн. 39 коп.
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Вищезазначені правовідносини за своєю суттю є разовим договором про надання послуг, що підтверджується попереднім замовленням, актом виконаних робіт та фактом проведення часткової оплати.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 193 ч. 7 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором. Розмір вартості наданих послуг вказаний у попередньому ремонтному замовленні від 18.08.2010 року та Акті виконаних робіт № 99006660 від 18.08.2011 року і становить 9090 грн. 39 коп.
Згідно частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обовязків повязано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав певні роботи, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД»отримало ці роботи та здійснило часткову оплату в розмірі 1093 грн. 28 коп.
Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою отримання повного розрахунку вартості виконаних робіт, позивач надсилав відповідачу претензії від 22.02.2011 року та від 12.04.2011 року із вимогою сплати 7997 грн. 11 коп., який на момент подання позову не погашений.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.
Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи з огляду на наступне:
Як вбачається із представлених позивачем доказів, позивач протягом січня 2007 року по грудень 2010 року обслуговував транспортний засіб Crysler 300С державний номерний знак НОМЕР_1 на станції технічного обслуговування позивача, що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт, підписаними прийнятими та оплаченими відповідачем. Роботи згідно Акту виконаних робіт № 99006660 від 18.08.2010 року прийнято відповідачем, часткову оплату за даним актом також здійснено відповідачем, що підтверджує волевиявлення відповідача на виконаних робіт.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також, стаття 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України. Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 7997 грн. 11 коп. основного боргу, 186 грн. 01 коп. 3% річних та 751 грн. 73 коп. втрат від інфляції.
Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних позивачем здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та математично здійснений правильно.
Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК).
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 8934 грн. 85 коп. боргу.
Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД», вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22418384) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім», вул. Садова, 13/16, м. Львів (код ЄДРПОУ 32053671) 7997 грн. 11 коп. основного боргу, 186 грн. 01 коп. 3 % річних, 751 грн. 73 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.
Судове рішення № 18196711, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3332/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: