Рішення № 18195350, 05.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

05.09.2011Справа №5002-9/3101-2011 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)

До відповідача Алуштинської міської ради, АР Крим, м. Алушта (98516, м. Алушта, пл. Радянська, 1)

Про визнання незаконним рішення

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_4, пред-к., кер.від.суд.спорів, дов.пост. № 15 від 01.01.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_5, пред-к., дов.пост. № 02-38/551 від 28.04.2011 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить визнати незаконним рішення Алуштинської міської ради №7/25 від 28.01.2011р. «Про припинення права користування земельною ділянкою».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство «Придніпровська залізниця» вважає, що прийняте Алуштинською міською радою АР Крим рішення від 28.01.2011 №7/25 «Про припинення права користування земельною ділянкою» прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства та прав Залізниці як законного землекористувача, та підлягає визнанню незаконним. В основу оскаржуваного рішення Алуштинської міської ради АР Крим від 28.01.2011 №7/25 покладено Акт перевірки, який не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач пояснює, що Залізницею спірна земельна ділянка використовувалася виключно за прямим призначенням - під розміщення Сервіс-Центру. Крім того, позивач вважає, що чинне законодавство України не передбачає можливості примусового припинення прав на земельну ділянку з підстав невикористанні земельної ділянки.

Позивач у судовому засіданні позивні вимоги підтримав у повному обсязі, та просить визнати рішення Алуштинської міської ради АР Крим від 28.01.2011 №7/25 «Про припинення права користування земельною ділянкою» недійсним.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вх. №32213 від 05.09.2011р., а саме пояснив, що до земель залізничного транспорту відносяться землі, надані саме в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. Однак, ДП «Придніпровська залізниця» не використовує, надану її в користування земельну ділянку в цілях розміщення ні службових, ні культурно-побутових, ні яких-небудь інших будов і споруд, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту. З відзиву відповідача вбачається, що 22.12.2010 року Держземінспекцією відділа Держкомзема у м.Алушті в АР Крим була проведена перевірка дотримування вимог земельного законодавства ДП «Придніпровська залізниця». В результаті перевірки використовування земельної ділянки, яка перебуває у постійному використанні позивача, та розташована у м. Алушті, по вул. Горького, було встановлено , що земельна ділянка не використовувалась та не використовується за цільовим призначенням з 2000 року. За результатами перевірки був складений акт № 12/10. 28.01.2011 року на 7 сесії 6 скликання Алуштинська міська рада прийняла рішення №7/25 припинити право користування земельною ділянкою ДП «Придніпровська залізниця» на підставі матеріалів, наданих Держземінспекцією відділа Держкомзема у м. Алушті.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

28 січня 2011 року на сьомій сесії шостого скликання Алуштинською міською радою Автономної Республіки Крим (далі за тестом - Відповідач, Міськрада) було прийнято рішення за № 7/25, згідно якого, на підставі ст.ст. 12, 141, 143, 144 Земельного кодексу України, п. б ст. 6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п.п. 15, 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», було вирішено:

1.Відмінити рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради від № 806 «Про надання земельної ділянки у постійне користування Кримському відділенню Придніпровської залізниці».

2.Відмінити Рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 389 від 27.04.2001 «Про переоформлення права користування земельною ділянкою Державному підприємству "Придніпровська залізниця"».

3.Припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 0116 га, за адресою: м. Алушта, вул.. Горького, в районі кінотеатра «Шторм» Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

4.Державний Акт на право постійного користування землею серія І-КМ №000474, виданий на підставі рішення виконкому Алуштинської міської ради № 389 від 27.04.2001р., вважати таким, що втратив силу.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» вважає, що прийняте Алуштинською міською радою АР Крим рішення від 28.01.2011 №7/25 «Про припинення права користування земельною ділянкою» прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства та прав Залізниці як законного землекористувача, та підлягає визнанню незаконним, виходячи із наступного.

В обґрунтування необхідності припинення права користування земельною ділянкою площею 0, 0116 га, розташованого по вул. Горького, в м. Алушта, в районі кінотеатру «Шторм», Відповідач послався на ст.ст. 12, 141, 143, 144 ЗК України, а також на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.12.2010 №12/10.

Згідно вказаного Акту, складеного завідуючим сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Алушті АР Крим Одинцем М.М. за участю депутатів Алуштинської міської ради Снегірьова П.В. та Снегурського А.С. було встановлено, що на момент перевірки земельна ділянка не використовувалась та не використовується.

В основу оскаржуваного рішення Алуштинської міської ради АР Крим від 28.01.2011 №7/25 покладено Акт перевірки, який не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зокрема, порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається наказом Держкомзему від 12.12.2003 № 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", в п. 4.1 якого зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п. 5.3 вказаного Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Відповідно до п. 5.6 Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Однак, під час складання акту від 22.12.2010 №12/10 було порушено вимоги щодо їх змісту та порядку його складання, а саме: його складено за відсутності представника ДП «Придніпровська залізниця», а про здійснення самої перевірки 22.12.2010 Залізницю взагалі не було повідомлено; в акті відсутні підписи представника Залізниці, який би мав бути присутніми під час проведення перевірки; акт не містить вказівки на вид перевірки: планова, позапланова чи оперативна, відтак визначити законність проведення саме такого виду перевірки, а не іншого є неможливим; копію акту не вручено уповноваженому представнику Залізниці, а також не направлено з повідомленням про вручення на адресу Залізниці. В акті відсутня будь-яка вказівка про направлення його копії на адресу Залізниці; акт не містить вказівки на суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені; акт не містить плану-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів).

Більш того, з наданої відповідачем копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.12.10р. №12/10 убачається, що акт підписаний не всьома особами, яки приймали участь в проведенні перевірки і яки вказані в акті. Приймаючи до уваги, що акт від 22.12.10р. складений з порушенням, даний акт не може служити доказом порушення позивачем вимог земельного законодавства.

Крім того, суд вважає, що відповідач прийшов до необгрунтованого висновку щодо нецільового використання земельної ділянки площею 0, 0116 га, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Горького, в районі кінотеатру «Шторм», внаслідок чого були неправильно застосовані положення ст.. 143 Земельного кодексу України.

Згідно рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради АРК від 15.10.1999 № 911 «Про підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування і розміру земельної ділянки і дозвіл виробництва проєктно - дослідницьких робіт», останнім було вирішено дозволити Алуштинському міському залізничному агентству підготовку матеріалів попереднього узгодження та здійснення проектно-вишукувальних робіт з будівництва будівлі «сервіс-центру» по вул. Горького (між будівлями кінотеатру «Шторм» та ігрових автоматів) на землях міста площею 62 кв.м.

В свою чергу, Головним архітектором м. Алуніти 29.10.1999 б/н було затверджено архітектурно-планувальне завдання на проектування будівлі «Сервіс-Центра» по обслуговуванню пасажирів, яке стало підставою для збору техумов, підготовки будівельного паспорта та виконання проектно-вишукувальних робіт на території.

Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 15.09.2000 № 806 «Про надання земельної ділянки у постійне користування Кримському відділенню Придніпровської залізниці» було затверджено проект відведення та технічний звіт по перенесенню в натурі меж земельної ділянки Кримському відділенню Придніпровської залізниці для будівництва будівлі «Сервіс-центру» для обслуговування пасажирів Алуштинського залізничного агентства по вул. Горького в районі кінотеатру «Шторм» на земельній ділянці площею 0, 0016 га та надано Кримському відділенню Придніпровської залізниці в постійне користування земельну ділянку 01:103:000:00:00:04:030 площею 0, 0016 га за рахунок земель змішаного користування Алуштинської міської ради. Видати Кримському відділенню Придніпровської залізниці державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 0, 0016 га.

В зв'язку, з тим що наказом начальника Придніпровської залізниці №175Н від 26.06.2000р. Кримське відділення Державного підприємства «Придніпровська залізниця» було перейменовано в Кримську дирекцію залізничних перевезень з позбавленням статусу юридичної особи, Алуштинська міська рада вирішила (рішення від 27.04.2001 № 389):

- затвердити технічний звіт по переоформленню права постійного користування земельною ділянкою під розміщення Сервіс-Центра по вул. Горького м. Алушта в районі кінотеатру «Шторм» загальною площею 0, 0016 га, якою раніше користувалось Кримське відділення Придніпровської залізниці;

- припинити право користування земельною ділянкою Кримському відділенню Придніпровської залізниці на площі 0, 0016 га, під розміщення Сервіс-Центру по вул. Горького м. Алушта в районі кінотеатру «Шторм» та надати цю земельну ділянку Державному підприємству Придніпровська залізниця для використання його в транспортних цілях;

- видати Державному підприємству Придніпровська залізниця Державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 0, 0016 га для будівництва Сервіс-Центру по вул. Горького м. Алушта в районі кінотеатру «Шторм»;

- Алуштинському державному управлінню земельних ресурсів внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію.

Дійсно, на підставі вказаного рішення Відповідача, 19.06.2001 Залізниці було видано Державний акт на право постійного користування землею І-КМ №000474, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 234.

Зазначаємо, що Малим приватним підприємством «Квадр» було розроблено Робочий проект будівлі «Сервіс-центру» з обслуговування пасажирів Алуштинського міського залізничного агентства, який було погоджено головним архітектором м. Алушти 16.03.2001.

Крім цього, 11.07.2001 Кримською республіканською службою Української державної інвестиційної експертизи при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим було надано Комплексний експертний висновок №86А-2001, згідно якого зазначена служба, розглянувши представлений робочий проект «Будівля Сервіс-центру по обслуговуванню пасажирів Алуштинського міського залізничного агентства», рекомендовано його до затвердження з відповідними техніко-економічними показниками.

18.12.2002 року Інспекцією ДАБК м. Алушти Залізниці було видано дозвіл на будівництво будівлі сервіс-центру з обслуговування пасажирів Алуштинського залізничного агентства.

Залізницею спірна земельна ділянка використовувалася виключно за прямим призначенням - під розміщення Сервіс-Центру.

Згідно п. а ст. 143 Земельного кодексу України однією із підстав примусового припинення прав на земельну ділянку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких визначені і землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. ж ч. 1 ст. 19 ЗК України).

За приписами ч. 1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

В свою чергу, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (ст. 68 Земельного кодексу України) вказані положення кореспондуються із положеннями ст. 6 ЗУ «Про залізничний транспорт».

Таким чином, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Згідно рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 24.04.2001 № 389 зазначена земельна ділянка надавалася Залізниці для використання його саме в транспортних цілях.

Відтак за цільовим призначенням, земельна ділянка площею 0, 0016 га розташована по вул. Горького м. Алушта в районі кінотеатру «Шторм» відноситься до земель залізничного транспорту.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані використання землі за цільовим призначенням.

Чинне законодавство України, а також судова практика, що склалася відносно спірних правовідносин, дає чітке визначення поняття «використання земельної ділянки за цільовим призначенням», як використання земельної ділянки з дотриманням вимог, що ставляться відповідно до категорій земель, визначених главою 4 розділу II Земельного кодексу України.

Так, склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (сільськогосподарського призначення, громадської та житлової забудови, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони тощо), встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Таким чином, статтею 19 Земельного кодексу України визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням.

Також земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися, а саме: глава 5 Земельного кодексу України - землі сільськогосподарського призначення, глава 6 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, глава 7 - землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, глава 8 - землі оздоровчого призначення, глава 9 - землі рекреаційного призначення, глава 10 - землі історико-культурного призначення, глава 11 - землі лісогосподарського призначення, глава 12 -землі водного фонду, глава 13 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Зважаючи на вказані положення земельного законодавства, вбачається, що передбачене рішенням Алуштинської міської ради № 389 від 27.04.2001 та Державному акті на право постійного користування землею І-КМ №000474 від 19.06.2001 використання спірної земельної ділянки «під розміщення Сервіс-центру», не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання.

Вказана правова позиція Залізниці щодо неможливості ототожнення поняття «цільове використання земельної ділянки» з поняттям «мета використання земельної ділянки» підтверджується позицію Вищого господарського суду України викладеній у п. 2 Оглядового листа від 30.11.2007 № 01-8/918 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок».

Крім цього, Державний комітет України по земельних ресурсах в своєму листі від 27.12.2006 № 14-17-7/9942 чітко вказав, що коли земельна ділянка була надана для розміщення об'єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Пункти 1 та 2 оскаржуваного рішення, в частині відміни рішень Відповідача, не відповідають суперечать нормам Конституції України.

Згідно з пунктом 1, 2 оскаржуваного рішення, Алуштинська міська рада Автономної Республіки Крим вирішила:

-відмінити Рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 15.09.2000р.№ 806 «Про надання земельної ділянки у постійне користування Кримському відділенню Придніпровської залізниці»;

-відмінити Рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради №389 від 27.04.2001«Про переоформлення права користування земельною ділянкою Державному підприємству "Придніпровська залізниця"»

Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009) були розтлумачені положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Конституційний Суд України роз'яснив стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З огляду на те, що як рішення від 15.09.2000 № 806, так і рішення №389 від 27.04.2001 є актами одноразового застосування та були вичерпані фактом видачі Залізниці Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №000474, Відповідач не мав права їх відміняти.

Також суд вважає, що рішення винесено всупереч порядку визначеного ст.. 144 Земельного кодексу України, дотримання якого є обов'язковим при здійсненні процедури припинення права користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 144 Земельного кодексу України, на яку послався Відповідач в оскаржуваному рішенні визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Однак, на адресу ДП «Придніпровська залізниця» не надходило жодного припису (як первинного, так і повторного) щодо усунення порушень земельного законодавства, а саме нецільового використання земельної ділянки площею 0,0116 га, розташованої по вул. Горького, в м. Алушта, в районі кінотеатру «Шторм», що є порушенням Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 березня 2004 № 67 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 березня 2004 за № 340/8939).

Рішення Алуштинської міської ради від 28.01.11р. №7/25 щодо припинення права користування земельною ділянкою ДП «Придніпровська залізниця» ґрунтується на акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.12.10р. №12/10, а оскільки даний акт був складений з порушенням і не може служити доказом порушення позивачем вимог земельного законодавства, то рішення Алуштинської міської ради від 28.01.11р. №7/25 треба визнати недійсним.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно положень ст. 2, 3, 124, 152 ЗК України захист прав суб'єктів земельних відносин: фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки, органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади - здійснюється шляхом визнання прав, визнання угод недійсними, визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 05.09.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 06.09.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради №7/25 від 28.01.2011р. «Про припинення права користування земельною ділянкою».

3.Стягнути з Алуштинської міської ради, (98516, м. Алушта, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 04055736) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 в АБ «Експрес-банк», МФО 306964) 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.