Рішення № 18195191, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011Справа №5002-28/2704-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39).

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Про стягнення 228199, 21 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність від 28.09.2010 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 73/К-08 від 06.10.2008р. в розмірі 228199, 21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобовязання за кредитним договором.

Відповідач в судове засідання тричі не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

6 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Банк) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 73/К-08 (а. с. 12-14).

30 червня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта - банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» і Національним банком України укладено договір про передачу Активів та кредитних зобовязань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта банк».

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в грошовій формі у розмірі 199500,00 грн., з процентною ставкою 24 % річних та кінцевою датою повернення кредиту 5 жовтня 2012 р.

Розділом 4 договору сторони погодили, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіку повернення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений не пізніше кінцевої дати повернення кредиту. У випадку порушення позичальником встановленим цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів сума несплачених в строк процентів вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У разі несвоєчасного повернення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 договору, проценти з розрахунку 26,0 % річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

13 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін та доповнень № 73/3 до кредитного договору № 73/К-08 від 06.10.2008 р., згідно до якого сторони доповнили розділ 4 кредитного договору наступним пунктом: сторони домовились, що станом на дату підписання цього договору прострочена заборгованість позичальника по поверненню відсотків за кредитним договором становить 5904,19 грн. Сторони домовились, що станом на дату підписання цього договору прострочена заборгованість позичальника по поверненню тіла кредиту за кредитним договором становить 28766,34 грн. Позичальник зобовязаний сплатити вищезазначені суми простроченої заборгованості у відповідності до графіку погашення простроченої заборгованості.

Також, 13.10.2009 р. між сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень № 73/2 до кредитного договору № 73/К-08 від 06.10.2008 р., яким вони встановили, що кінцевою датою повернення кредиту є 05 жовтня 2014 р.

Згідно п. 5.2.6 кредитного договору банк зобовязаний, при настанні випадків, передбачених п. 9.2 договору, призупинити подальше кредитування позичальника та/або достроково стягнути всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

У пункті 9.2 договору зазначено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується розпорядженням від 14.11.2008 р. (а. с. 22), проте відповідач у порушення умов договору, не виконав свої зобовязання, у звязку з чим за ним склалась заборгованість за кредитом у розмірі 176406,34 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 46805,57 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 176406,34 грн. заборгованості за кредитом та 46805,57 грн. заборгованості по відсоткам.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за простроченим кредитом у розмірі 3109,86 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1887,44 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочений кредит у розмірі 3109,86 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1887,44 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів сплати заборгованості або контррозрахунок суми заборгованості, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідачів в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 23.08.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 29.08.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПО України 34047020) заборгованість за договором кредиту № 73/К-08 від 06.10.2008 р. у розмірі 228199,21 грн., державне мито у розмірі 2282,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.