РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2011 р. Справа № 5004/332/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України на рішення господарського суду Житомирської області від 05.05.11 р.
у справі № 5004/332/11 (суддя Бондарєв Сергій Васильович )
позивач Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави в особі:
1) Військової частини А-2331;
2) Квартино-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
за участю представників сторін: < Текст >
прокуратури - Жоган А.А. (посвідчення №10 від 27.04.2010р.);
позивача 1 - не з'явився;
позивача 2 - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.05.2011 року у справі №5004/332/11 позов Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А-2331, Квартино-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку задоволено. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" припинити використання, звільнити та передати земельну ділянку полігону Військової частини А-2331 площею 320 га Військовій частині А-2331, м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 1. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, виконання рішення господарського суду в частині зобов’язання ТзОВ "Прогрес" припинити використання земельної ділянки військового полігону в/ч А-2331 загальною площею 320 га , звільнити та передати вказану земельну ділянку відстрочено до 01.11.2011 року.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Військовий прокурор Західного регіону України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині відстрочки виконання рішення скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити ТзОВ "Прогрес" у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.
Обгрунтовучи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, прокурор в апеляційній скарзі та безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що надаючи відстрочку виконання рішення до 01.11.2011 року господарський суд першої інстанції прийняв до уваги специфіку сільськогосподарського виробництва, передусім сезонний характер отримання прибутків відповідача. Натомість, матеріальні інтереси позивача, його матеріальне становище, виконання зобов'язань позивача перед третіми особами, наявність трудового колективу, якому теж необхідно виплачувати заробітну плату, те, що на господарську діяльність позивача розповсюджуються усі негативні інфляційні процеси, які діють в державі, на думку скаржника, господарським судом першої інстанції не враховані, а підстави для надання відстрочки виконання рішення не є винятковими.
Крім того, вказує на лист КЕВ м.Володимир-Волинського від 15.07.2011 вих. №1215, де зазначено, що не виключено факту використання ТзОВ "Прогрес" спірних земельних ділянок також у період до 01.11.2011 року при можливих осінніх засівах сільськогосподарських культур.
В судове засідання представники позивачів та відповідача не з'явилися. При цьому, від позивача-1 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Крім того, зазначає, що апеляційну скаргу прокурора підтримує в повному обсязі.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача-2 та відповідача, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор оспорює рішення суду першої інстанції частково в частині відстрочки виконання рішення. Однак, відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Виконавчим комітетом Волинської обласної Ради народних депутатів у відповідності із розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 25 листопада 1959 року №№ 1794-1072 Володимир-Волинській КЕЧ району (правонаступник - КЕВ м. Володимир-Волинський) виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6491,5 га.
28 березня 2006 року частина земельної ділянки, площею 5442,34 га, на якій розташований військовий полігон (військове містечко №14), по акту прийому - передачі №343 від 20.02.2006 року була передана у користування та закріплена за Військовою частиною А-2331.
19 березня 2010 року командир військової частини А2331 звернувся до Володимир-Волинської районної державної адміністрації з листом про погодження надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на використання земельних ділянок військового полігону загальною площею 320 га, в тому числі 255 га ріллі та 65 га пасовищ, для вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби.
Листом №489/21/2-10 від 23.03.2010 року Володимир-Волинською районною державною адміністрацією вказане звернення повернуто командиру частини без розгляду з посиланням на рішення господарського суду Волинської області від 23.05.2008 року у справі №01/22-71, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" було зобов'язано припинити використання земельної ділянки військового полігону в/ч А2331 загальною площею 320 га та звільнити вказану земельну ділянку, оскільки, крім іншого, не було отримано дозвіл відповідного органу військового управління - Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Натомість, незважаючи на вказані обставини 28 квітня 2010 року Володимир-Волинською районною державною адміністрацією видано розпорядження № 163 "Про погодження надання дозволу на вирощування сільськогосподарських культур", відповідно до якого, військовій частині А2331 погоджено надання дозволу ТзОВ "Прогрес" на вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби на земельних ділянках загальною площею 320 га, в тому числі 255 га зіллі та 65 га пасовищ, які знаходяться в її постійному користуванні, що підтверджуються державним актом на право користування землею №1, актом прийому - передачі №343 від 20.02.2006 року земельної ділянки, листом командира військової частини А2331, листом та розпорядженням №163 Володимир-Волинської районної державної адміністрації.
Вважаючи розпорядження Володимир-Волинської районної державної адміністрації №163 "Про погодження надання дозволу на вирощування сільськогосподарських культур" незаконним, 06.08.2010 року Військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся у Волинський окружний адміністративний суд з позовом в інтересах КЕВ м. Володимир-Волинський та військової частини А 2331 до Володимир-Волинської РДА та ТзОВ "Прогрес" про скасування вищевказаного розпорядження.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року у справі №2а-2208/10/0370 позов військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі КЕВ м. Володимир-Волинський та військової частини А 2331 до Володимир-Волинської районної державної адміністрації та ТзОВ "Прогрес" про скасування розпорядження Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області від 28 квітня 2010 року №163 "Про погодження надання дозволу на вирощування сільськогосподарських культур" щодо погодження військовій частині А2331 надання дозволу ТзОВ "Прогрес" вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби на земельних ділянках військового полігону загальною площею 320 га задоволено.
Таким чином, місцевий господарський суд вірно зазначив у своєму рішенні, що з моменту набрання чинності постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року будь-які законні підстави для використання ТзОВ "Прогрес" земельної ділянки полігону військової частини А 2331 площею 320 га відпали.
Враховуючи це та зважаючи на те, що письмовий договір користування земельною ділянкою сторонами не укладався, місцевий господарський суд з огляду на приписи ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.77 Земельного кодексу України, п.1 ст.407 ЦК України дійшов правильного висновку, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для користування землями площею 320 га та, відповідно, правомірно задоволив позов в повному обсязі.
Крім того, місцевий господарський суд при прийнятті рішення задоволив заяву відповідача та на підставі п.6 ст.83 ГПК України відстрочив виконання рішення щодо припинення використання земельної ділянки, її звільнення та передачі до 01.11.2011року.
Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор оспорює рішення суду першої інстанції частково, саме в частині відстрочки виконання рішення суду. При цьому, свої вимоги мотивує тим, що місцевим господарським судом при наданні відстрочки виконання рішення не враховані інтереси позивача, а підстави для надання відстрочки виконання рішення не є винятковими.
Натомість, з такими доводами і власне висновками скаржника апеляційний суд погодитись не може з огляду на таке.
Як вбачається, відповідач 05.05.2011 року подав заяву про відстрочку виконання рішення до 01.11.2011 року. В обґрунтування своєї заяви відповідач, зокрема, посилався на те, що підприємство являється виробником сільськогосподарської продукції, а також на те, що ці землі на даний час засіяні озимими зерновими, олійними культурами та соєю, а тому просив дозволити зібрати врожай (а.с.37,71).
Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.
В той же час, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Слід зазначити, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається, надаючи відстрочку виконання рішення до 01.11.2011 року, господарський суд першої інстанції прийняв до уваги специфіку сільськогосподарського виробництва, передусім сезонний характер отримання прибутків відповідача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, військовий прокурор Луцького гарнізону та позивач-2 не заперечували проти надання відстрочки виконання рішення, що, в свою чергу, підтверджується підписом помічника військового прокурора Гончара Б.С. на заяві про відстрочку (а.с.37,71) та поданим Квартино-експлуатаційним відділом м.Володимир-Волинський клопотанням від 05.05.2011 року (а.с.69).
Отже, місцевий господарський суд, враховуючи думку помічника військового прокурора, позивача, для надання відповідачу можливості підготовки землі для передачі, зібрання з земельної ділянки урожаю, правомірно відстрочив виконання рішення щодо припинення використання земельної ділянки, її звільнення та передачі до 01.11.2011року.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Війського прокурора Західного регіону України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 05.05.2011 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
< Текст >
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
01-12/12313/11
Судове рішення № 18194876, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 12.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/332/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: