Постанова № 18194735, 13.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р.Справа № 5024/853/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоюжгеоразведка”

на рішення господарського суду Херсонської області від 02 червня 2011 року

у справі № 5024/853/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоюжгеоразведка”, м. Сімферополь, вул. Руська, буд. № 103-г

до Державного підприємства „Скадовський морський торговельний порт”, м. Скадовськ, вул. Пролетарська, буд. № 2

про стягнення боргу в сумі 141284,79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Екоюжгеоразведка” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства „Скадовський морський торговельний порт” про стягнення боргу в сумі 141284,79 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02 червня 2011 року по справі № 5024/853/2011 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Екоюжгеоразведка” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненням до апеляційної скарги від 08.09.2011 року, відповідно до якого просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 02 червня 2011 року по справі № 5024/853/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

13.09.2011 року до апеляційного господарського суду надійшло заперечення відповідача на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, уточнень та заперечення, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 08 квітня 2009 року, 24 квітня 2009 року та 15 травня 2009 року між ТОВ "Екоюжгеоразведка" та Державним підприємством "Скадовський морський торговельний порт" були укладені двосторонні Договори №№ 56/02-09, 66/02-09 та 80/02-09.

Предметом даних Договорів є надання послуг із видобування морського товарного піску у загальній кількості 3000 (три тисячі) тон на родовищі "Бакальська банка".

На виконання умов вказаних Договорів та й у відповідності з Нотисом № 102 від 25 травня 2009 року ДП «Скадовський морський торговельний порт»відвантажило на т/х "Василь Чубарь" для ТОВ "Екоюжгеоразведка" 2347 тон морського піску. Позивач вважає, що йому було недовантажено 653 тони морського піску. Цей факт підтверджується Актом звірки наданих послуг від 19 червня 2009 року, який було підписано Відповідачем та Позивачем у м. Скадовську.

Між ДП "Скадовський морський торговельний порт" та ТОВ "Екоюжгеоразведка" 08 травня 2009 року був укладений ще один Договір за № 92/01-09 щодо надання Відповідачем Позивачеві послуг, аналогічних тим, які були названі вище. Згідно умов цього Договору рефулерним караваном у складі баржа "Кримська-21" та МБ "Інженер Капустін" відповідач видобув 20166 тон морського піску, а відвантажив Позивачу тільки 19249,169 тон морського піску. Таким чином недовантажено та не відправлено Відповідачем ще 916,831 тон морського піску.

Позивач вважає, щозагальна кількість недоотриманої ним продукції Відповідача у вигляді морського піску, за весь період дії вказаних вище Договорів, станом на 11 травня 2011 року, складає 1569,831 тн.

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення вартості піску, посилається на норми ЦК України та норми ГК України, які регулюють порядок та строки виконання договірних зобов'язань та стверджує, що відповідач порушив виконання умов договорів, та не передав йому пісок, а тому просить відшкодувати його вартість у перерахунку на середньо ринкову ціну даного виду товару у розмірі 90,00 гривень разом з ПДВ за одну тону за станом на вказану вище дату: 90,00 х 1569,831 = 141284,79грн.

Як встановлено господарським судом із умов договорів, позовної заяви, матеріалів справи, предметом цих договорів є надання відповідачем позивачу послуг з видобування морського піску з безпосередньою доставкою піску у Скадовський морський порт. Порт після доставки не стає власником видобутого піску.

Договорами обумовлена вартість надання відповідачем послуг та умови оплати наданих позивачу послуг.

Таким чином ці договори є договорами підряду та сторони повинні керуватись у своїх взаємовідносинах ст.837 ЦК України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договорам підряду та не передав позивачу результати роботи по договорам підряду у обсягах, що передбачені цими договорами.

Відповідно до ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не закінчив надання послуг позивачу - не доставив видобутий пісок.

Позивач листом-претензією №02-03 від 24.03.11р.(а.с.41) запропонував відповідачу виконати умови договору підряду та доставити йому морський пісок у кількості 1569, 31 тон.

Тобто позивач не відмовлявся від договору підряду, за своїм вибором не виправляв невиконану роботу за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, а звернувся з позовом про стягнення вартості недовантаженого піску, що умовами договору не передбачено, обрав не той спосіб захисту порушених прав.

Крім того Представник порту наполягає на тому, що добутий пісок Портом на складі порту не обліковувався, так як є власністю Апелянта. Ця обставина підтверджується видатковими накладними (а.с.21-30), на підставі яких здійснювалося переміщення добутого піску.

Що стосується різниці між добутим та відвантаженим піском, то вона виникла з вини апелянта, вважає відповідач, який здійснив невірні розрахунки. Пісчано-черепашкова суміш, яка добувалася із глибин моря, була із водою, а тому реальний об'єм добутого піску можна визначати тільки через застосування відповідного коефіцієнту. Даний коефіцієнт на кожному родовищі різний і встановлюється відповідними експертними установами, проте, як вбачається із наданих апелянтом документів, ним при врахуванні заборгованості по піску не враховувався відповідний коефіцієнт, що і призвело до помилок у постановці на прихід кількості тільки мокрого, із водою, щойно добутого піску.

Отже, 1 569,31 тон не відвантаженого піску становить 6,7 % від загальної кількості добутого піску. Тоді як Наказом Міністерства Морського флоту від 05.04.1990 року № 34 «Про направлення інструкції про облік виконання об'єму ПРР в портах Мінморфлоту»п.3.9.8. передбачено, «Визначенні ваги піску (гравію) для обліку здійснюється: якщо заготівля піску (гравію) здійснюється із води на баржу чи плашкоут, які допускають самостійний злив води, то вага піску (гравію) здійснюється по осадці із подальшим його зменшенням на 25%, у зв'язку із перерахуванням на коефіцієнт вологості. Зменшення ваги гравію на коефіцієнт вологості не здійснюється».

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34, 112 ГПК України, які б підтвердили вимоги позивача у будь - якій частині.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоюжгеоразведка”, м. Сімферополь, на рішення господарського суду Херсонської області від 02 червня 2011 року по справі № 5024/853/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 15 вересня 2011 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов