Постанова № 18194572, 06.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р.

Справа № 5016/946/2011(4/57)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” та Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01 червня 2011 року

у справі №5016/946/2011(4/57)

за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2”

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”;

2. Закритого акціонерного товариства будівельної фірми „Житлобуд-Ніко”

про стягнення заборгованості в сумі 6721,64 грн., 605,65 грн. інфляції, 100 грн. грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” та Закритого акціонерного товариства будівельної фірми „Житлобуд-Ніко” про стягнення 6721,64 грн. заборгованості, 605,65 грн. збитків від інфляції та 100 грн. грошових коштів.

В процесі розгляду справи 24.05.2011р. позивач надав до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив збільшити розмір позовних вимог на суму 1756,58 грн. та стягнути з відповідача-1 8184,03 грн. заборгованості, 899,84 грн. збитків від інфляції, а з відповідача-2 - 100 грн. грошових коштів. Вказана заява була подана до суду до прийняття рішення по справі, позивачем було доплачено державне мито на суму збільшення позовних вимог, проте судом першої інстанції ця заява не була прийнята до розгляду, так як на думку суду вона потребувала додаткового судового дослідження, а строк розгляду справи закінчився.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01 червня 2011 року у справі №5016/946/2011(4/57) (суддя Фролов В.Д.) позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” задоволено частково: з ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 6721,64 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ; з ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко” на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 100 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що 17.12.2008р. ОСББ „Соляні-2” було проведено засідання правління, відповідно до протоколу №1 якого було вирішено затвердити тарифи на послуги з утриманням будинків та споруд і прибуткової території виходячи за 1 кв.м. - 1,6251 грн. згідно статті витрат, які є додатком до протоколу. 13.01.2009р. позивач в особі голови правління Буряченко Т.М. листом за вих.№8 надавало ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” на підписання договори на надання послуг з опалювання і гарячого водопостачання та договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, але відповідачем-1 вказані договори не були підписані і відповідач-1 не оплачував в повному обсязі отримані послуги. Внаслідок цього у нього утворилась заборгованість перед позивачем по опалюванню і гарячому водопостачанню у розмірі 357,60 грн. за 2008-2009 роки, 1382,76 грн. за 2010 рік та 308,02 грн. за 2011 рік, а також по витратам на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 2233,05 грн. за 2008-2009 роки, 2186,04 грн. за 2010 рік та 182,17 грн. за 2011 рік, що разом складає 6721,64 грн., які підлягають стягненню на користь позивача. Окрім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу-1 збитки від інфляції за період з 01.04.2009р. по 28.02.2011р. на суму 605,65 грн., у стягненні яких місцевим господарським судом відмовлено з огляду на не надання позивачем до суду доказів направлення відповідачу жодної вимоги про сплату боргу. Разом з тим, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” про стягнення з ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко” 100 грн. заборгованості, нарахованої на підставі п.3.1 укладеного між позивачем та ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко” договору поруки від 10.01.2009р.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-1 (ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”), в якій просить його скасувати в частині стягнення з ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” заборгованості по сплаті послуг з опалювання та гарячого водопостачання, послуг з утриманням будинків та споруд та прибудинкової території у розмірі 6721,64 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, а в частині стягнення з ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” інфляційних витрат рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін. При цьому відповідач-1 посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. апеляційна скарга ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” була прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Також не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач (ОСББ „Соляні-2”), в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів в розмірі 1462,39 грн. основного боргу, 899,84 грн. індексу інфляції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” в повному обсязі, з посиланням при цьому на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. апеляційна скарга ОСББ „Соляні-2” була прийнята до провадження та призначена до сумісного розгляду з апеляційною скаргою ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”.

В судове засідання представники сторін не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 14.07.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційні скарги ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” та ОСББ „Соляні-2” за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” та наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСББ „Соляні-2”, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із пунктом 1.1 Статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2”, який зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради 28.11.2008р. за №2131, об’єднання створено власниками квартир будинку №13-ж по пр. Героїв Сталінграду в місті Миколаєві відповідно до Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Метою створення об’єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов’язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (пункт 2.1 Статуту).

Відповідно до пункту 2.2 Статуту завданням та предметом діяльності об’єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об’єднання; забезпечення сприяння членам об’єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Матеріали справи свідчать про те, що 17.12.2008р. Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” було проведено засідання правління, відповідно до протоколу №1 якого було вирішено затвердити тарифи на послуги з утриманням будинків та споруд і прибуткової території виходячи за 1 кв.м. - 1,6251 грн. згідно статті витрат, які є додатком до протоколу.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 13 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов’язковим і не залежить від членства в об’єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

13.01.2009р. позивач в особі голови правління Буряченко Т.М. листом за вих.№8 надавало відповідачу-1 на підписання договори на надання послуг з опалювання і гарячому водопостачанню та договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

Відповідачем-1 вказані договори підписано не було.

За ч.ч. 6,7 ст. 13 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов’язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об’єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об’єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач-1 не оплачує в повному обсязі отримані послуги, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем по опалюванню і гарячому водопостачанню у розмірі 357,60 грн. за 2008-2009 роки, 1382,76 грн. за 2010 рік, 380,02 грн. за січень 2011 року, 915,88 грн. за лютий-березень 2011р. та по витратах на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 2233,05 грн. за 2008-2009 роки, 2186,04 грн. за 2010 рік, 182,17 грн. за січень 2011 року, 546,51 грн. за лютий-квітень 2011р., що разом складає 8184,03 грн.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На вимогу апеляційного господарського суду позивачем були надані до суду належні докази того, що ОСББ „Соляні-2” є дійсним виробником та виконавцем послуг по опалюванню і гарячому водопостачанню та послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, докази того, що відповідні послуги з опалення, гарячого водопостачання, обслуговування будинку та прибудинкової території надаються безпосередньо позивачем, а також докази того, що вказані послуги фактично споживаються відповідачем-1.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже було зазначено вище, відповідач не сплатив надані йому послуги, а тому позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8184,03 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Судом першої інстанції необґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 6721,64 грн., які були заявлені в позовній заяві, без врахування поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що вказана заява не підлягає розгляду, оскільки потребує додаткового судового дослідження, а строк розгляду справи закінчився.

Такі висновки суду першої інстанції є неправомірними та такими, що порушують норми процесуального права, оскільки відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було збільшено розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, при цьому позивачем було доплачено державне мито на суму збільшення позовних вимог, таким чином, позивач належним чином скористався наданим йому ГПК України правом на збільшення розміру позовних вимог, та місцевий господарський суд повинен був розглядати заявлені ОСББ „Соляні-2” позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та задоволення позовних вимог ОСББ „Соляні-2” в частині стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 899,84 грн. збитків від інфляції за період з квітня 2009 року по квітень 2011 року.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем-1 внаслідок не укладення договору не було визначено терміну виникнення у ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” грошових зобов’язань перед ОСББ „Соляні-2”.

Лише 12.03.2010р. за вих.№12/3 ОСББ „Соляні-2” надіслало ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” вимогу про сплачу коштів (а.с. 131).

Таким чином, підстава нарахування збитків від інфляції виникла не з квітня 2009 року, а з квітня 2010 року.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарським судом приймає до уваги надані позивачем до суду першої інстанції розрахунки збитків від інфляції, починаючи з квітня 2010 року по квітень 2011 року, та вважає, що вказані розрахунки в цій частині зроблені відповідно до вимог чинного законодавства.

За вказаними розрахунками ОСББ „Соляні-2” було правомірно нараховано до сплати відповідачу-1 (ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”) 662,38 грн. збитків від інфляції.

Окрім того, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСББ „Соляні-2” до ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко” про стягнення 100 грн. заборгованості, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2009р. між ОСББ „Соляні-2” та відповідачем-2 (ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко”) укладено договір поруки, згідно з яким відповідач-2 зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов’язань власниками жилих та нежилих приміщень в будинку за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, №13-ж, що виникли з утримання будинків та споруд і прибудинкової території та надання комунальних послуг.

Відповідно до п.3.1 договору поруки від 10.01.2009р. за неналежне виконання боржниками зобов’язань відповідач-2 несе відповідальність за цим договором у розмірі 100 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Як вже було вказано вище, відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідач-1 свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” про стягнення з відповідача-2 (ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко”) 100 грн. заборгованості, нарахованої на підставі п.3.1 укладеного між позивачем та ЗАТ БФ „Житлобуд-Ніко” договору поруки від 10.01.2009р., є правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСББ „Соляні-2” є частково правомірними, частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” слід залишити без задоволення, апеляційна скарга ОСББ „Соляні-2” підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” задовольнити частково.

3.Рішення господарського суду Миколаївської області від 01 червня 2011 року у справі №5016/946/2011(4/57) скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 13-Ж, код ЄДРПОУ 36271064) 8184 (вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 03 коп. заборгованості, 662 (шістсот шістдесят дві) грн. 38 коп. збитків від інфляції, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 34 коп. держмита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 84 коп. витрат на ІТЗ судового процесу”.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства будівельної фірми „Житлобуд-Ніко” (54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в, код ЄДРПОУ 19289428) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 13-Ж, код ЄДРПОУ 36271064) 100 (сто) грн. заборгованості.

В решті позову відмовити”.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Соляні-2” (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 13-Ж, код ЄДРПОУ 36271064) 49 (сорок дев’ять) грн. 67 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5.Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 вересня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош