Рішення № 18192387, 14.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1588/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк", м.Луцьк

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд", м.Луцьк

про стягнення 411 107,07 грн.

                                                                                                    Суддя: Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, гол. юрисконсульт (дов. №1992 від 20.07.2011р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останнбого на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач-публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк" звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" про стягнення 411 107,07 грн., в тому числі 399 074,69 грн. суми простроченої заборгованості по кредиту 12 032,38 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень по суті позову не надав, проте на адресу суду подав клопотання №243 від 12.09.2011р. про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням генерального директора компанії.

Суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що подане клопотання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Зміст і характер клопотання свідчить про зловживання процесуальними правами сторін, затягування розгляду справи

Крім того слід зазначити, що ухвала суду від 11.08.2011р. про порушення провадження у справі, отримана відповідачем 16.08.2011р., відповідно в останнього було достатньо часу для надання суду обґрунтованого пояснення, заперечення, тощо.

Також ухвалою суду від 11.08.2011р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Явка представників сторін обов’язковою не визнавалася.

У відповідно до ст.75 ГПК України господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010р. між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (на даний час згідно наданого статуту публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк") та товариством з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" укладено угоду про надання Овердрафту №009, відповідно до умов якої банк зобов’язався надати позичальнику овердрафт з лімітом заборгованості за овердрафтом у розмірі 400 000,00 грн. на термін з 27 грудня 2010 року по 26 грудня 2011 року включно з необмеженою сумою обороту по рахунку за овердрафтом.

Одержання кредиту у визначеному сторонами розмірі стверджується розпорядженням банку від 05.04.2011р. (а.с.22).

У відповідності до п. 3.5 угоди №009 від відповідач зобов’язувався повернути отриманий овердрафт не пізніше 30-го банківського дня, починаючи з дати надання овердрафту та повністю розрахуватися з банком не пізніше 26 грудня 2011р.

Умовами договору (п.5.3. п.п. 5.3.2. ) встановлено, обов'язок позичальника сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному угодою № 009. На вимогу банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п.7.3. ст. Кредитної угоди у разі порушення позичальником термінів повернення овердрафту позичальник сплачує пеню, яка нараховується на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості і розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Овердрафт –короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Судом встановлено, що угода овердрафту №009 від 27 грудня 2010 року предметом судових розглядів не виступала, недійсною судом не визнавалась, сторонами розірвана не була.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи невиконання товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" взятих на себе зобов’язань в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування останніми позивач з позовом про стягнення 399 074,69 грн. суми простроченої заборгованості по кредиту, 12 032,38 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В даному випадку сторони в пунктах 7.3 ст. 7 кредитної угоди №009 від 27.12.2010р. передбачили, що у разі порушення строків повернення овердрафту позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Судом встановлено, що суми, котрі входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість відповідача по кредиту в сумі 399 074,69 грн. та 12 032,38 грн. пеня по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту нараховані у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а відтак підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 509, 525-527, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-Перша Волинська фінансова будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк" 411 107,07 грн. з них : 399 074,69 грн. простроченої заборгованості по кредиту і 12 032,38 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту; 4060,22 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 14.09.11