Рішення № 18182458, 26.06.2009, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-445/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.

при секретарі Бартош О.

з участю прокурора Полякової І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне (попередній розгляд) цивільну справу за позовом прокурора Рівненського району Рівненської області в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення 1000 грн. майнової шкоди, -

встановив:

У поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області 1000 грн. майнової шкоди, в порядку регресу. Зазначає, що з вини відповідача управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області за судовим рішенням сплатило працівнику 1000 грн. відшкодування моральної шкоди. В порядку регресу ця сума має бути стягнута з відповідача, про що прокурор просить суд постановити рішення.

Позивач позов підтримала, пояснила про обставини, описані вище.

Відповідач позов визнав повністю.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення. Матеріали справи дають суду підстави для задоволення позову, і це задоволення позову не суперечить діючому законодавству і не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні, прокурор Рівненського району звернувся до суду на захист інтересів держави в особі управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації у відповідності до ст. 45 ЦПК України та на підставі ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру". В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних, соціальних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або з державою. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99, поняття „інтереси держави" є оціночним, і в кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

29.10.2007 року рішенням Рівненського міського суду відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського районного управління праці та соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації про стягнення заборгованих коштів у сумі 11 732 грн. 67 коп. та моральної шкоди в розмірі 3 000 грн., внесення записів у трудову книжку, за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

23.11.2007 року заступник прокурора м. Рівне в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулись до апеляційного суду Рівненської області з апеляційною скаргою на рішення Рівненського міського суду від 29.10.2007 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області 28.01.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково, скасувавши рішення Рівненського міського суду від 29.10.2007 року з постановлениям нового рішення, яким з управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборговану суму в розмірі 9 425 грн. 70 коп. та відшкодовано завдану йому моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України рішення апеляційного суду Рівненської області залишила без змін.

Судом при розгляді попередньої справи встановлено, що позивач по цивільній справі ОСОБА_1, за пропозицією начальника управління праці та соціального захисту населення РДА, з відома останнього та за його вказівкою здійснював охорону будівлі та майна, яке у ній знаходилось, належних відповідачу. Судом також достовірно встановлено, що ОСОБА_1 перебував фактично у трудових відносинах з відповідачем, без видання відповідного наказу чи розпорядження. Враховуючи, що ОСОБА_1, виконуючи протягом тривалого часу за пропозицією та з відома відповідача обов’язки по охороні майна, належного останньому, не був у відповідності з вимогами трудового законодавства належним чином оформлений на роботу, не отримував заробітну плату у терміни, передбачені ст. 115 КЗпП в період роботи та розрахунок після її припинення, був вимушений неодноразово звертатись за захистом своїх порушених прав, відновити які відповідач у добровільному порядку відмовлявся, що призвело до його моральних страждань, погіршення матеріального стану та вимагало додаткових зусиль для організації його життя, на користь позивача судом стягнуто моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП правом прийняття на роботу працівника наділений власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Враховуючи те, що згідно начальником управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області є ОСОБА_2, відповідальність за неналежне оформлення працівника на посаді несе ОСОБА_2

Таким чином, з вини посадової особи - начальника управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області ОСОБА_2 держава в особі управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області зазнала зайвих грошових виплат у сумі 1 000 грн., які за рішенням апеляційного суду Рівненської області було відшкодовано ОСОБА_1 в якості моральної шкоди. Факт понесених зайвих виплат державою в особі управління підтверджується платіжним дорученням № 220 від 12 серпня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно з п. 2 ст. 133 КЗпП України керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами.

Враховуючи, що відповідно до довідки 01-25/2199 від 15.12.2008 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 становить 2 838, 75 грн., тому зайві грошові виплати у сумі 1000 гривень, які понесло управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 10, ч.1 ст. 11, ст.ст. 60, 88, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації 1 000 (одну тисячу) грн. Одержувач коштів: управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03195412, банк -ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, п/р 35210001000524.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.