Рішення № 18174949, 17.08.2011, Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим

17.08.2011 Справа № 2 - 639/2011р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2011р. с.Леніне

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: Трубнікова Ю.Л.

при секретарі: Резяпової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за позовом Публічного акціонерного товариства „Крименерго” до ОСОБА_1 третя особа КП «Ленком»про стягнення заборгованості за споживану електроенергію та збитків, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Крименерго»в особі свого структурного підрозділу Ленінського РЕМ звернулося з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є споживачем електричної енергії допустив порушення правил користування електроенергією у вигляді монтажу дублюючого вводу з використанням прихованої проводки, унаслідок чого електроенергія споживається, але не обліковується. Порушення було зафіксовано 11.02.2010р. під час перевірки контролерами РЕМ за обстеженням причин пожежі. Своїми діями причинив майнову шкоду на 11747.37грн. Та також просив стягнути заборгованість за споживану електроенергію в розмірі 24.18грн.

Представник позивача Ефошкіна М.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що відповідач є споживачем електричної енергії та допустив порушення правил користування. Контролерами було виявлено порушення та був складений відповідний акт. Сума збитків підрахована фахівцями, та сумніву в їх розрахунках не має, оскільки вони користуються відповідними документами. Виявити порушення при контрольному огляді було неможливо, оскільки підключення було зроблено до входу до будинку, замасковане меблями. Порушення було виявлено при зясуванні причин пожежі в квартирі, в якої проживає відповідачка та до речі причиною пожежі як раз і відбулося те, що пральна машинка була підключена до скритої проводки.

Відповідач до судового засідання не прибув, був повідомлений завчасно та належним чином про що свідчить повідомлення, яки знаходяться в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив, своїх заперечень суду не надав.

Представник відповідачки позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивачем не наведено фактів того, що з боку відповідачки було порушені правила користування електричною енергією. Так акт в супереч вимогам інструкції підписаний двома представниками енергопостачальника, а потрібно три.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача та вивчивши матеріали справи та оцінював їх в сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити. Відповідачем дії посадових осіб Ленінського РЕМ і інші акти про порушення не оскаржувалися.

Судом встановлено, що 21.07.2009р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Крименерго»в особі Ленінського РЕМ укладено договір про користування електричною енергією строком на три роки / а.с. 11-12/. Таким чином між сторонами склалися стосункі що регулюються ст. 714 ЦК України згідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, до яких також відноситься і постачання електричної енергії, є обовязком споживача. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавець субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу.

Наявність підключення скритою проводкою в квартирі відповідачки підтверджено поясненнями свідків, актом про порушення / а.с. 7/, схемою підключення / а.с. 8, 136-137/ та також матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи, який долучений до матеріалів справи, а саме протоколом огляду місця пожежі / в.м. № 8 а.с. 7-10/, а в своїх поясненнях ОСОБА_1 / в.м. № 8 а.с. 13/ визнала свою провину в самовільному підключенні до електромережі таким чином це доводить те, що пожежа виникла з вини відповідачки, яка підключилася до мережі поза лічильником. Також суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідачки в частині того, що акт не відповідає встановленому зразку, оскільки затвердженого зразка не має, а є тільки вимоги, що потрібно бути відображено в акті та на думку суду в акті / а.с. 7/ вписані усі необхідні данні про порушення. Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006р. якою затверджена методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Оскільки судом встановлено, що підключення до мережі поза лічильником відповідачкою було зроблено таким чином, що представники позивача не мали можливості виявити підключення при контрольному огляді розрахунок збитків відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, то відповідно до п.п. «а»п.3.3 Методики розрахунок вартості проводиться з дня останньої технічної перевірці, але не більш ніж за три роки, що підтверджено розрахунком / а.с. 157/.

Суд вважає доведеним тій факт, що відповідачка здійснила підключення скритою проводкою таким чином, що це підключення не можливо було виявити під час контрольного огляду. Задовольняючи позов суд приймає до уваги те, що згідно до ст. 3 ЦПК України, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином відповідно до Ухвали Верховного Суду України від 30.12.2010р. на аркуші три встановлено, що акт про порушення правил користування електричною енергією від 11.02.2010р. є дійсним відповідно до вимог п. 53 ПКЕЕН, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999р. № 1357.

В частині позову стосовно стягнення заборгованості за споживану електроенергію суд вважає вимоги правомірними. Згідно до копії особового рахунку / а.с. 5/ відповідач є споживачем електроенергії, яку постачає ПАТ «Крименерго».Як вбачається з розрахунку заборгованості абонента, відповідач за період з 2009 по 2010р. допустив заборгованість у розмірі 24.18грн. Розмір заборгованості за споживану електроенергію також сумніву у суду не викликає та крім того не оспорюваний до теперішнього часу. Як свідчить договір на постачання електроенергії, який укладений між сторонами 21.07.2009р. на час його укладення заборгованості не існувало. У відповідності до п. 42 ПКЕЕН споживач електроенергії зобовязаний оплачувати споживану електроенергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цих Правил, що також передбачено п.12 договору / а.с. 11-12/, укладеному між сторонами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлюють недопустимість односторонньої відмови від зобовязання та необхідність виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу.

Таким чином, факт наявності заборгованості і в розмірі, який вказаний в позові підтверджено наданими позивачем доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

У звязку з тривалою не сплатою заборгованості суд вважає, що вимоги позивача про накладення арешту майна відповідача є правомірними та які належить задовольнити, але в розмірі позовних вимог.

На підставі ст. 27 Закону України „Про електроенергетику”, ст.ст. 714, 1166 ЦК України, та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 88, 131, 174, 175, 179, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Крименерго” ОКПО 00131400 р/р. 260073013142 в ФКРУ ОАО «Ощадбанк» в г. Сімферополь МФО 324805 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди 11747 ( одинадцять тисяч сімсот сорок сім )грн. 37коп., в рахунок стягнення заборгованості за споживану електричну енергію 24 ( двадцять чотири )грн. 18коп., в рахунок витрат на сплату за ІТЗ 120 ( сто двадцять )грн. 00коп., а всього 11891 ( одинадцять тисяч вісімсот девяносто одну )грн. 55коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 118 ( сто вісімнадцять )грн. 92коп.

В цілях забезпечення позову накласти арешт на майно ОСОБА_1 в розмірі позовних вимог, де б воно не знаходилося.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Трубніков Ю.Л.