Рішення № 18174579, 09.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2011 р. Справа № 5023/7478/11

вх. № 7478/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 11.08.11;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 17.08.11;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-БМ", м. Суми; 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "КТ", с. Безлюдівка; 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ПП "КТ" заборгованості в суму 1000 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 06.09.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

09.09.11 до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд визнати дійсним з 25 серпня 2009 року правочин у вигляді договору комісії №1/09 від 25.08.2009р., укладений між позивачем та відповідачем, та додаткову угоду від 31.08.2009р. до договору №1/09 від 25.08.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач і судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача про зміну предмету позову як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25.08.2009 року між позивачем (комісіонер), та відповідачем (комітент), був укладений правочин у вигляді договору комісії №1/09 з додатковою угодою до нього від 31.08.2009р., який за своєю правовою природою є договором комісії.

Згідно з умовами п.1.1. договору позивач зобов'язався за дорученням відповідача за винагороду здійснити за рахунок ПП "КТ" від свого імені один або декілька правочинів з купівлі продукції.

Пунктом 1.3. встановлено, що продукція придбана комісіонером для комітента є власністю комітента.

На виконання умов договору комісії №1/09 від 25.08.2009р., позивачем була придбана у ОАО "Лужский абразивный завод", Россия продукція, та поставлена відповідачу на загальну суму 4158034,67 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними:№ВМ00010 від 04.04.2011р. на суму 886893,06 грн.; №ВМ00014 від 21.04.2011р. на суму 865940,62 грн.; №ВМ00013 від 18.04.2011р. на суму 807301,10 грн.; №ВМ00012 від 11.04.2011р. на суму 798725,50 грн.; №ВМ00011 від 11.04.2011р. на суму 799174,39 грн.; податковими накладними:№6 від 28.04.2011р. на суму 3716,20 грн.;№7 від 30.04.2011р. на суму 6678,80 грн.;№4 від 18.04.2011р. на суму 807301,10 грн.;№3 від 11.04.2011р. на суму 798725,50 грн.;№5 від 21.04.2011р. на суму 865940,62 грн.;№2 від 11.04.2011р. на суму 799174,39 грн.; №1 від 04.04.2011р. на суму 886893,06 грн.;

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору комісії №1/09 від 25.08.2009р. відповідачем була здійснена оплата позивачу на загальну суму 4245100,00 грн.

31 серпня 2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору комісії №1/09 від 25.08.2009р.

24 червня 2011р. позивач отримав від відповідача лист від 23.06.2011р., відповідно до умов якого останній вважає укладений договір комісії №1/09 від 25.08.2009 року нікчемним, оскільки він порушує норми, встановлені статтями 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в звязку з чим відмовився виконувати в подальшому його умови.

З аналізу вищевикладених обставин вбачається, що незважаючи на фактичне виконання сторонами умов зазначеного правочину, відповідач вважає його недійсним, посилаючись при цьому на його невідповідність нормам, встановлених статтями 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Проте, всі зобовязання сторін встановлені умовами договору комісії №1/09 від 25.08.2009р. було виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Зазначені обставини не заперечується сторонами та підтверджується даними бухгалтерського обліку, первинними документами (замовленнями, видатковими накладними, податковими накладними), складеними у відповідності з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість" та Положенням Міністерства фінансів України про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 , якими обумовлено кількість, найменування, асортимент та ціна товару, а також підписами відповідальних осіб позивача та відповідача.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до умов додаткової угоди від 31.08.2009р. до договору комісії №1/09 від 25.08.2009р. укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що сторони передбачили спосіб захисту своїх прав за договором як право сторони на звернення до суду з вимогою про визнання правочину дійсним.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Інший спосіб захисту своїх прав за договором, в розумінні приписів статті 16 ЦК України, сторони встановили в додатковій угоді до основного договору.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно до п.4 цієї статті, дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України. Правочин підписаний двома сторонами, в договорі зазначені усі суттєві умови, а саме: предмет, якість та кількість товару, зобовязання сторін, ціна товару та порядок розрахунків, умови та строк виконання зобов'язань, відповідальність сторін, форс-мажор, вирішення спорів, строк дії договору. Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на фактичне виконання договору, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Надані позивачем в обґрунтування позову письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні договору №1/09 від 25.08.2009р. спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, відмова відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором, з підстав їх невідповідності статтям 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, - необґрунтована.

Враховуючи викладене, суд вважає правочин у вигляді договору комісії №1/09 від 25.08.2009р. з додатковою угодою таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України, у звязку з чим позовні вимоги ТОВ "Україна-БМ" є правомірними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити за позивачем, оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 179, 202, 203,235, 627, 638, 1011, 1012, 1023 ЦК України, ст.ст. 43, 174, 180 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зміну предмету позову.

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним з 25 серпня 2009 року правочин у вигляді договору комісії №1/09 від 25.08.2009р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-БМ" (код ЄДРПОУ 36437252) та Приватним підприємством "КТ" (код ЄДРПОУ 32462814).

Визнати дійною з 31 серпня 2009 року додаткову угоду від 31.08.2009р. до договору №1/09 від 25.08.2009р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-БМ" (код ЄДРПОУ 36437252) та Приватним підприємством "КТ" (код ЄДРПОУ 32462814).

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

<Текст >