Рішення № 18174348, 08.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.11 Справа№ 15/258 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

при секретарі Щигельській О.І.

За участю представників:

від позивача не з"явився

від відповідача Червонюк С.Л.

від третіх осіб не зявились

Розглянув матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Капс Сервіс”, м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фоілком - Україна”, м. Львів,

третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Міст Експрес”, м. Львів,

третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Нова пошта”, м. Полтава,

Про розірвання договору та стягнення 412793,71 грн.

Суть спору: позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Капс Сервіс”, м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю “Фоілком - Україна”, м. Львів, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю “Міст Експрес”, м. Львів, товариства з обмеженою відповідальністю “Нова пошта”, м. Полтава, про розірвання договору №12 від 17.04.2008 р. на виготовлення продукції, та стягнення 412793,71 грн., з яких 212000 грн. передоплата; 10127,35 грн. проценти за користування чужими коштами, 190666,36 грн. пеня.

Ухвалою суду від 28.12.2010р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 27.01.2011 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 31.01.2011 р., 08.02.2011 р., 25.08.2011р. Ухвалою суду від 22.02.2011 р. було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням судової бухгалтерської експертизи. Ухвалою суду від 21.03.2011 р. для забезпечення проведення експертизи зобовязано сторони через канцелярію суду подати документи бухгалтерського та податкового обліку, в яких відображено здійснення господарських операцій згідно договору №12 від 17.04.2008 р.. Ухвалою суду від 29.04.2011 р. уточнено питання, які ставилися на вирішення судового експерта щодо проведення судової економічної експертизи та зобовязано сторони надати додаткові документи бухгалтерського та податкового обліку. Ухвалою суду від 18.07.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 25.08.2011 р. Ухвалою суду від 25.08.2011р. розгляд справи відкладено на 08.09.11р. з підстав, викладених у вказаній ухвалі, зокрема, за клопотанням позивача.

Представникам розяснювались їх права та обов"язки, згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 08.09.11р. позивач явки представника в судовому засіданні не забезпечив, повторно направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із участю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні, що підтвердив копією повістки про виклик до суду.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує позивачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України, добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких обставин, зважаючи також на сплив строку, передбаченого ст.69 ГПК України, для розгляду спору, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність його відхилення.

У попередніх судових засіданнях представник позивача позов підтримував з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненні на відзив. Ствердив, зокрема, що згідно з договором №12 від 17.04.2008 р. відповідач зобовязався виконати друк заготовок для вироблення паперових стаканів на власному матеріалі. Позивач повністю виконав свої обовязки, однак, відповідач у передбачені договором строки свої обовязки не виконав та товар не поставив. Посилається на відсутність у відповідача підписаних накладних, які б підтверджували поставку товару, а товарно-транспортні накладні не мають посилань на договір №12 від 17.04.2008 р. і позивач за цими накладними жодного товару не отримував. Просив позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що умовами договору №12 від 17.04.2008 р. було передбачено виготовлення продукції протягом строку до 15 днів після отримання попередньої оплати та затверджених оригінал-макетів, або по окремій домовленості з позивачем. Відповідач вчасно, після отримання оригінал-макетів, забезпечив виготовлення заготовок та з липня 2008 р. по березень 2009 р. відвантажив за експрес-накладними та вантажними деклараціями позивачу продукцію на загальну суму 238647,95 грн. силами транспортних організацій ТзОВ “Міст Експрес” та ТзОВ “Нова пошта”. Разом із товаром позивачу направлялись підписані відповідачем накладні, податкові накладні та акти виконаних робіт, з яких позивач підписав та повернув лише одну накладну, а решту не повернув, хоча зауважень не надав і фактично отриманий товар не повернув. Просить у позові відмовити.

Треті особи явки представників в судовому засіданні не забезпечили. При цьому, як вбачається з листа ТзОВ “Нова пошта” від 28.01.2011 р., відзиву ТзОВ "Міст Експрес" та листа від 28.01.2011 р., треті особи підтвердили факт доставки вантажів від відповідача позивачу.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

17.04.2008 р. між ТзОВ “Капс Сервіс” (замовник) та ТзОВ “Фоілком - Україна” (виконавець) укладено договір №12 на виготовлення продукції, за яким виконавець зобовязався виконати роботи: друк заготовок для виготовлення паперових стаканчиків на папері замовника; друк заготовок для вироблення паперових стаканчиків на власному матеріалі (п. п. 1.1., 1.2.). Згідно п. 2.1 договору, виконавець у пятиденний строк з моменту підписання договору, протоколу цін та отримання замовлення, виготовляє оригінал-макети замовленої продукції та передає їх замовнику, який затверджує їх або подає зауваження щодо їх змін, після чого виконавець в строк 10 днів відповідно виправляє оригінал-макети та повторно подає замовнику на затвердження. У відповідності із п. 2.2 договору, виготовлення продукції проводиться виконавцем строком до 15 днів після отримання попередньої оплати та затверджених оригінал-макетів, або по окремій домовленості з замовником. Пункт 2.4 договору передбачає, що виготовлена продукція знаходиться на складі виробника в м. Новояворівськ, обовязків виконавця щодо її передачі, перевезення замовнику договір не містить. Загальна сума договору складає 9067720 грн., обєм продукції 96000000 заготовок на рік. Згідно п. 3.4 договору, проводиться попередня оплата 15% при відкритті замовлення, 35% перед початком виробництва; залишок 50% оплачується протягом 20 днів після відвантаження продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунку №R-00000180 від 24.04.2008 р. 24.04.2008р. позивач здійснив попередню оплату відповідачу за виготовлення заготовок для стаканчиків згідно договору №12 від 17.04.2008 р. в розмірі 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33грн. Додатково, платіжними дорученнями від 24.12.2008р. та від 27.02.2009р. позивачем сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 12000 грн.. Усього було сплачено 212000 грн. передоплати.

Згідно листів замовника №04-12/08 від 24.06.2008 р., №84/08 від 14.07.2008 р., №97/08 від 01.08.2008 р., №100/08 від 06.08.2008 р. протягом червня серпня 2008 р. позивачем було замовлено відповідачу всього 2710140 штук паперових стаканчиків різних брендів з власного матеріалу виконавця. Загальна вартість замовленого товару складала 264238,53 грн. (2710100 шт. 3-5 кольорів, вартість друку та висічки 1 млн. шт. 97500 грн. на суму 264234, 75 грн.; 40 шт. 1-2 кольори, вартість друку та висічки 1 млн. шт. 94450 грн. на суму 3,78 грн.).

Позивач посилається на невиконання відповідачем умов вказаного договору та прострочку у виготовленні та поставці продукції, у звязку із чим просить стягнути з відповідача пеню та проценти за користування чужими грішми.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, жодних доказів дати отримання відповідачем від позивача затверджених оригінал-макетів суду не надано. Посилання позивача на отримання відповідачем листів-замовлень не доводить факту прострочки у виконанні відповідачем своїх зобовязань, оскільки, в силу п. 2.1. договору №12 від 17.04.2008 р., отримання відповідачем (виконавцем) замовлення передує затвердженню оригінал-макетів, а в силу п. 2.2. договору, початок строку виконання відповідачем робіт починається з дати отримання передоплати та затверджених оригінал-макетів, а не замовлень. Враховуючи наведене, зазначений позивачем у позовній заяві строк прострочки виконання відповідачем своїх зобовязань не був доведений у встановленому порядку належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вживав заходів до виконання умов договору №12 від 17.04.2008 р.. Так, згідно договору на виготовлення продукції №2/01-08 від 02.01.2008 р. та додаткової угоди до нього від 22.04.2008 р., на виконання договору №12 від 17.04.2008 р. відповідач залучив субпідрядника ТзОВ «Домен-друк». Згідно договору поставки №ДГ-01/08 від 01.05.2008 р., по видатковій накладній №РН-0000032 від 11.07.2008 р. відповідач придбав у ПП «Труа компані»сировину - ламінований папір в кількості 55783 кг, який було передано субпідряднику по накладним №00000001 від 14.07.2008 р. (34320 кг) та №00000002 від 25.07.2008 р. (21463 кг), після чого останній, в період з 22.07.2008 р. по 18.03.2009 р., виготовляв продукцію на замовлення позивача, що підтверджується відповідними актами про виготовлення продукції з давальницької сировини. В подальшому, відповідач оформляв накладні та акти виконання робіт та використання паперу на замовника ТзОВ «Капс Сервіс».

Позивач посилається на неотримання ним товару. Однак, доказів звернення позивача за отриманням товару на склад виробника у м. Новояворівськ, як це передбачено в п. 2.4. договору, суду не надано, як і доказів відмови відповідача цей товар надати.

Згідно із ч. 2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідач стверджує про передачу позивачеві товару протягом 30.07.2008 р. 23.03.2009 р. через організації звязку по експрес-накладним та вантажним деклараціям, долучаючи до них товаросупровідні документи, з яких, однак, позивач підписав лише одну накладну, а решту не підписав та не повернув, не висловивши при цьому жодних зауважень щодо товару.

Поданими відповідачем документами підтверджується, що протягом 30.07.2008 р. 14.08.2008 р. відповідач відвантажив позивачу 2833900 штук виготовлених субпідрядником стаканчиків різних брендів на загальну суму 276305,25 грн. (вартість робіт згідно накладних 43254,78 грн. та паперу згідно актів виконання робіт та використання паперу 233050,47 грн.). У відповідності до п. 1.2 договору №12 від 17.04.2008р., вартість друку та висічки 3-5 кольорів виготовленого товару склала 97500 грн. за 1 млн. шт. Таким чином, станом на 14.08.2008 р., відповідач виконав замовлення позивача.

Позивач заперечив такі твердження, посилаючись на те, що жодного товару через організації звязку він від відповідача не отримував. Невиконання відповідачем зобовязань обґрунтовує відсутністю накладних, які були б підписані обома сторонами.

Однак, таке посилання позивача не заслуговує на увагу та спростовується матеріалами справи, оціненими судом в їх сукупності, зокрема, документами, які підтверджують придбання відповідачем сировини для виготовлення товару, забезпечення виготовлення товару силами субпідрядної організації ТзОВ “Домен-Друк”, товарно-транспортними накладними, податковими накладними та документальними підтвердженнями факту доставки товару позивачу перевізниками ТзОВ “Міст Експрес” та ТзОВ “Нова пошта”.

Враховуючи заперечення позивача щодо факту отримання товару, достовірності товарно-транспортних накладних тощо, судом призначалась судово-економічна експертиза. Висновком №989/2137 судово-економічної експертизи від 13.07.2011р. встановлено, зокрема, що в реєстрах бухгалтерського обліку відповідача за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. та його податковій звітності з ПДВ за період з квітня 2008 р. по березень 2009 р. відображено виконання ТзОВ «Фоілком-Україна»умов договору №12 від 17.04.2008 р., укладеного з ТзОВ «Капс Сервіс»; операції, пов'язані з перевезенням вантажів ТзОВ «Міст Експрес»та ТзОВ «Нова пошта», в тому числі вартість операцій з перевезення товару від ТзОВ «Фоілком-Україна»до ТзОВ «Капс Сервіс»; здійснення господарських операцій по відвантаженню для ТзОВ «Капс Сервіс»товару (заготовки стаканчиків на каву) на загальну суму 238647,95 грн., в тому числі ПДВ 39774,69 грн.; віднесення ТзОВ «Фоілком-Україна»до складу податкових зобов'язань сум ПДВ зазначених у податкових накладних, виданих для ТзОВ «Капс Сервіс», у розмірі 42100,91 грн. При цьому первинні документи щодо господарських операцій відповідача за період 30.07.2008 р. 23.03.2009 р., досліджені експертом, враховують, зокрема, накладні на суму 238647,95 грн. та акти виконання робіт та використання паперу на суму 899858,24 грн.. У той же час, відповідно до поданих позивачем документів підтверджується документально відображення в даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Капс Сервіс» господарської заборгованості ТзОВ «Фоілком-Україна»за оплачені товари на суму 212000 грн. та віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно виданих ТзОВ «Фоілком-Україна»податкових накладних №408 від 24.04.2008 р., №24 від 25.03.2009 р. в розмірі 33918,33 грн.. Отже, позивач відніс до складу податкового кредиту окрім податкової накладної №408 від 24.04.2008 р. (попередня оплата 200000 грн.), ще й податкову накладну №24 від 25.03.2009 р., яка видана відповідачем при відвантаженні товару позивачу разом з накладною №10/К від 23.03.2009р. на суму 3509,97 грн. і факт отримання товару по якій заперечував позивач. Крім того, у відповідності до п. п. 7.2.3., 7.2.6., 7.3.1., 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»у редакції, чинній на дату існування спірних відносин, факт включення позивачем до податкового кредиту суми, зазначеної у вказаній податковій накладній, свідчить про використання позивачем податкового кредиту у сумі сплаченого авансу та, відповідно, отримання товару на відповідну суму.

Твердження позивача щодо недостовірності товарно-транспортних накладних, одержання по ним та по накладній №R-00000180 від 05.08.2008р. товарів по іншим договорам з відповідачем не заслуговують на увагу. Позивачем не надано доказів фальсифікації товарно-транспортних накладних та не доведено факту існування якихось інших договірних відносин між сторонами, крім договору №12 від 17.04.2008 р. В той-же час, факт перевезення товару позивачу підтверджується листами та відзивами третіх осіб, самими товарно-транспортними документами та іншими матеріалами справи. Крім того, з книги обліку довіреностей, наданої позивачем випливає, що лише в серпні 2008 р. ним двічі оформлялась довіреність на одержання товару від відповідача, зокрема згідно накладної №R-00000180 від 05.08.2008 р. та договору №12 від 17.04.2008р. (через ОСОБА_1). Запис «анульовано»щодо цих довіреностей в графах книги не приймається до уваги, враховуючи, що ця дія є односторонньою зі сторони позивача і невідоме як походження цього запису, так і час його внесення в книгу. Таким чином, посилання відповідача на виготовлення та поставку товару підтверджуються висновком експерта та відповідають іншим матеріалам справи, оціненим в їх сукупності.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Оскільки позивач звернувся з вимогою до відповідача лише в грудні 2010 р., тобто більш ніж через півтора роки після здійснення попередньої оплати, двічі - 24.12.2008 р. та 27.02.2009 р. перераховував відповідачу додаткові грошові кошти в розмірі 12000 грн., суд критично оцінює суперечливі твердження позивача про порушення відповідачем умов договору, непоставку ним замовленої та оплаченої продукції тощо.

Водночас, згідно з ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 853 цього кодексу, відповідно до якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Договір №12 від 17.04.2008р. є змішаним договором поставки та підряду, тому позивач в будь-якому випадку був зобовязаний прийняти виготовлену продукцію від відповідача, а в іншому випадку негайно заявити про порушення з його боку умов договору, що також доводить безпідставність тверджень позивача про непоставку продукції відповідачем.

Враховуючи наведене, факт неналежного виконання відповідачем своїх обовязків не доведений суду у встановленому порядку належними доказами. Відтак, відсутні правові підстави і для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності відповідно до ст.ст. 216, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст. 536, 693, 1048 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та процентів за користування чужими коштами задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Позивачем не надано доказів дотримання встановленого порядку, а вимога від 06.12.2010р. не є офертою в розумінні ст. 181 ГК України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однак, наявність передбачених законом підстав для розірвання договору та, відповідно, повернення суми передоплати, суду не надано.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання. Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

вирішив:

у позові відмовити повністю.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 13.09.2011 року.