Рішення № 18174097, 06.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/132

06.09.11

За позовом

Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

До

Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства «КМСРНАТ»

Про

стягнення 1124 грн. 29 коп.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідача

Калінчук В.В.

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», позивач у справі, звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства «КМСРНАТ», відповідач у справі, про стягнення з останнього заборгованості за постачання комунальних послуг за договором №4283 К від 15.12.2006р.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі 15.12.06р. був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання за № 4283 К.

За умовами договору, останній укладався в строк до 31.05.07р.

Згідно з п. 10.2 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його чинності, протягом одного місяця, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За таких обставин строк дії договору було продовжено до 31.05.2009р.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов’язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що споживач (відповідач) зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених даним договором, на розрахунковий рахунок виконавця (зазначений в п. 3.4 договору) згідно з розрахунками-фактурами виконавця.

Відповідно до п. 9.1 договору, рахунки-фактури на оплату комунальних платежів споживач отримує кожний місяць до 20 числа поточного місяця у коменданта будинку (гуртожитку) на вул. Гарматній, 20. У разі не заявлення протягом 10 днів після спливу вищевказаного терміну споживачем претензії виконавцю про неотримання зазначених рахунків –фактур, дані рахунки вважаються отриманими споживачами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач систематично порушував дане договірне зобов’язання у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість за спожитті комунальні послуги, яка станом на день прийняття рішення становить 1124,29 грн.

За таких обставин та враховуючи положення статтей 20,193 Господарського процесуального кодексу України, статтей 15, 16, 526, 625 Цивільного кодексу України, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства «КМСРНАТ»(м. Київ, вул. Уляни Громової, 3, кв. 6; код ЄДРПОУ 22893286) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(м. Київ, вул. Оболонська, 34; код ЄДРПОУ 31454734) 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 29 коп. –основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

І.О. Домнічева

Повне рішення складено 08.09.2011р.