Рішення № 18173921, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 05-5-50/3161-27/13005.09.11 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Ті Лабз»

прозобовязання повернути безпідставно набуті кошти у сумі 3054, 00 грн. та стягнення заподіяних моральних збитків у розмірі 10000, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не зявились; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернувся до Господарського суду міста Києва, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Ті Лабз»про зобовязання відповідача повернути безпідставно набуті кошти у сумі 3054, 00 грн. та стягнення заподіяних моральних збитків у розмірі 10000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рахунку-фактури № СФ-00057 від 15.06.2009 року позивач здійснив попередню оплату за надання відповідачем інформаційно-технічних послуг (розробка системи інтернет-магазину). Однак, відповідач порслуги позивачеві не надав, суму попередньої оплати не повернув. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем були заподіяна йому моральна шкода у сумі 10000, 00 грн. у звязку із неповерненням коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року позовні матеріали повернуті позивачеві без розгляду на підставі п. 3, 4 ст.63 ГПК України.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року - скасовано, а матеріали справи № 05-5-50/3161 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року справу № 05-5-50/3161 прийнято до свого провадження, присвоєно № 05-5-50/3161-27/130 та призначено до розгляду на 12.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2011 року подав частково витребувані ухвалою суду докази. До того ж, позивач зауважив на тому, що витребувану судом довідку банку про неповернення відповідачем коштів не має можливості надати, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Печерської філії на його звернення про надання зазначених доказів не надав відповідної довідки.

Представник відповідача у судове засідання 12.07.2011 року не зявився, витребуваних ухвалою суду від 20.06.2011 року доказів не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 12.07.2011 року відкладено розгляд справи на 26.07.2011 року та зобовязано ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Печерської філії надати відомості відносно того, чи надходили кошти з 17.06.2009 року по липень 2011 року на рахунок Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Ті Лабз».

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2011 року підтримав позовні вимоги та зазначив на необхідність надання додаткового часу для отримання витребуваних судом доказів від ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Печерської філії. Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 26.07.2011 року не зявився, витребуваних попередніми ухвалами суду доказів не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 року відкладено розгляд справи до 05.09.2011 року.

У судове засідання 05.09.2011 року представник позивача не зявився, однак через загальний відділ діловодства суду подав заяву про відкладення розгляду справи або прийняття рішення за наявне ними в справі матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.2011 року не зявився, витребуваних попередніми ухвалами суду доказів не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд розпочав розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2009 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) на підставі рахунку-фактури № СФ-00057 від 15.06.2009 року перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Ті Лабз»(надалі - відповідач) у вигляді попередньої оплати грошові кошти у сумі 3054, 00 грн. за інформаційно-технічні послуги (розробка системи інтернет-магазину), що підтверджується платіжним дорученням № 256 від 17.06.2009 року наявним в матеріалах справи.

05.11.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 6 від 04.11.2010 року щодо повернення безпідставно збережених коштів у сумі 3054, 00 грн., у звязку із не виконанням відповідачем розробки системи інтернет-магазину.

Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин, сторони уклали договір надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку 26008052703965 «ОСОБА_1 ФОП»за період з червня 2009 року по липень 2011 року, відповідач кошти за надання інформаційно-технічних послуг у сумі 3054, 00 не повертав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження виконання інформаційно-технічних послуг (розробка системи інтернет-магазину) відповідач суду не надав.

Як зазначалося вище, 05.11.2010 року претензією № 6 позивач вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 3054, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Беручи до уваги, що підстава на якій відповідачем були набутті кошти у сумі 3 054, 00 грн. відпала, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 054, 00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10000, 00 грн. заподіяних моральних збитків.

Обґрунтовуючи свою вимогу позивач зазначає, що безпідставне утримання відповідачем грошових коштів стало причиною виникнення моральних страждань, так позивачем було втрачено спокій і надію на повернення безпідставно збережених коштів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Підставою для відшкодування моральної шкоди є факт заподіяння особі фізичного болю та страждань або душевних страждань, або приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною (немайновою) шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у звязку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив до її діяльності тощо.

Разом з тим, позивачем не доведено наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000, 00 грн. Так, позивач при обґрунтуванні вимог для відшкодування моральної шкоди в позовній заяві, не наводить жодних обставин та доказів, які б підтверджували факт приниження честі, гідності чи ділової репутації.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 10000, 00 грн. заподіяних моральних збитків.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 901, 1167, 1212, ЦК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Ті Лабз»(03115, м. Київ, вул. Верховинна, 7, кв. 71; код ЄДРПОУ 33155095) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) безпідставно збереженні кошти у сумі 3 054 (три тисячі пятдесят чотири) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 30 (тридцять) грн. 55 коп., та 55 (пятдесят пять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 07.09.2011 року