Рішення № 18173906, 29.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/326

29.08.11

За позовом

Державного підприємства «Антонов-Фінанс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг менеджмент»

про

стягнення 90 113,47 грн.

Суддя Бойко Р.В

Представники сторін:

від позивача:

Баємська В.В.

від відповідача:

Шадура О.В., Чумаченко Т.М.

Обставини справи:

Державне підприємство «Лізингтехтранс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг менеджмент»(надалі –ТОВ «Капітал Лізинг менеджмент») про стягнення 90 113,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування підприємством витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №30/09 на виконання умов якого позивачем було надано відповідачу послуги з забезпечення охорони, обслуговування, експлуатації будівлі та утримання прибудинкової території. Проте відповідач свого зобов’язання з оплати наданих послуг належним чином не виконав у зв’язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 80 406,01 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 699,06 грн., 3% річних 606,14 грн. та індексу інфляції у розмірі 4 402,25 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2011 р.

В судове засідання 29.08.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Крім того, позивачем подано клопотання в тексті якого останній повідомив, що згідно наказу Міністерства інфраструктури України №309 від 18.08.2011 р. найменування Державного підприємства «Лізингтехтранс»було змінено на Державне підприємство «Антонов-Фінанс»(надалі – ДП «Антонов-Фінанс») про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

Представник відповідача в судове засідання 20.07.2011 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 01.08.2011 р. виконав, подав клопотання згідно змісту якого відповідач просить розстрочити виконання рішення на чотири місяці у зв’язку із скрутним становищем підприємства.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009 р. між ДП «Лізингтехтранс»(після зміни найменування - ДП «Антонов-Фінанс») (балансоутримувач) та ТОВ «Капітал Лізинг менеджмент»(підприємство) укладено договір відшкодування підприємством витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №30/09 (надалі –«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує охорону, обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 104, загальною площею 12580 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а підприємство бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій будівлі, яку він орендує згідно з договором оренди від 12.10.2009 р. №4501 між Фондом державного майна України та ТОВ «Капітал Лізинг менеджмент», якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Підприємство відповідно до вищевказаного договору оренди фактично користується приміщеннями площею 491,00 кв.м., що складає 16,55% від загальної площі.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що підприємство відшкодовує балансоутримувача витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, вартість яких за місяць на момент укладення договору складається з двох частин:

- незмінна частина витрат –становить 5 953,43 грн., розрахунок яких визначений в додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору;

- змінна частина витрат –становить витрати на теплопостачання, водопостачання, електропостачання (визначаються щомісячно згідно з показниками лічильників) та заявок на послуги вїзду-виїзду –сплачується згідно виставлених щомісяця рахунків.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок вартості утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території проводиться відповідно до діючих тарифів обслуговуючих організацій, показників фінансового плану балансоутримувача, а відтак розрахунок вартості утримання та обслуговування може змінюватись (збільшуватись або зменшуватись) відповідно до змін тарифів та показників фінансового плану.

Позивачем на виконання умов Договору у період з жовтня 2009 р. по травень 2011 р. було надано відповідачу послуги з забезпечення охорони, обслуговування, експлуатації будівлі та утримання прибудинкової території на загальну суму 243 913,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та актами здачі-прийомки виконаних робіт, а саме: рахунками №418 від 30.10.2009 р., №430 від 30.11.2009 р., №452 від 31.12.2009 р., №459 від 29.01.2010 р., №471 від 26.02.2010 р., №486 від 31.03.2010 р., №503 від 30.04.2010 р., №514 від 31.05.2010 р., №532 від 30.06.2010 р., №549 від 30.07.2010 р., №560 від 31.08.2010 р., №574 від 30.09.2010 р., №591 від 29.10.2010 р., №604 від 30.11.2010 р., №619 від 31.12.2010 р., №636 від 31.01.2011 р., №654 від 28.02.2011 р., №666 від 31.03.2011 р., №678 від 29.04.2011 р., №678 від 31.05.2011 р. та актами здачі-прийомки виконаних робіт №157 від 30.10.2009 р., №166 від 30.11.2009 р., №183 від 31.12.2009 р., №190 від 29.01.2010 р., №201 від 26.02.2010 р., №213 від 31.03.2010 р., №222 від 30.04.2010 р., №233 від 31.05.2010 р., №245 від 30.06.2010 р., №259 від 30.07.2010 р., №267 від 31.08.2010 р., №275 від 30.09.2010 р., №287 від 29.10.2010 р., №297 від 30.11.2010 р., №307 від 31.12.2010 р., №320 від 31.01.2011 р., №335 від 28.02.2011 р., №343 від 31.03.2011 р., №354 від 29.04.2011 р. та №359 від 31.05.2011 р.

Згідно п. 2.4.4 Договору підприємство зобов’язалось вносити на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування витрат балансоутримувача за обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до орендованої площі приміщення.

Відповідачем згідно платіжних доручень №279 від 12.11.2009 р., №299 від 30.11.2009 р., №346 від 28.01.2010 р., №361 від 11.03.2010 р., №366 від 24.03.2010 р., №384 від 25.03.2010 р., №391 від 31.03.2010 р., №419 від 31.05.2010 р., №443 від 16.07.2010 р., №452 від 27.07.2010 р., №496 від 03.08.2010 р., №570 від 22.09.2010 р., №674 від 28.12.2010 р. та №715 від 29.12.2010 р., було здійснено часткову оплату вартості наданих послуг у розмірі 163 507,46 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг на суму 80 406,01 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 243 913,47 грн. за спірний період.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4 Договору підприємство вносить плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до орендованої ним площі приміщення, а також за комунальні послуги не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями підтверджується часткова оплата відповідачем наданих позивачем згідно Договору послуг у розмірі 163 507,46 грн. Заборгованість у розмірі 80 406,01 грн. позивачем на момент винесення рішення у справі не погашена.

20.04.2011 р. позивач у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов’язання звернувся до останнього з листом №198 в якому вимагав негайного погашення існуючої заборгованості. Відповідачем лист отримано 20.04.2011 р., що підтверджується відповідною відміткою на ньому.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованості у розмірі 80 406,01 грн. не погасив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 80 406,01 грн. підтверджується матеріалами справи та визнана представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Капітал Лізинг менеджмент»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 80 406,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 699,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за періоди, зазначені у розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що при несвоєчасному внесенні плати, підприємство сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті наданих послуг за періоди з 10.11.2009 р. по 12.11.2009 р. на суму заборгованості 6 562,04 грн., з 10.01.2010 р. по 28.01.2010 р. на суму заборгованості 18 900,29 грн., з 10.02.2010 р. по 11.03.2010 р. на суму заборгованості 19 838,18 грн., з 10.03.2010 р. по 25.03.2010 р. на суму заборгованості 19 137,30 грн., з 25.03.2010 р. по 26.03.2010 р. на суму заборгованості 14 137,30 грн., з 10.05.2010 р. по 01.06.2010 р. на суму заборгованості 10 213,73 грн., з 10.06.2010 р. по 08.07.2010 р. на суму заборгованості 7 597,12 грн., з 09.07.2010 р. по 16.07.2010 р. на суму заборгованості 7 597,12 грн., з 10.07.2010 р. по 27.07.2010 р. на суму заборгованості 7 654,31 грн., з 10.09.2010 р. по 22.09.2010 р. на суму заборгованості 7 489,94 грн., з 10.10.2010 р. по 28.12.2010 р. на суму заборгованості 7 489,32 грн., з 10.11.2010 р. по 28.12.2010 р. на суму заборгованості 9 239,81 грн., з 10.12.2010 р. по 28.12.2010 р. на суму заборгованості 9 550,60 грн., з 29.12.2010 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 8 834,52 грн., з 10.02.2011 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 17 192,99 грн., з 10.03.2011 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 19 047,40 грн., з 10.04.2011 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 18 298,73 грн., з 10.05.2011 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 9 835,30 грн. та з 10.06.2011 р. по 20.06.2011 р. на суму заборгованості 7 197,07 грн. , проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, позивачем пеня нарахована з 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, що є неправомірним, адже в п. 3.4 Договору визначено, що зобов’язання по сплаті орендних платежів мало виконуватись відповідачем не пізніше 10 місяця, наступного за звітним місяцем, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання з 11-го місяця, наступного за звітним місяцем.

По-друге, перерахунок пені нарахованої в січні, травні, липні (9-тий період), жовтні, 2010 р. та квітні 2011 р. здійснюється судом відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 12.01.2010 р., 12.05.2009 р., 13.07.2010 р., 12.10.2010 р. та 12.04.2011 р. оскільки, 10-те число припадає на вихідний день.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання становить 4 717,60 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то вимога позивача про стягнення пені задовольняється судом у заявленому розмірі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 606,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з грудня 2010 р. по червень 2011 р. та індексу інфляції у розмірі 4 402,25 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з листопада 2009 р. по травень 2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та індексу інфляції з урахуванням дати з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання та місяців в яких 10-те число припадає на вихідний день (відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання складає 613,35 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог то вимога позивача про стягнення пені задовольняється судом у заявленому розмірі.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунком індексу інфляції, а тому вимога позивача про стягнення індексу інфляції у розмірі 4 402,25 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ДП «Антонов-Фінанс»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання судового рішення на чотири місяці.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

У своїй заяві відповідач, як на підставу неможливості виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище.

Суд враховує, що відповідачем здійснювались оплати наданих позивачем згідно Договору послуг до кінця 2010 р. про що свідчить останній платіж у 29.12.2010 р., скрутне матеріальне становище ТОВ «Капітал Лізинг менеджмент», яке стало причиною несплати грошових коштів в подальшому, а також визнання відповідачем в судовому засіданні позовних вимог.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на чотири місяці із щомісячною сплатою присуджених до стягнення коштів рівними частинами.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Антонов-Фінанс»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг менеджмент»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, ідентифікаційний код 34478627) на користь Державного підприємства «Антонов-Фінанс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104; ідентифікаційний код 34694422) заборгованість у розмірі 80 406 (вісімдесят тисяч чотириста шість) грн. 01 коп., пеню у розмірі 4 699 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 06 коп., індексу інфляції у розмірі 4 402 (чотири тисячі чотириста дві) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 14 коп., державне мито у розмірі 901 (дев’ятсот одна) грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 15 вересня 2011 року

22 812,64 грн.

до 15 жовтня 2011 року

22 812,64 грн.

до 15 листопада 2011 року

22 812,64 грн.

до 15 грудня 2011 року

22 812,67 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 02.09.2011 р.