Рішення № 18173656, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/28031.08.11 За позовомСпільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Страхова компанія«Універсальна»

Простягнення 30 000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від позивача ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача

від третьої особи ОСОБА_2. (за дов.)

Сабітов С.В. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер»до товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»про стягнення 84654,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. порушено провадження у справі № 17/280 та призначено її до розгляду на 25.07.2011 р..

Відповідач подав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують розмір реальних збитків позивача, завданих внаслідок ДТП.

Ухвалою від 25.07.2011 р. суд відклав розгляд справи та залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення та заявив усне клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Судом було направлено запит № 06-37.1/2992 від 22.08.2011 р. про витребування від Дніпровського районного суду міста Києва засвідчених копій матеріалів справи № 3-843/10, у тому числі постанови від 19.03.2010 р..

У звязку з необхідністю витребування доказів ухвалою від 22.08.2011 р. розгляд справи було відкладено до 29.08.2011 р.

29.08.2011 р. у судовому засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 31.08.2011 р..

Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 30000,00 грн. збитків.

Представник відповідача надав заяву про визнання позовних вимог в сумі 30000,00 грн.

У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані в судових засіданнях учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.01.2010 р. Очеретнюк Микола Петрович на 109 км а/ш Київ-Одеса, територія АЗС КОФ СП ТОВ «Кершер», керуючи транспортним засобом - сідловим тягачем Mercedes-Benz 1840 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) та напівпричепом SCHWERIN д/н НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «Вїзд заборонено», рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, не врахував дорожню обстановку, здійснив наїзд на паливно-роздавальну колонку, внаслідок ДТП н/причіп SCHWERIN д/н НОМЕР_1 та паливно-розливальна колонка отримали механічні пошкодження, чим порушено п. 2.3 Б, 10.9, 8.4 Е «Правил дорожнього руху». Зазначені факти та вина Очеретнюка Миколи Петровича встановлені постановою Дніпровського районного суду міста Херсон від 19.03.2010 р. у справі № 3-843/10, а також довідкою Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУ в Київській області № 16 від 01.02.2010 р..

Транспортний засіб сідловий тягач Mercedes-Benz 1840 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) та напівпричіп SCHWERIN д/н НОМЕР_1 на час скоєння ДТП належали товариству з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів та не заперечується відповідачем.

Внаслідок скоєної 22.01.2010 р. ДТП на території позивача та наїзду на паливно-роздавальну колонку АЗС 41 в с. Чупира було пошкоджено TRK TOKHEIM Quantium 400 TVH S1*2, яка ремонту та відновленню не підлягає.

Зазначена паливно-роздавальна колонка знаходилась у володінні позивача на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд» договору оренди № 18-08/АЗС від 01.06.2008 р. та була передана у володіння 31.07.2009 р. вартістю 81410,84 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна до зазначеного договору оренди.

Статтею 779 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Позивачем було придбано та передано товариству з обмеженою відповідальністю «Трансбуд»TRK TOKHEIM Quantium 400 TVH S1*2 вартістю 81410,84 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна до договору оренди № 18-08/АЗС від 01.07.2010 р., а також договором поставки, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Ювента-Трейд»№ 06/0210-юц від 05.02.2010 р..

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Позивачем 25.05.2011 р. відповідачу була направлена вимога про відшкодування збитків, завданих внаслідок скоєння ДТП 22.01.2010 р..

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30000,00 грн. обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

У судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача (300,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Державне мито зі зменшених позовних вимог покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код 31055416) на користь спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 65, код 25196004) 30000 (тридцять тисяч) грн. збитків, 300 (триста) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 07.09.2011 р.