Рішення № 18173545, 17.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/6417.08.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" ДоКомунального підприємства "ЖЕО - 111"

Простягнення 764 693,80 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1. представник (дов. № 135 від 31.03.2011 р.)

від відповідачаПритульська О.В. представник (дов. № 19 від 12.01.2011 р.) СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "ЖЕО - 111" про стягнення грошових коштів у розмірі 764 693,80 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення, а саме: 683 878,70 грн. основного боргу, 39 771,75 грн. інфляційних витрат, 6 655,68 грн. трьох відсотків річних, 34 387,67 грн. - пені, відповідно до договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06368/2-01 від 10.02.2006 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал") (за договором - постачальник) та КП "ЖЕО- 111" (за договором - абонент) укладено договір № 06368/2-01 від 10.02.2006 р. на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, які були чинними на момент підписання договору та втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку з тим, що вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (далі - Правила користування), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за договором.

Так, за період з 01.08.2010 р. по 01.05.2011 р. відповідачу надано позивачем послуг з водопостачання та водовідведення на суму 1 906 898,75 грн., а відповідачем сплачено 1 223 020,05 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 764 693,80 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. порушено провадження у справі № 59/64 та призначено розгляд справи на 22.06.2011 р.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а саме в стягненні суми, що виставляються за воду яка йде на підігрів та стоки гарячої води, а також в стягненні пені за прострочення зобовязання.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. представники сторін заявили клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання додаткових доказів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. оголошена перерва до 13.07.2011 р.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представники сторін заявили клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання додаткових доказів, та надали клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання. Клопотання задоволені.

Суд, у звязку з необхідністю надання додаткових доказів в судовому засіданні 13.07.2011 р. оголосив перерву до 17.08.2011 р.

В судовому засіданні 17.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал") (постачальник) та Комунальним підприємством "ЖЕО- 111" (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Правила-1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 р., яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобовязання за договором № 06368/2-01 від 10.02.2006 р. за період з 01.08.2010 р. до 01.05.2011 р. на суму 1906898,75 грн., що підтверджується двосторонніми актами про зняття показань з приладу обліку, платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків із зазначенням тарифів. Однак Комунальне підприємство "ЖЕО-111" зобовязання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 1223020,05 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 683878,70 грн.

За таких обставин ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства "ЖЕО - 111" про стягнення 683878,70 грн. основного боргу, 39771,75 грн. інфляційних нарахувань, 6 655,68 грн. трьох процентів річних та 34 387,67 грн. пені, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06368/2-01 від 10.02.2006 р.

Відповідач КП "ЖЕО-111" проти позовних вимог заперечив частково.

Заперечення на позовну заяву обґрунтовані наступним.

Між КП "ЖЕО-111" та ВАТ "АК "Київводоканал" 10.02.2006 р. укладено договір № 06368/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод. КП "ЖЕО-111" виконує щомісячно по мірі надходження від фактичних споживачів (мешканців) оплати за комунальні послуги. Оплата за холодну воду та водовідведення надходять від споживачів до позивача через Головний інформаційно-розрахунковий центр. Споживачі не в повному обсязі сплачували за отримані послуги водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за період з 01.08.2010 р. по 01.05.2011 р. виник борг. КП "ЖЕО-111" визнає і зобов'язується вжити всіх можливих заходів для погашення суми боргу лише холодної води. При цьому КП "ЖЕО-111" не визнає розгорнутий розрахунок позовних вимог, складений позивачем, з тих підстав, що він містить в собі зобов'язання, які не передбачені Договором № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., а саме сума позовних вимог містить нарахування за холодне водопостачання що йде на підігрів та стоки гарячої води.

Тим більш, КП "ЖЕО-111" не є виробником гарячої води, не має ліцензії та необхідного для цього обладнання, готовий продукт у вигляді гарячої води отримує від АК "Київенерго". Позивачем буз усяких згод було відкрито окремий код для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води по Договору, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої води, спожитої відповідачем.

Однак КП "ЖЕО-111" не укладали з позивачем ніяких договорів на підігрів холодної води та приймання стічних вод гарячого водопостачання та не отримували від позивача вказану послугу. На адресу ВАТ "АК "Київводоканал" було неодноразово направлено листи, з вимогою пояснити, чому позивач виставляє рахунки на гаряче водопостачання та приймання стічних вод, проте позивачем належних роз'яснень не було надано. Крім того позивачу було надано пропозицію перейти на прямі розрахунки із споживачами.

Також відповідач заперечує проти нарахування пені за прострочення зобов'язання, оскільки згідно Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" КП "ЖЕО-111" до 01.01.2011 р. не могло стягувати пеню з населення, та є неприбутковою організацією.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Згідно з п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7.10.2008 р. за № 936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до п. 2.1.1. договору № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно п. 2.1.2. вищезазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється , як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

У відповідності до п. 2.1.4. договору № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення обємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до п. 15 Приміток Розпорядження Київської міської державної адміністрації №516 від 29.04.09 р. у розрахунках за послуги з водовідведення кількість стічних вод приймається рівною загальній кількості спожитої холодної та гарячої води.

Згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. вищевказаного договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Порядок розрахунків за договором сторони погодили відповідно до розділу 2 договору, зокрема, п. 2.2.1. договору № 06368/2-01 від 10.02.2006 р. передбачає, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2. вищевказаного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у пятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У відповідності до п. 2.2.3. договору № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Як вбачається з розрахунку позивача та наданих платіжних документів, за період з серпня 2010 р. по квітень 2011 р. позивачем застосовувалися наступні тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення:

- розпорядження КМДА від 30.06.2009 р. № 758 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення";

- розпорядження КМДА від 30.11.2009 р. № 1332 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення";

- Постанова №58 Національної комісії регулювання енергетики України від 20.01.2011 р.

Вказані тарифи є чинними.

Як слідує з матеріалів справи позивачем відповідачу надано послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 906 898,75 грн. З урахуванням сплачених відповідачем коштів сума основного боргу відповідача становить 683 878,70 грн., з яких:

- борг за послуги по коду 1-1381 (постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної так і гарячої води) становить суму 403 412,75 грн.;

- борг за послуги по коду 1-1709 (постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води) становить суму 468,72 грн.;

- борг за послуги по коду 1-1710 (постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води) становить суму 8 402,70 грн.;

- борг за послуги по коду 1-51381 (постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води) становить суму 271 594,53 грн.

Факт надання послуг на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи маршрутними картами/актами зняття показань з приладів обліку.

Пунктом 3.13 Правил-2 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами відповідач обслуговує тепловий пункт за адресою: просп. Науки, 90, де встановлений прилад обліку.

Отже відповідно до приписів чинного законодавства відповідач має обовязок оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води щодо зазначеного теплового пункту. Тим більш, відповідач визнав заборгованість за послугу "водопостачання, що йде на підігрів" в розмірі 7 273,43 грн.

При цьому, враховуючи вищевикладене, відповідно до приписів чинного законодавства відповідач не має обовязку оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води, що подається на теплові пункти, які на знаходяться на балансі та не обслуговується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок нарахування позивачем плати за послуги постачання холодної води для виготовлення гарячої води (код 1-51381) підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 273,43 грн., а в стягненні з відповідача боргу в розмірі 264 321,10 грн. слід відмовити, як заявлений безпідставно.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача боргу за постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної, так і гарячої води (код 1-1381, код 1-1709, код 1710) за період з серпня 2010 р. по квітень 2011 р. слід зазначити наступне.

Пунктом 3.1 Правил-2 визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 5.1 Правил-2 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Як слідує з розрахунку позивача, частину з заявленої до стягнення суми по коду 1-1381 становлять кошти, нараховані за прийняття стоків гарячої води (в розрахунку зазначені як: "питна вода що йде не підігрів (стоки)").

Враховуючи, що умови Договору регулюють правовідносини з прийняття позивачем від відповідача каналізаційних стоків, нарахування позивачем відповідачу коштів за прийняття стоків гарячої води є цілком правомірним.

Як слідує з розрахунку позивача за період з серпня 2010 р. по квітень 2011 р., ним надано послуг з водопостачання та водовідведення "холодної води" та водовідведення "питної води що йде не підігрів (стоки)" в розмірі 1 452 974,84 грн.

Факт надання послуг в зазначеному обсязі підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з особового рахунку відповідача, актами зняття показань з приладів обліку, тощо.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач за отримані протягом спірного періоду послуги перерахував відповідачеві 1 040 690,67 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу за холодне водопостачання та водовідведення як холодної так і гарячої води, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" по стягнення з КП "ЖЕО-111" основного боргу за договором № 06368/2-01 від 10.02.2006 р. судом задовольняється частково, в розмірі 419 557,60 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 39 771,75 грн. інфляційних втрат, 6 655,68 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, 34 387,67 грн. пені.

Відповідно до п. 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення плати за використану питну воду в розмірі 419 557,60 грн., а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно статті 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Умовами пункту 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання, стану виконання відповідачем цього зобовязання, розміру прострочених сум, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 21 782,28 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Суд вважає, що розмір вказаних санкцій має також розраховуватись на визнану судом суму боргу в розмірі 419 557,60 грн.

Таким чином, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 25 107,43 грн. та 3% річних становить 4 214,14 грн., які й підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 14664,32 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 2441,54 грн. та пені в сумі 12 605,39 грн. задоволенню не підлягають, оскільки нараховані безпідставно.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти нарахування пені, оскільки договором на послуги водопостачання та водовідведення № 06368/2-01 від 10.02.2006 р., а саме п. 4.2 договору передбачено таке нарахування, а отже підлягає стягненню з відповідача на підставі договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО - 111" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 25/2, код ЄДРПОУ 26385463) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 419 557 (чотириста девятнадцять тисяч пятсот пятдесят сім) грн. 60 коп. - сума основного боргу, 21 782 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. пені, 25 107 (двадцять пять тисяч сто сім) грн. 43 коп. - сума інфляційних нарахувань, 4 214 (чотири тисячі двісті чотирнадцять) грн. 14 коп. - три відсотки річних, 4 706 (чотири тисячі сімсот шість) грн. 61 коп. - державного мита та 145 (сто сорок пять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 25.08.2011 р.