Рішення № 18173410, 30.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/15430.08.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 5191,76 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. предст. (дов. № 04/01-11_Л від 04.01.2011 р.)

ОСОБА_2. предст. (дов. № 04/01-11 від 04.01.2011 р.)

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування завданих збитків в порядку зворотньої вимоги в сумі 5191 (пять тисяч сто девяносто одна) грн. 76 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньотранспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АА/1728943 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 18.01.2011 р. по 17.01.2012 р включно.

Відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому він визнав заборгованість перед позивачем частково, а саме в розмірі 4625 грн. 76 коп., страхового відшкодування та заперечив проти стягнення витрат повязаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 грн. 00 коп.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2010 року між позивачем та громадянкою України ОСОБА_4 був укладений договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту № CLAd № 0020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом RAV4», д/н НОМЕР_1.

12 лютого 2011 року на пр-ті Правди в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом ДТП) за участю застрахованого автомобіля RAV4», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 (винний у скоєнні ДТП).

21 березня 2011 року постановою Подільського районного суду м. Києва було встановлено, що 12 лютого 2011 року ОСОБА_3. керуючи автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, на пр-ті Правди в м. Києві не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем a RAV4», д/н НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Даною постановою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» (Відповідач) за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1728943 від 18.01.11 р., за яким останнє взяло на себе обовязок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу («ВАЗ», д/н НОМЕР_2) і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи відповідальність якої застрахована (ОСОБА_3.)

Судом було встановлено, що ОСОБА_3. експлуатував транспортний засіб «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 на підставі наданої йому довіреності від 13.04.09 р.

Ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч. 1 ст. 1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

12 квітня 2011 року позивач на підставі Страхового акту № АС-003281 від 08.04.11 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку № ВДиС-0003558 від 14.02.2011 р., Акту виконаних робіт № ВДИСА-007287 від 09.04.2011 р., Квитанції від 17.02.2011 р. та враховуючи Звіт про визначення вартості матеріального збитку (обєкт оцінки: легковий автомобіль RAV4», д/н НОМЕР_1) № 52 від 01.03.2011 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 4791 (чотири тисячі сімсот девяносто одна) грн. 76 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 2822 та 2823 від 12.04.11 р.

Окрім цього в звязку з даною ДТП позивачем, відповідно до Рахунку № 52 від 29.03.2011 р. та Акту прийому-передачі виконаних робіт № 52 від 29.03.2011 р. було відшкодовано ОСОБА_4 витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу RAV4», д/н НОМЕР_1, у розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп. Вказані витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 2755 від 05.04.2011 р.

Загалом витрати позивача в звязку з даною ДТП, на підставі вищезазначених документів, склали 5191 (пять тисяч сто девяносто одна) грн. 76 коп.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта»за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1728943 від 18.01.2011 р., то Позивач цінним листом з описом вкладення звернувся до Відповідача з Регресною вимогою (заявою про виплату страхового відшкодування) вих. № 15/04/8.04/215-11 від 27.04.2011 р. (надалі за текстом Регресна вимога), яка супроводжувалася пакетом документів необхідних для прийняття рішення. Регресна вимога була вручена представнику Відповідача 29.04.2011 р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта». Однак вона була проігнорована Відповідачем, а тому залишена без відповіді.

Відповідно до п. 37.1. ст. 37. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом Закон) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) заяви про виплату страхового відшкодування та додатків до неї, визначених у ст. 35 Закону.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи ДТП трапилась 12.02.2011 р., матеріали на проведення експертизи про визначення вартості матеріального збитку (далі за текстом - Експертиза) були надані ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»23.08.2011 р. (дата оцінки 01.03.2011 р.), при цьому винуватець ДТП про час і місце проведення Експертизи був повідомлений належним чином, що підтверджується телеграмою, доданою до Звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № 52 від 01.03.2011 р.

Відповідач не виконав свого обовязку, та не направив на протязі 3 (трьох) робочих днів свого експерта для визначення розміру збитків.

Так, відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону встановлюється право потерпілого самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, якщо на протязі 3 робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок) страховик не виконав свого обовязку направити експерта для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до абз. 2. п. 12.1. ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Полісом встановлено франшизу у розмірі 0 (нуль) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 37.1. ст. 37. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом Закон) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) заяви про виплату страхового відшкодування та додатків до неї, визначених у ст. 35 Закону.

Таким чином, Відповідач в строк до 30 травня 2011 року мав здійснити виплату страхового відшкодування з урахуванням положень ст. 29 Закону, в межах передбаченого Полісом ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого, в розмірі 5 191 (пять тисяч сто девяносто одна) грн. 76 коп. Однак цього здійснено не було.

Станом на 20 червня 2011 року Відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування і при цьому не надав письмової відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки в постанові суду зазначено, що ДТП сталася саме з вини ОСОБА_3, який порушив вимоги Правил дорожнього руху, та враховуючи положення ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», обовязок відшкодувати шкоду заподіяну внаслідок ДТП на користь Позивача, покладається саме на Відповідача ВАТ НАСК «Оранта».

З огляду на вищевикладене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 5191 (пять тисяч сто девяносто одна) грн. 76 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд.

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства ТДВ «СК «ВіДі-Страхування»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонернго товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь Приватного ТДВ «СК «ВіДі-Страхування»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 5191 (пять тисяч сто девяносто одна) грн. 76 коп., а також державне мито у розмірі 102 (сто дві гривні) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко