Рішення № 18173320, 25.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/15025.08.11 За позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Київського вищого професійного училища водного транспорту

до Товариства з обмеженою відровідальністю "М.Б.К.-Київ"

про стягнення 501 326,01 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від прокуратури: Кузьміна К.Г. посвідчення №79 від 03.04.2009;

від позивача-1 : ОСОБА_2 довіреність № 87 від 30.08.2010;

від позивача-2: ОСОБА_3 довіреність № 217 від 07.06.2011 ;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Київського вищого професійного училища водного транспорту звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відровідальністю "М.Б.К.-Київ"про стягнення 501 326,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за оренду нежитлового приміщення згідно Договору оренди № 8п від 01.05.2005р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 244 804,67 грн. орендної плати, 18 578,72 грн. відшкодування за землю, 23346, 80 грн. комунальних платежів, 24008, 93 грн. ПДВ, 190586, 89 грн. пені та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 23.05.2011 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався.

25.08.2011 представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача у звязку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 280 368,63 грн. орендної плати, 21 035,60 грн. відшкодування за землю, 25358, 60 грн. комунальних платежів, 24008, 93 грн. ПДВ, 210 372, 54 грн. пені, 6917, 58 грн. 3% річних та судові витрати покласти на відповідача.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач просив накласти арешт на кошти відповідача в межах позовних вимог. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає те, що дії відповідача щодо несплати боргу є навмисним затягуванням часу, зловживанням довірою та свідчать про небажання погасити борг.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підставою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (Розяснення ВАСУ № 02-5/611 від 23.08.94р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Враховуючи, що позивачем необґрунтовано та не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2005 р. між Київським професійним ліцеєм водного транспорту та відповідачем укладено Договір оренди № 8п (далі - Договір), згідно умов якого Київський професійний ліцей водного транспорту передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене приміщення під офіс відповідачу площею 85,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Братська, 12 на першому поверсі приміщення Київського професійного ліцею водного транспорту, що знаходиться на балансі ліцею водного транспорту, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 285 300,00 грн. Майно передано з метою оренди приміщення під офіс.

Відповідно до Доповнення № 1 до Додаткової угоди № 4 від 08.02.2007 року та Договору оренди № 8п від 01.05.2005 року площа оренди збільшилась до 92,95 кв.м. (однак, факт збільшення орендованої площі не погоджено сторонами ані в Договорі, ані в додаткових угодах до нього).

Згідно п. 2.2 Договору власником майна є держава.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 170 від 10.03.2006 року "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів м. Києва" перейменовано Київський професійний ліцей водного транспорту на Київське вище професійне училище водного транспорту (далі - позивач 2).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить 2386,14 грн. за місяць без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та плати за комунальні послуги здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.2 Договору розмір відшкодування наданих орендарю комунальних послуг орендодавцем визначається пропорційно до займаної ним площі, а саме 85,2 кв.м.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата та плата за комунальні послуги перераховуються щомісячно на розрахунковий рахунок Київського професійного ліцею водного транспорту у розмірі 100 % не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідальність за розрахунки з Державним бюджетом покладаються на позивача-2.

Умовами п. 3.7 Договору визначено, що зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги забезпечуються у вигляді перерахувань коштів на рахунок позивача-2, або може по згоді обох сторін будуть виконані підрядні роботи по ремонту приміщень, які належать позивачу-2 в обсязі суми орендної плати.

Прокурор вказує, що орендар, в порушення Договору, не вносив орендні платежі своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать пояснення представників сторін та подані сторонами документи.

Зокрема в матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків, згідно якого сума заборгованості за Договором станом на 01.03.2011 року становить 310 739,12 грн., а саме: сума заборгованості по орендній платі - 244 804,67 грн., відшкодування за землю - 18 578,72 грн., комунальні платежі - 23 346,80 грн., ПДВ - 24 008,93 грн.

Відповідач листом від 28.09.2010 року № 27 звернувся до Київської транспортної прокуратури з проханням продовжити термін погашення заборгованості за оренду до 30 днів, листом від 02.09.2010 року № 22 поставив позивача до відома, що заборгованість буде погашена упродовж місяця, гарантійним листом від 22.03.2011 року № 06 повідомив позивача-2, що з квітня 2011 року підприємство повністю розрахується за орендну плату та сплатить всі існуючі штрафні санкції.

Однак, згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості на 01.08.2011 борг відповідача становить: 280 368,63 грн. орендної плати, 25358, 60 грн. комунальних платежів, 24008, 93 грн. ПДВ.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

У свою чергу ч.1 ст.173 Господарського кодексу України зазначає, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 280 368,63 грн. орендної плати, 25358, 60 грн. комунальних платежів та 24008, 93 грн. ПДВ нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 21 035,60 грн. відшкодування за землю слід відмовити, оскільки підстави для стягнення з відповідача відшкодування за землю у розмірі 21 035,60 грн. відсутні, а позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Відповідач припустився прострочення оплати, а тому позивач, на підставі п. 3.5 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 210 372, 54 грн. за період з 01.08.2008 по 01.08.2011.

Відповідно до статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено вище прострочення по Договору з боку відповідача розпочалося з 01.08.2008, тобто шестимісячний строк нарахування пені закінчився 01.02.2009.

Оскільки Договором чи будь-якими додатковими угодами до нього сторони не змінювали шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій встановлений статтею 232 ГК України, суд вважає, що нарахування позивачем пені по за межами цього строку (6 місяців) є безпідставне та необґрунтоване.

Більше того, визначений шестимісячний строк нарахування пені, в даному випадку не охоплюється річним строком позовної давності, який встановлений ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, всупереч вимог зазначеної вище статті не довів господарському суду правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій по за межами строку встановленого ст. 232 ГК України.

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 6917, 58 грн. 3% річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання щодо сплати орендної плати, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 6917, 58 грн. 3% річних, за весь час прострочення платежу з 01.08.2008 по 30.06.2011, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відровідальністю "М.Б.К.-Київ" (02088, м. Київ, пров. Озерний, 9, п/буд, код ЄДРПОУ: 33227976) на користь Київського вищого професійного училища водного транспорту (04070, м. Київ, вул. Братська, 12; код ЄДРПОУ: 02549316) 280368 (двісті вісімдесят тисяч триста шістдесят вісім) грн. 63 коп. орендної плати, 25358 (двадцять пять тисяч триста пятдесят вісім) грн. 60 коп. комунальних платежів, 24008 (двадцять чотири) грн. 93 коп. ПДВ, 6917 (шість тисяч девятсот сімнадцять) грн. 58 коп. 3% річних

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відровідальністю "М.Б.К.-Київ" (02088, м. Київ, пров. Озерний, 9, п/буд, код ЄДРПОУ: 33227976) в доход Державного бюджету України 3 366 (три тисячі триста шістдесят шість) грн. 54 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко