Рішення № 18173056, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/29305.09.11

За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по

місту Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА»

Про стягнення 1450,76 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - по дов. № 28 від 29.06.2011р.

Від відповідача не з»явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА»про стягнення 1450,76грн. із яких: 1329, 41 грн. - основний борг, 63,28 грн. пеня, 58,07и грн.. інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011р. порушено провадження у справі № 36/266, розгляд справи призначено на 05.09.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 03.08.2011 року.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

01.08.2004р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІВА»(далі відповідач) був укладений договір оренди №868 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 210 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 2/19, що перебуває на балансі Колективного підприємства «Київтрактородеталь».

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину: продуктова група товарів 200 кв.м., підакцизна група товарів 10 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами погоджено строк дії договору 11 /одинадцять/ місяців, що діє з 01.08.2004р. до 01.07.2005року.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - червень 2004 року: 1921,26 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В подальшому між сторонами було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди державного майна від 16 лютого 2007 року в якому було змінено предмет Договору, а саме: державне нерухоме майно площею 222,2 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 2/19, що знаходиться на балансі Балансоутримувача. Майно передається в оренду з метою розміщення магазину, продуктова група товарів - 212,2 кв.м., підакцизна група товарів - 10 кв.м. та ціну договору, а саме: орендна плата за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Балансоутримувача за листопад 2006 року становить 2666,87 грн.

16 лютого 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди № 868 від 01.08.2004 року, а саме мету договору викладено в наступній редакції: майно передається в оренду з метою розміщення магазину, продуктова група товарів - 212,2 кв.м. та підакцизна група - 10 кв.м. Абзац 1 п. 3.1. р. 3. Договору оренди визначає орендну плату на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку - січень 2007р.: 2793,60 грн. Абзац 1 п. 3.2 р. 3. Договору оренди № 868 від 01.08.2004року викласти в наступній редакції : орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

25 жовтня 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір № 868/2 про внесення змін до договору оренди № 868 від 01.08.2004 року, а саме: пункт 1.1 розділу 1 викладено у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 222,2 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Симиренка/Зодчих, 2/19 літ. „А".

28 грудня 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір № 868/3 про внесення змін до договору оренди № 868 від 01.08.2004 року, а саме: пункт 10.1 розділу 10 викладено у наступній редакції: Договір укладено строком на 2 /два/ року та 11 /одинадцять/ місяців, що діє з 28 грудня 2007 року до 27 листопада 2010 року включно.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору № 868, орендар зокрема зобов'язаний:

п.5.2. своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату;

п.3.3. перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітними з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету: 30% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувачу;

п. 3.5. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

п. 5.6. Орендар подає регіональному відділенню ФДМ України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України та на розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера Орендаря.

п. 5.14 Договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна Балансоутримувачу (Орендодавцю).

Постановою КМУ № 316 від 25.03.2009р., внесені зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, відповідно до яких орендні ставки, застосовується у розмірі 45% встановленого обсягу. В даному випадку зазначена постанова застосовувалась в період з 01.05.2009 по 30.06.2010року.

Постановою КМУ № 440 від 16.06.2010р. було внесено зміни до п. 1 вищевказаної постанови, якою встановлено, що з 01.07.2010р. орендні ставки, зазначені у пункті 1, застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів, а отже, для даного орендаря застосовувалась орендна ставка у розмірі 80% в період з 01.07.2010 по 01.01.2011р.

Позивач листами №30-05/6658 від 20.04.2011р. та №30-05/7883 від 27.05.2011р. (докази відправлення та копії додаються) звертався до відповідача, в яких повідомляв про наявність заборгованості з орендної плати по договору оренди №868 від 01.08.2004р. який було припинено згідно акту прийому-передачі від 14.01.2011р.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, не виконав обовязку орендаря, орендну плату до державного бюджету за період з 01.01 2011 року по 14.01. 2011 року не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складає 1329,41 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обовязком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобовязаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати до держаного бюджету України становить 1329,41 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобовязання за договором №4149 від 22.12.2008р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1329,41 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 3.5 договору сторони передбачили, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку платежу в сумі 63,28 грн. та інфляційні в розмірі 58,07 грн.

Оскільки відповідач припустився прострочки по орендним платежам з нього на підставі п. 3.5 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»підлягає стягненню пеня в сумі 63,28 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з серпня 2010 р. по грудень 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 58,07 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована спірний період, а отже, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 58,07 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобовязань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 58,07 грн. та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА»(03065,

м. Київ, бульвар І. Лепсе, 49, код ЄДРПОУ 23161154) на користь Державного бюджету України 1329 грн. 41 коп. основного боргу, 63 грн. 28 коп. пені за прострочку платежу, 58 грн. 07 коп. інфляційні на рахунок 31111094700011, одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача - ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва плата за оренду іншого державного майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА»(03065,

м. Київ, бульвар І. Лепсе, 49, код ЄДРПОУ 23161154) в доход Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІВА»(03065,

м. Київ, бульвар І. Лепсе, 49, код ЄДРПОУ 23161154) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТ.Ю. Трофименко Повний текст рішення складено 06.09.2011р.