Рішення № 18172907, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/13605.09.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

ДоПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА"

Про стягнення 41 280,69грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 10.12.2010р.)

Від відповідачаОСОБА_2- предст. (дов. від 10.02.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41280,69грн. (35 297,52грн. перестрахового відшкодування, 5983,10грн. пені) внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобовязання за ковер-нотою №9988.0018303 факультативного пропорційного перестрахування від 14.03.2007р., яку було укладено в рамках договору (Полісу) №200.0008793 від 26.02.2007р., а також витрат по сплаті державного мита 412,81грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/136, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.07.2011р.

04.07.2011р. судом отримано від відповідача клопотання про витребування у позивача доказів надсилання на адресу відповідача позовної заяви з доданими до неї документами.

У судовому засіданні 05.07.2011р. представник позивача подав суду витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, при цьому, 04.07.2011р. судом отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з участю уповноваженого представника відповідача в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не задоволено, у звязку з його необґрунтованістю, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених обставин. Також, відповідач не обмежений колом осіб для захисту своїх прав та інтересів та не позбавлений права направити у судове засідання іншого уповноваженого представника для захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, судом не задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача доказів надсилання на адресу відповідача позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки до позовної заяви на підтвердження надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів додано фіскальний чек поштової установи №8658 від 25.03.2011р.

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 05.07.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 30.08.2011р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 35297,52грн. основного боргу та 1798,72грн. пені.

Уточнені (зменшені) позовні вимоги прийнято судом до розгляду.

При цьому, суд зазначає, що у випадку зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у позові відмовити, оскільки за Ковер-нотом позивач передав у перестрахування ризики за оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту від 26.02.2007р. і обєктом страхування є автомобіль Audi Q7, 2007р. випуску, державний реєстраційний №НОМЕР_1. Проте, згідно наданих позивачем документів, пошкодженим є транспортний засіб Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно, відповідач не несе ніякої відповідальності за пошкоджений автомобіль Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У судовому засіданні 30.08.2011р. судом оголошено перерву до 05.09.2011р., для надання можливості представнику позивача підготувати письмові пояснення на відзив відповідача.

У судовому засіданні 05.09.2011р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначає, що номер кузова транспортного засобу залишився незмінним, незважаючи на те, що власник транспортного засобу змінив реєстраційний номер транспортного засобу. Саме номер кузова, а не реєстраційний номер транспортного засобу має значення для ідентифікації обєкта страхування, а отже, і для виконання зобовязань за договором страхування (перестрахування).

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2004р. між ЗАТ СК «АРМА»та ТДВ «СК «Геліос»було укладено генеральний договір №17/04 про співробітництво в галузі перестрахування (або ретроцесії) (далі договір перестрахування), предметом якого являються загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, що взаємно передаються (приймаються) сторонами на факультативній (необовязковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обовязки сторін, що беруть участь в перестрахуванні (ретроцесії).

Під ризиком (страховим ризиком) розуміється певна подія, на випадок якої на випадок якої здійснюється страхування та яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Під передачею ризику в перестрахуванні розуміється страхування одним страховиком (стороною, що передає) на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотою ризику виконання всіх або частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика (сторона, що приймає).

Відповідно до п.1.2.5 Договору перестрахування визначено поняття «ковер-нота»- документ, який підтверджує розміщення ризику. Якщо сторонами не закріплено відповідної обмовки, то містить інформацію про умови перестрахового покриття.

У звязку зі зміною найменування ТДВ «СК «Геліос»на ТДВ «РОСНО Україна», а також зміною його платіжних реквізитів, сторони уклали Додаткову угоду №1 від 01.09.2005р. до договору перестрахування № 17/04 від 01.04.2004р., в якій погодили нову редакцію преамбули та розділу 13 Договору № 17/04 від 01.04.2004р.

Також, умовами додаткової угоди №2 від 05.10.2007р., у звязку зі зміною назви ТДВ «РОСНО Україна»на ТДВ «Альянс Україна»(позивач у справі), сторони дійшли згоди внести відповідні зміни в Договір № 17/04 від 01.04.2004р., зокрема:

-У тексті Договору слова «ТДВ «РОСНО Україна»змінено словами «ТДВ «Альянс Україна»;

-Змінено та доповнено перелік посадовців, що мають право підпису від імені ТДВ «Альянс Україна»додатку «Список осіб, уповноважених підписувати конкретні договори перестрахування».

Також, відповідно до п.4 даної Додаткової угоди встановлено, що ТДВ «Альянс Україна» є правонаступником прав та обовязків ТДВ «РОСНО Україна»за договорами факультативного перестрахування (ковер-нотами), укладеними сторонами відповідно до умов договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування № 17/04 від 01.04.2004р.

Під передачею ризику в перестрахування слід розуміти страхування одним страховиком (сторона яка передає) на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом (далі договір перестрахування) ризику виконання усіх або частини своїх обовязків перед страхувальником в іншого страховика (сторона яка приймає).

Відповідно до статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Таким чином, договір перестрахування був укладений позивачем, в якості перестрахувальника, а відповідачем, в якості перестраховика.

Відповідно до п. 2.2 договору невідємною частиною договору перестрахування (або ретроцесії) являються сліпи, ковер-ноти, бордеро, рахунки премій та збитків, а також додатки (адендуми), інші додаткові документи, які підписані двома сторонами.

Так, 14.03.2007р. між ЗАТ СК «АРМА», в якості перестраховика, та ТДВ «РОСНО Україна» (правонаступником прав та обовязків якого є позивач), в якості страховика/перестрахувальника укладено ковер-нот №9988.0018303, страхувальником за яким є ОСОБА_3, обєктом страхування визначено майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і повязані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом Audi Q7, 2007р. випуску, державний реєстраційний №НОМЕР_3 кузов НОМЕР_2, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи. Ковер-нот стосується оригінального договору №200.0008793 від 26.02.2007р.

Як зазначає позивач, відповідно до даного ковер-ноту позивач передав у перестрахування ризики за оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту №200.0008793 від 26.02.2007р., відповідно до умов якого страхувальником виступає ОСОБА_3

Умовами ковер-ноту №9988.0018303 застраховано наступні ризики:

-ДТП;

-Стихійні явища;

-Пожежа

Страхова сума за договором згідно даного ковер-ноту становить 739825,00грн.

Франшиза (безумовна) ДТП, стихійні явища, пожежа, ПДТО 0% від страхової суми.

Також встановлено, що відповідальність перестраховика (відповідача) складає 10%.

До того ж, 26.02.2007р. між ТДВ «РОСНО Україна», в якості страховика, та ОСОБА_3, якості страхувальника, було укладено договір страхування №200.0008793 транспортних засобів (далі договір страхування), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб Audi Q7, 2007р. випуску, державний реєстраційний №НОМЕР_3 кузов НОМЕР_2. Розмір франшизи складає 0,00грн. Строк дії Полісу - шість років з 26.02.2007р. по 26.02.2013р.

19.09.2007р. страхувальник за договором страхування №200.0008793 від 26.02.2007р. ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою (яка зареєстрована за вх. №7422) про виплату страхового відшкодування, у звязку з пошкодженням застрахованого автомобіля 19.09.2007р. на 61 км. автодороги Київ-Харків Київської області, Баришівський район.

Факт події ДТП підтверджується довідкою №148 від 19.09.2007р. та довідкою №96 від 13.10.2007р. Березанського взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Київській області м. Березань, яка є підставою для вирішення питання про сплату страхового відшкодування, проведення автотоварознавчої експертизи та дозволяє проводити ремонт транспортного засобу.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування” страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Ковер-нотом №9988.0018303 передбачено страховий ризик у випадку ДТП.

У звязку з чим, позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 352 209,72грн., про що складено страховий акт №016198 від 11.12.2007р. (копія в матеріалах справи).

На підставі акту позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 352209,72грн., що підтверджується платіжним дорученням №2151 від 15.02.2008р..

Відповідно до п. 6.1 Договору перестрахування сторона, що приймає (відповідач), виплачує відшкодування після того, як будуть повністю встановлені причини (де це можливо) й обставини настання страхового випадку та встановлений розмір страхового відшкодування за прямим договором страхування або за заявою на виплату страхового відшкодування, якщо інше не передбачено умовами договору перестрахування (або ретроцесії).

Згідно з п. 6.2 Договору перестрахування сторона, що передає (позивач), зобовязана надати стороні, що приймає, пакет необхідних документів, які підтверджують факт та причини (де це можливо) й обставини настання страхового випадку, розрахунок суми збитку. Необхідними документами визнаються:

п. 6.2.1 Страховий акт (аварійний сертифікат) з розрахунком суми збитку, який складається стороною, що передає;

п. 6.2.2 Письмова заява сторони, що передає, з розрахунком частки відшкодування сторін, що передає та, що приймає з обовязковим додатком:

- документів, які підтверджують наявність страхового інтересу у страхувальника (вигодонабувача) по договору страхування;

- завіреної копії оригінального договору страхування (полісу);

- завіреної копії заяви страховика на виплату страхового відшкодування (поруки);

- завірених копій відповідей, отриманих стороною, що передає, від правоохоронних органів, банків, медичних установ, інших установ, організацій та (або) підприємств, у сфері компетенції яких знаходиться даний страховий випадок;

- інших документів, які підтверджують факт та причини настання страхового випадку по прямому договору.

- документів, що підтверджують величину збитку;

- платіжних документів, які підтверджують оплату перестрахової премії та виплату стороною, що передає (позивачем), страхового відшкодування, якщо умовами договору перестрахування (або ретроцесії) не передбачено інше;

- документів, які підтверджують забезпечення права на предявлення суброгаційних вимог до особи, відповідальної за збитки, які відшкодовуються в результаті страхування;

- інших документів, передбачених Правилами (умовами) страхування. Ненадання пакету вищезазначених документів дає право стороні, що приймає (відповідач), відмовити у відшкодуванні частини збитку, не підтвердженої такими документами.

Пунктом 6.3 договору перестрахування встановлено, що після отримання від позивача всіх необхідних документів, відповідач зобовязаний протягом 7 банківських днів прийняти рішення по заявленій позивачем вимозі про виплату частки перестрахувального відшкодування. Відповідач, у випадку необхідності уточнення факту та причин настання страхової події, розрахунку суми збитку, вправі направити позивачу письмовий запит. Після зясування всіх незрозумілих питань, відповідач зобовязаний протягом 5 банківських днів здійснити виплату частки відшкодування.

Так, 24.09.2007р. позивач листом №Н-1464/09 повідомив про подію, що має ознаки страхового випадку (ДТП), за участю автомобіля Audi Q7, 2007р., номер НОМЕР_3, застрахованого у позивача згідно Договору страхування №200.0008793, ризики за яким перестраховані у відповідача згідно Ковер-ноту №9988.0018303 від 14.03.2007р.

21.03.2008р. листом вих. №БХ-587/03 від 21.03.2008р. позивач надіслав відповідачу пакет документів у відповідності до умов п.6.2 договору перестрахування.

У відповідь на вказаний лист, відповідач надіслав позивачу лист вих. №137 від 02.04.2008р. з проханням надати програму страхування до Договору страхування №200.0008793 від 26.02.2007р.; документ, який підтверджує право ОСОБА_4 керування транспортним засобом Audi Q7, номер НОМЕР_3; фотографії експерта з державним номером та номером кузова пошкодженого автомобіля. А також, пояснення щодо розбіжностей в наданих документах стосовно реєстраційних даних транспортного засобу.

Позивач надіслав відповідачу лист вих. №БХ-1932/12 від 10.12.2008р. з викладеними у ньому пояснення щодо розбіжностей в реєстраційних даних транспортного засобу, які повязані зі зміною власником ТЗ державного номеру з НОМЕР_3 на НОМЕР_1. Також, до листа додано матеріали адміністративної справи №3-30592/07; Програма добровільного страхування наземних транспортних засобів, що купуються в кредит ЗАТ «ОТР Банк»та фотокопії пошкодженого транспортного засобу.

У відповідь на даний лист, позивач отримав лист відповідача вих. №108 від 02.04.2009р., в якому останній зазначає, що з наявних у ЗАТ СК «АРМА»документів, останній не має необхідних документів, що підтверджують факт пошкодження транспортного засобу Audi Q7, номер НОМЕР_3 в результаті ДТП, оскільки позивач не надав належним чином завірену копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ Audi Q7, номер НОМЕР_1, а також не надав якісні фотоматеріали пошкодженого ТЗ, які дають змогу ідентифікувати номер шасі. З огляду на викладене, відповідач не може прийняти рішення щодо виплати (відмови у виплаті) своєї частки у страховому відшкодуванні.

З огляду на викладене, позивач листом вих. №БХ-391/04 від 15.04.2009р. надіслав відповідачу копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Audi Q7 з реєстраційним номером НОМЕР_1, також позивач пропонував відповідачу оглянути оригінали матеріалів справи стосовно пошкодження автомобіля Audi Q7, номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

22.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату частки перестрахового відшкодування в сумі 35297,52грн.

Відповідач надіслав позивачу лист №462 від 19.11.2010р., в якому зазначається, що оскільки визначення вартості матеріального збитку пошкодженого ТЗ проводилося згідно з розрахунком СТО (при наявності акту виконаних робіт), то експерт повинен був провести розрахунок згідно з ринковою вартістю. Крім того, в наданому позивачем дослідженні не зазначено підстав для проведення заміни деяких вузлів та агрегатів. У звязку з наведеним, відповідач просив надати документ, що підтверджує фактичне проведення ремонтних робіт та заміну запасних частин, зазначених у дослідженні, зокрема: акт виконаних робіт та квитанцію про оплату робіт.

На викладену у вищевказаному листі відповідача вимогу, позивач направив відповідачу лист №02.05/1074 від 19.11.2010р., в якому зазначає наступне:

-визначення вартості матеріального збитку проводилось згідно Звіту №3186 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Даний факт зафіксовано в розрахунку страхового відшкодування. При цьому, під час проведення оцінки матеріального збитку, спеціалістом розмір збитку розрахував згідно з ринковою вартістю.

- Позивач вважає, що відповідач мав пакет всіх необхідних документів для здійснення виплати страхового відшкодування. Акт виконаних робіт та квитанція про оплату робіт не є необхідним документом для здійснення виплати страхового відшкодування. Крім того, позивач зазначає, що виплата страхового відшкодування була здійснена на користь ОТР Банку, тобто, в рахунок погашення кредиту страхувальника за Договором кредиту.

З огляду на викладене, позивач вважає затримку виплати відповідачем більше двох років страхового відшкодування такою, що суперечить умовам Генерального договору №17/04 від 01.04.2004р. та вимагає у відповідача здійснення виплати частки страхового відшкодування в сумі 35297,52грн.

Відповідач у відзиві просить суд у позові відмовити, оскільки за Ковер-нотом позивач передав у перестрахування ризики за оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту від 26.02.2007р. і обєктом страхування є автомобіль Audi Q7, 2007р. випуску, державний реєстраційний №НОМЕР_3. Проте, згідно наданих позивачем документів, пошкодженим є транспортний засіб Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно, відповідач не несе ніякої відповідальності за пошкоджений автомобіль Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) (ст. 1 ЗУ “Про страхування”).

Згідно статті Закону страховий ризик певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частина 1 статті 11 цього ж закону дає поняття “перестрахування”, а саме - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що з наявного листування між сторонами станом на 22.10.2010р. (момент звернення позивача до відповідача з вимогою про здійснення виплати частки страхового відшкодування), позивачем були надані відповідачу документи, передбачені п.6.2 договору, на підтвердження факту, причини та обставин настання страхового випадку, а також документи, які додатково витребовувались відповідачем у листах.

При цьому, суд вважає вимогу відповідача (викладену у листі №462 від 19.11.2010р.) про надання документу, що підтверджує фактичне виконання ремонтних робіт та заміну запасних частин та квитанції про оплату робіт необґрунтованою, оскільки, квитанції про сплату позивачем суми страхового відшкодування отримані відповідачем згідно листа №БХ-687/03 від 21.03.2008р. До того ж, умовами п.6.4 Генерального договору передбачено, що в незалежності від отриманої інформації (даних) відповідач має право провести самостійно додаткове службове розслідування для встановлення причин та наслідків настання перестрахового випадку, для чого, зокрема, має право залучати аварійного комісара для складання страхового акта (аварійного сертифікату).

Відповідач не надав доказів встановлення інших причин та наслідків перестрахового випадку, зокрема доказів встановлення іншого розміру матеріального збитку, ніж встановлено позивачем на підставі Звіту №3186 з визначення вартості матеріального збитку, заданого власнику транспортного засобу від 24.10.2007р.

Крім того, суд звернув увагу на те, що протягом жовтня 2007р. (з моменту повідомлення відповідача про настання перестрахового випадку) до 19.11.2010р., тобто, протягом двох років, відповідач не виставляв вимогу щодо предявлення документів на підтвердження розміру страхового відшкодування та доказів його виплати.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази надсилання позивачем відповідачу таких документів (лист №БХ-687/03 від 21.03.2007р.).

Також, умови п.6.2.2 Генерального договору передбачають право відповідача у разі ненадання пакету встановлених у даному пункті договору документів відмовити у відшкодуванні частини збитку, не підтвердженої такими документами.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у виплаті частки перестрахового відшкодування позивачу, в звязку з ненаданням останнім встановленого пакету документів.

З огляду на викладене, дії відповідача, виражені у періодичному витребуванні від позивача додаткових документів, необхідних відповідачу, для здійснення виплати своєї частки перестрахового відшкодування в сумі 35297,52грн., суд розцінює як такі, що спрямовані на уникнення від виконання свого обовязку за Генеральним договором №17/04 від 01.04.2004р. та ковер-нотою №9988.0018303 від 14.03.2007р., за відсутності обґрунтованої відмови відповідача у виплаті такого страхового відшкодування, а відтак, такими, що порушують умови Генерального договору №17/04 від 01.04.2004р., ковер-нот №9988.0018303 від 14.03.2007р. та порушують права позивача.

Суд погоджується із твердженням позивача щодо того, що неповідомлення страхувальника про зміну реєстраційного номеру застрахованого транспортного засобу, який можна ідентифікувати за іншими показниками (номер кузова) не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Номер кузова автомобіля є унікальним, присвоюється автомобілю заводом - виробником, у той час як державний реєстраційний номер може змінюватись зав бажанням власника транспортного засобу. Таким чином, саме номер кузова НОМЕР_2, а не реєстраційний номер, має значення для ідентифікації обєкта страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача частки перестрахового відшкодування за Договором №17/04 від 01.04.2004р. та ковер-нотою №9988.0018303 від 14.03.2007р. в розмірі, визначеному позивачем - 35297,52грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 1798,72грн. пені, яка розрахована за період з 26.11.2010р. (закінчення 30-ти денного терміну розгляду претензії, яка отримана боржником 26.10.2010р.) по 25.03.2011р. (подання позову).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 8.1 договору винна сторона зобовязана виплатити другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості за договором перестрахування (або ретроцесії) у випадку невиконання (неналежного виконання) зобовязань по:

-Виплаті перестрахових (або або ретроцесійних) премій;

-Перечисленню перестрахових виплат;

-Перечислення грошових коштів (частки вартості майна), отриманих в результаті регресу або від реалізації поверненого майна.

Ознайомившись із розрахунком пені суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 1798,72грн. пені.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА»(м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 52, код ЄДРПОУ 21265671) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) 35297,52грн. перестрахового відшкодування, 1798,72грн. пені, 370,96грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

СуддяВ.В. Палій