Рішення № 18172642, 25.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.2011 Справа № 5008/1119/2011

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Минай Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Веттштайн-Технік Україна”, м. Ужгород

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю;

відповідача ОСОБА_3, представник за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 181998,00 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, представник його у судовому засіданні наполягає на їх задоволенні, оскільки відповідач не оплатив вартість підрядних робіт виконаних за укладеним сторонами договором про надання послуг з технічного обслуговування обладнання (далі договір), у звязку з чим виникла його заборгованість перед позивачем на суму, що є предметом спору.

Відповідач письмовим відзивом заперечує проти позову, вважаючи, зокрема, що договір укладений директором відповідача без належних повноважень, оскільки за статутом укладення договорів на суму, що перевищує 20000 грн., віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, яке складається з єдиного засновника ОСОБА_4; ремонт обладнання не міг здійснюватися реально, оскільки обладнання 29.03.10 було арештоване органами ДВС та оголошена заборона його відчуження; акт прийняття-передачі послуг не є належним документом на підтвердження надання послуг; у позивача відсутні документи на підтвердження права проведення технічного обслуговування та ремонту обладнання, а отже, відсутня технічна можливість та законні підстави надання зазначених послуг. Крім того, відповідач, посилаючись на відсутність господарської діяльності товариства з липня 2009р., збитковість та простої в роботі, вважає незрозумілим рішення директора відповідача про проведення ремонту станків, які не використовуються у роботі.

Представник відповідача у судовому засіданні хоча і не визнає позов у силу наданих за довіреністю повноважень, по суті спору пояснив, що підрядні роботи, заборгованість по оплаті вартості яких є предметом спору, були виконані позивачем, прийняті відповідачем без зауважень на підставі актів прийняття-передання, які долучені до матеріалів справи, однак не оплачені у звязку зі складним фінансовим становищем товариства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду,

суд встановив:

Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли та ґрунтуються на умовах договору від 15.01.10 про надання послуг з технічного обслуговування обладнання, що укладений позивачем як виконавцем робіт та відповідачем як замовником.

За умовами договору позивач зобовязався надавати послуги з технічного ремонту обладнання (верстатів) згідно переліку (додаток 1 до договору) та технічного обслуговування обладнання (проведення регламентно-профілактичних робіт на обладнанні) загальною вартістю 181976,00 грн., а відповідач, у свою чергу, зобовязався оплачувати надані послуги до 10-го числа наступного місяця за місяцем, у якому були надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Сторони визначили, що ціна послуг встановлюється протоколом погодження договірної ціни, який є невідємною частиною договору та формується на підставі акту огляду та перевірки технічного стану обладнання; підтвердженням факту надання послуг є складені та затверджені представниками сторін акти, які є також підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Матеріалами справи, зокрема, договором, переліками обладнання, актами огляду та перевірки технічного стану, визначення вартості ремонту та обслуговування обладнання, протоколами погодження договірної ціни технічного ремонту та обслуговування обладнання, актами приймання-передання послуг з ремонту та регламентно-профілактичних робіт (додатки до договору №№ 1-4), рахунками та з пояснень представників сторін у ході судового розгляду встановлено, що позивачем на протязі з січня 2010 по лютий 2011 відповідно до договірних зобовязань надані послуги з ремонту та обслуговування обладнання на суму 181976,00 грн., зазначені послуги прийняті відповідачем без зауважень шляхом підписання відповідних актів, однак вартість їх відповідачем не оплачена, що призвело до виникнення заборгованості останнього перед позивачем та становить предмет спору у даній справі.

Наведені обставини справи визнані представником відповідача у ході судового розгляду.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу обґрунтовані долученими до матеріалів справи документами, правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, оскільки субєкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення проти позову, наведені у письмовому відзиві відповідача та зазначені в описовій частині даного рішення, з огляду на наступне. У період виникнення спірних відносин директором відповідача та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені відповідача без довіреності, був ОСОБА_5, який був звільнений з посади рішенням засновника лише 6.07.11; крім того рішенням єдиного засновника товариства відповідача від 13.12.09 (долучено позивачем до матеріалів справи) було надано повноваження директору товариства ОСОБА_5 на укладання договорів з підприємствами щодо ремонту станків на суму, що не перевищує 500000,00 грн., для здійснення повного капітального ремонту всього обладнання, що знаходиться на підприємстві. Арешт органами ДВС майна належного відповідачеві та оголошення заборони відчуження цього майна за змістом актів опису та арешту не був перешкодою для здійснення його ремонту. Акти прийняття-передачі послуг визначені умовами договору як підтвердження надання послуг, та є належними доказами з огляду на наявну в них інформацію щодо здійснених сторонами господарських операцій.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із таких загальних засад цивільних правовідносин, складовою частиною яких є дані господарські правовідносини, як справедливість та добросовісність у відносинах господарюючих субєктів.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Веттштайн-Технік Україна” (88000 м. Ужгород, вул. Радіщева, 1, код 32145332) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість на суму 181998,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча дев”ятсот дев”яносто одна грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат 2055,98 грн. (дві тисячі п”ятдесят п”ять грн. 98 коп. ).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.