Рішення № 18172448, 30.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2011 Справа № 5008/892/2011

За позовом відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Березники Свалявського району

ПРО стягнення суми 898,42грн., в тому числі 723,84грн. заборгованості по оплаті послуг автостанції та 174,58грн. коштів за неналежне виконання умов договору

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю №617 від 21.07.2011р.

від відповідача - не зявився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Березники Свалявського району про стягнення суми 898,42грн., в тому числі 723,84грн. заборгованості по оплаті послуг автостанції та 174,58грн. коштів за неналежне виконання умов договору.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, зазначає на неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг перевізникам повязаних із обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області. Відтак, вважає, що такими діями відповідач завдає шкоди господарським інтересам позивача, що полягають у отримуванні прибутку від здійснення відповідної господарської діяльності.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 01.08.2011р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 15.07.2011 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення 00152368, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 15.07.2011 року.

Ухвалою суду від 01.08.2011р. розгляд справи було відкладено на

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 року по справі № 5008/892/2011

17.08.2011р. та відповідно на 30.08.2011р., однак, відповідач повторно в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 15.07.2011р., 01.08.2011р. та 17.08.2011р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в звязку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №304 від 22.10.2010 р. (далі договір) про надання послуг перевізникам повязаних із обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області, відповідно до якого відповідач зобовязався здійснювати оплату за споживання і користування послугами на автобусних станціях позивача, повязаних з відправленням та прибуттям пасажирів (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору відповідач зобовязувався сплачувати позивачу фіксовану плату за послуги автостанцій, що є на маршруті руху. Вартість послуг автостанцій узгоджена сторонами спору у додатку №1 до договору.

Згідно розрахунку по заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за надані позивачем послуги за період з 25.10.2010р. по 31.12.2010р. відповідача перед позивачем, становить 723,84грн.

У своїй позовній заяві позивач просить суд також стягнути з відповідача суму 174,58грн. за зриви рейсів у відповідності до вимог пункту 3.1.1 договору, яким встановлено фінансову відповідальність відповідача за зрив рейсу без поважних причин, у розмірі суми двох квитків від початкової до кінцевої зупинки визначеної за маршрутом зірваного рейсу.

В диспетчерському журналі АС-Свалява за період із 19.11.2010р. по 31.12.2010р. зафіксовано 29 зривів рейсів на маршруті „Свалява-АС - Лопушанка”.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 року по справі № 5008/892/2011

певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів за надані позивачем послуги не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в тому числі у період, який вказано Позивачем), тому дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, і він вважається таким, що прострочив.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за надані послуги доведена матеріалами справи.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 898,42грн., в тому числі 723,84грн. заборгованості по оплаті послуг автостанції та 174,58грн. коштів за неналежне виконання умов договору, підлягає задоволенню (позивачем та наявними у справі матеріалами доведено, а відповідачем належним чином не спростовано).

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 89335, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, 88015, м. Ужгород, вул. Капушанська, 102 (код ЄДРПОУ 03113934) суму 898,42грн., в тому числі 723,84грн. заборгованості по оплаті послуг автостанції та 174,58грн. коштів за неналежне виконання умов договору, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 року по справі № 5008/892/2011

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Ф. Ремецькі