Рішення № 18172279, 17.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2011 Справа № 17/78

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до комунального підприємства „ Уж - тепло” , м. Ужгород

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 1744374,83 грн., в т.ч. 1054389,22 грн. основного боргу, 101968,93 грн. пені, 437818,58 грн. інфляційних нарахувань, 150298,10 грн. 3 % річних

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач всупереч договірних зобовязань не повністю оплатив вартість природного газу поставленого на протязі січняквітня 2009р. (далі спірний період), у звязку з чим виникла заборгованість, що є предметом даного позову в частині основного боргу. Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами, заперечує проти клопотання відповідача про зменшення пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань та відстрочки виконання рішення суду.

Відповідач письмовим відзивом заперечував проти позову з підстав наведених у ньому, однак представник відповідача у ході судового розгляду справи наявність заборгованості за поставлений газ в частині основного боргу, поданими суду клопотаннями просить зменшити розмір пені до 5000 грн., розмір інфляційних втрат і 3 % річних також до 5000 грн. та відстрочити виконання рішення суду до 31.12.11, посилаючись, зокрема, на важкий фінансовий стан підприємства відповідача, спричинений значними неплатежами населення за надані послуги з теплопостачання; відсутність вини відповідача у невиконанні зобовязань перед позивачем, особливий статус підприємства відповідача, як комунального підприємства, що забезпечує централізоване теплопостачання населення, бюджетних установ та організацій м. Ужгорода.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляд, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.08 № 06/08-1916 ТЕ-12 та додаткових до нього угод №№ 1-3 від 5.11.08, 24.12.08, 30.04.09, за умовами яких постачальник позивач у справі - зобовязався передати у власність покупцеві - відповідачу у справі - природний газ виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання в обсягах та за цінами встановленими договором, а відповідач, у свою чергу, зобовязався оплачувати вартість поставленого газу у порядку визначеному договором, при цьому остаточний розрахунок здійснювати на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Договором передбачено умови відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобовязань шляхом, зокрема, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у разі прострочення оплати або неоплати вартості поставленого газу, яка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Матеріалами справи, зокрема, договором, додатковими угодами, актами прийманняпередачі природного газу за період з січня по квітень 2009р., розрахунком позовних вимог та з пояснень представників сторін у ході судового розгляду встановлено, що позивач на протязі спірного періоду здійснив поставку відповідачеві природного газу на загальну суму 7804361,21 грн., вартість якого останнім оплачена частково - на суму 6749971,99грн. Таким чином, виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 1054389,22 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу, яка доведена матеріалами справи, визнана представником відповідача у ході судового розгляду. Наведену заборгованість відповідно до приписів ст.ст. 173, 174, 193, 264, 265 Господарського кодексу України на вимогу позивача належить стягнути на його користь з відповідача, оскільки субєкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Правомірними є також вимоги позивача в частині нарахованих ним на прострочену суму заборгованості суми інфляційних втрат, річних відсотків та пені.

Разом з тим, з огляду на клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, суд керується приписами п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) щодо права суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання, та ст. 551 Цивільного кодексу України (ЦКУ), ст. 233 Господарського кодексу України (ГКУ), за змістом яких передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обґрунтованих підстав у разі, якщо така істотно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, суд приймає до уваги інтереси відповідача як комунального підприємства, що забезпечує послугами з теплопостачання бюджетні установи та заклади і є єдиним джерелом централізованого постачання тепла до цих установ та закладів, враховує важкий майновий стан підприємства відповідача зумовлений значними сумами заборгованості перед ним споживачів (понад 12 млн. грн. станом на 1.01.2011), враховує також, що нараховані позивачем інфляційні втрати та річні на загальну суму 588116,68 грн., які підлягають стягненню за приписами ст. 625 ЦКУ, певною мірою компенсують втрати позивача повязані з простроченням виконання зобовязань відповідачем. З урахуванням наведеного суд вважає наявними обґрунтовані підстави для зменшення розміру пені та стягнення її з відповідача у сумі 5000 грн.

Клопотання відповідача про зменшення до 5000 грн. розміру нарахованих позивачем інфляційних втрат та річних задоволенню не підлягає, оскільки такі нарахування, виходячи з приписів ст. 625 ЦКУ, за своєю правовою природою не є заходами відповідальності за порушення грошових зобовязань, а входять до складу грошового зобовязання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. За таких обставин ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постановах від 8.11.10, 15.11.10 по справах відповідно №№ 4/719, 4/720.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 1647505,90 грн., включаючи 1054389,22 грн. основного боргу, 5000,00 грн. пені, 437818,58 грн. інфляційних нарахувань, 150298,10 грн. 3 % річних, у задоволенні позовних вимог в частині пені на суму 96968,93 грн. - належить відмовити.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суд вважає за можливе, як виняток, задоволити частково на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, прийнявши до уваги наведені відповідачем обставини, зокрема, щодо необхідності підготовки до опалювального сезону, що потребує значних коштів, важке фінансове становище, та відстрочити виконання рішення строком до 15.11.2011р. При цьому суд приймає також до уваги інтереси позивача як державного підприємства стратегічного значення, що є постачальником природного газу для всіх категорій споживачів у державі.

Судові витрати сплачені позивачем при поданні позову за змістом ст. ст.44-49 ГПК України належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 233, 264, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 4449, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

1.1 Стягнути з обласного комунального підприємства „Уж-тепло” (м. Ужгород, вул. Бєлінського, 17, код 03054098) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) заборгованість на суму 1647505,90 грн. (один мільйон шістсот сорок сім тисяч п”ятсот п”ять грн. 90 коп.), включаючи основний борг, річні відсотки, пеню та інфляційні нарахування, та у відшкодування судових витрат 17680 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. ), відстрочивши виконання рішення до 15.11.2011р.

2. В іншій частині позову - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.