Рішення № 18171996, 13.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1635/11 за позовом Державного підприємства «Вугілля України»

до Державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Волиньвуглезбутпостач»

про стягнення 65614грн.82коп.

Суддя С.В.Костюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, довір. №29-12/57-Д від 29.12.10р.

від відповідача: не зявився

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач Державне підприємство "Вугілля України" просить стягнути з відповідача Державного підприємства "Волиньвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Волиньвуглезбутпостач"65 614,82 грн. збитків.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р.(а.с. 11-22), додаток до нього №07/10-1 від 29.06.2010р.,(а.с.22). та додаткову угоду до договору від 1-07/10-Б від 02.07.2010р., (а.с. 75-76 ).

Відповідно до п. 8.4.договору у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача повязані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрові роботи та інше.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору поставки та норми ЦК України та ГК України,.

Відповідач вимог ухвали суду від 05.09.2011р. не виконав пояснень по суті заявлених позовних вимог не представив, в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи 09.09.11р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4540701025058.

З наданих сторонами матеріалів, пояснень представника позивача вбачається наступне:

01.02.10р. сторони по справі уклали договір поставки №15-10/1-ЕН (а.с. 11-22), за яким постачальник зобовязується поставити вугільну продукцію належної якості, а покупець її прийняти та оплатити.

Додатком до договору №07/10-1 від 29.06.10р. (а.с. 22) сторони погодили, що показники якості марки вугілля ДГР 0-200 не повинні перевищувати: зольність 35,0%, волога 14,0%.

Згідно залізничних накладних №36075475, №36600526, №36600531, №36600530 відповідач відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»(ст.Бурштин Львівська обл.) вугілля, зазначивши в залізничній накладній, що поставка вугілля здійснюється згідно договору від 01.02.10р. №15-10/1-ЕН з ДП «Вугілля України».

Пунктом 3.1.1 вказаного договору відповідач зобовязався поставляти вугілля за якісними характеристиками, погодженими сторонами, а порядок приймання вугілля за кількістю та якістю сторони узгодили в розділах 5 та 6 договору.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам договору. Так, фактичний вміст золи у вугіллі становив від 40,2% до 44,3% проти 35% гранично допустимого вмісту золи, що підтверджується актами приймання вугілля №4823, 4824 від 24.07.10р. та №4847 від 25.07.10р.

Про поставку неякісної вугільної продукції відповідача було повідомлено факсограмами №№594, 595, 596, 632, 633, 634, листом №06/2039 від 26.07.10р. та 26.07.10р. вугілля у тих же вагонах було повернуто відповідачу, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№36408741, 36484639 та переліками ТЕХ ПД №433 та №388.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача повязані з надходженням та повернення вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи та ін.

Згідно долучених позивачем до позовної заяви документів провізна плата від станції вантажоотримувача до вантажовідправника з урахуванням ПДВ становить 26770грн.80коп., що піжтверджується квитанціями про приймання вантажу №36408741 та №36484639, плата за користування вагонами за час простою на території Бурштинської ТЕС з ПДВ становить 10754грн.40коп., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами №26071414 та переліками ТЕХ ПД №433 та №388, плата за оформлення документів на відправлення вантажу з урахуванням ПДВ становить 700грн. 56коп., що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів №26070399 від 26.07.10р. та переліками ТЕХ ТД.

Вказана сума за позовом ВАТ «Західенерго»до ДП «Вугілля України»за участю третьої особи ДП «Волиньвугілля»рішенням господарського суду м.Києва від 20.12.10р. по справі №7/467 (а.с. 52-55) була стягнута з ДП «Вугілля України», як понесені збитки позивача згідно договоу поставки від 01.02.10р. №15-10/1-ЕН, по якому покупцем товару виступало ВАТ «Західенерго», в структуру якого входить Бурштинська ТЕС. Крім того, з ДП «Вугілля України» вказаним рішенням стягнуто судові витрати по справі в сумі 618грн. 26коп.

Статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ч.2ст.35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Окрім того, відповідно до п. 7.5 договору ДП «Вугілля України»оплатило вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля залізницею від станції вантажовідправника до станції вантажоотримувача грошовими коштами з урахуванням ПДВ, всього 26770грн.80коп., що підтверджується залізничними накладними №№36600526, 36600530, 36600531, 36075475 (а.с. 25-28), що також є збитками ДП «Вугілля України», оскільки вугілля було повернуте відповідачу, а тому не перейшло у власність позивача як це передбачалось п.2.4 договору.

Таким чином, у звязку з порушенням відповідачем умов договору поставки №15-10/1-ЕН від 01.02.10р. позивач поніс збитки на загальну суму 65614грн.82коп.(38225,76+618,26+26770,80).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі понесені позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.224 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Волиньвуглезбутпостач»(45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Луцька, 1, п/р 2600130421523 в АК «Промінвестбанк» м.Нововолинськ, МФО 303310, код ЄДРПОУ 30165891) на користь Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, п/р 260093016513 в «Промінвестбанк», МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929 ) 65614грн.82коп. завданих збитків, а також витрати по оплаті державного мита в сумі 656грн.15коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

13.09.11