Рішення № 18169059, 05.09.2011, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 2-112/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2011 року

Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Колоса Ю.А., при секретарі Кирда Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки цивільну справу за позовом кредитної спілки «Полтава і полтавці» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Згідно умов кредитного договору №633 від 31.07.2007 року позивач надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 грн. з терміном погашення до 31.07.2009 року.

В забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування ним позивачем було укладено договір поруки №411 від 31.07.2007 року з ОСОБА_2, яка несе солідарну з боржником відповідальність перед кредитором.

Свої зобовязання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом відповідач ОСОБА_1 не виконує, в звязку з чим йому та поручителю ОСОБА_2 27.12.2010 року направлялися попередження, які залишилися без уваги.

Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобовязань станом на 17.04.2011 року утворилась заборгованість в сумі 15022 гривень 07 копійок.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов і пояснила, що станом на 12.05.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складала 7315,33 гривні. Оскільки відповідачі не погасили заборгованість, на підставі п.6.2 кредитного договору кредитором з 14.02.2009 року по 28.02.2009 року відсоткова ставка зазначена у п.1.4 кредитного договору була подвоєна, за період з 01.03.2009 року по 17.02.2011 року відсоткова ставка була потроєна, і за період з 14.02.2009 року по 17.02.2011 року додатково нараховані відсотки за користування кредитом з розрахунку 0,5% від суми кредиту. Зміна процентної ставки не є неустойкою за порушення виконання зобовязання, а є правовим наслідком порушення зобовязання у виді зміни умов зобовязання, як це передбачено ст..611 ЦК України та п.6.2 Кредитного договору.

Представник відповідачів адвокат ОСОБА_3 позов визнала частково і пояснила, що з сумою позовних вимог позивача вона не погоджується оскільки позивач невірно розрахував суму подвоєних та потроєних відсотків, неправомірно застосував на одну і ту ж суму три види неустойки. Крім того, в частині стягнення неустойки позивачем пропущено строк позовної давності, визначений ст.258 ЦК України. В звязку з вищевикладеним просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки у звязку з пропуском строку позовної давності. В частині основного боргу за кредитним договором позов визнала.

Відповідач ОСОБА_2 підтримала свого представника і додатково пояснила, що порушення графіку погашення кредиту було викликане відсутністю коштів, оскільки підприємство, де працював ОСОБА_1, не виплачувало заробітну плату.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, тому суд на підставі ст.169 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідача ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідачі своїх зобовязань за договором не виконали, чим порушили права позивача.

В судовому засіданні встановлено і це визнається сторонами, що 31 липня 2007 року кредитна спілка «Полтава і полтавці» (Кредитор) та громадянин ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір №633 за умовами якого кредитор надає позичальнику на умовах строковості, повернення та плати за користування кредит у сумі 5000 гривень на строк 24 місяці з строком користування з 31 липня 2007 року по 31 липня 2009 року з процентною ставкою за користування кредитом 0,15% щоденно на залишок суми кредиту.

На забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та громадянкою ОСОБА_2 (поручителем) 31 липня 2007 року було укладено договір поруки №411 , за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед кредитором в повному обсязі за повне і своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 зобовязань, що випливають з умов кредитного договору №633 від 31 липня 2007 року включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором, видавши ОСОБА_1 кошти в сумі 5000 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання щодо своєчасного внесення чергових платежів на погашення заборгованості за кредитним договором та суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами не виконував, внаслідок чого станом на 12 травня 2010 року утворилась заборгованість у сумі 4242,70 гривні, з яких 2019,37 гривні заборгованість по основній сумі кредиту, 2223,33 гривні заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Вказана сума заборгованості визнається відповідачами та підтверджується матеріалами справи, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

У звязку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору щодо своєчасності сплати чергових платежів на погашення кредиту, позивач на підставі п.6.2 кредитного договору в односторонньому порядку змінив проценту ставку збільшивши її вдвічі за період з 14.02.2009 року по 28.02.2009 року, втричі за період з 01.03.2009 року по 17.02.2011 року. Крім того, за період з 14.02.2009 року по 17.02.2011 року додатково нарахував відсотки за користування кредитом з розрахунку 0,5% від суми кредиту.

Сума нарахованих подвоєних процентів за період з 14.02.2009 року по 28.02.2009 року становить 90,90 гривні, сума потроєних процентів за період 01.03.2009 року по 17.02.2011 року становить 6535,71 гривні, сума додатково нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 17.02.2011 року становить 7411,09 гривні.

Як вбачається з пункту 6.2 кредитного договору, санкції, передбачені даним пунктом за порушення позичальником зобовязань за кредитним договором у вигляді подвоєння та потроєння процентної ставки, а також додаткової сплати 0,5% від суми залишку по кредиту, за своїм змістом, є пенею.

Відповідно до ст.ст.549, 551 ЦК України неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен повернути кредиторові у разі порушення зобовязання боржником. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 2 статті 258 ЦК України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідачами заявлено клопотання про застосування до позовних вимог про стягнення неустойки строку позовної давності.

Як вбачається з довідки наданої позивачем на вимогу суду, останній платіж по кредиту відповідач ОСОБА_1 вніс 12.05.2010 року.

З розрахунку позовних вимог, доданого до позовної заяви вбачається, що подвоєння процентної ставки по кредиту було застосовано позивачем за період з 14.02.2009 року по 28.02.2009 року, потроєння процентної ставки застосовано за період з 01.03.2019 року по 17.02.2011 року, нарахування додаткових відсотків за користування кредитом застосовано за період з 14.02.2009 року по 17.02.2011 року.

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів 03.03.2011 року., тобто, з пропуском строку позовної давності.

Доказів про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності та клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення додатково нарахованих процентів за період з 14.02.2009 року по 02.03.2010 року не підлягають задоволенню у звязку з пропуском строку позовної давності.

За період з 03.03.2010 року по 02.03.2011 року сума додатково нарахованих потроєних процентів складає 3,03 х 365 х 3 =3318,85 гривні.

Сума додаткових відсотків з розрахунку 0,5% від суми кредиту за період з 03.03.2010 року по 02.03.2011 року складає 2019,37 х 0,5% х 365 = 3685,35 гривні.

Загальна сума пені, що має бути нарахована по кредитному договору за зазначений вище період ( в межах строку позовної давності) становить 7004,20 гривні.

Тобто, розмір пені значно перевищує розмір завданого збитку. При цьому суд приходить до висновку, що позивач умисно з метою нарахування якнайбільшої суми пені не скористався положеннями п.6.5 кредитного договору в частині вимоги дострокового повернення кредиту в разі затримання сплати Позичальником частини кредиту та/або відсотків, подавши позов до суду лише через 734 дні з дня прострочення сплати кредиту. За таких обставин суд вважає необхідним застосувати положення ч.3 ст.551 ЦК України і зменшити розмір неустойки, так як він значно перевищує розмір збитків.

В той же час суд враховує ту обставину, що відповідач протягом тривалого терміну не виконував свої грошові зобовязання по кредитному договору, і вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 2019,37 гривні, заборгованість по відсотках в сумі 2223,33 грн. (2019,37 грн х 0,15% х 734 дні), а також неустойку (пеню) за прострочення грошового зобовязання в розмірі 4242,70 грн., яка дорівнює сумі основної заборгованості по кредиту та заборгованості по відсотках.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору з відповідача ОСОБА_2, яка, згідно договору поруки №411 від 31 липня 2007 року, є поручителем за зобовязанням ОСОБА_1, що випливають з умов кредитного договору №622 від 31 липня 2011 року, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, поруки припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 7.1 кредитного договору №633 від 31 липня 2007 року визначено, що договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Разом з тим, пунктом 5.1 кредитного договору визначено, що позичальник зобовязується щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора часткове погашення кредиту та відсотків за фактичне використання кредитних коштів відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток №1 до Договору) та остаточне погашення отриманого кредиту до 31 липня 2009 року.

В пункті 4.1 договору поруки №411 від 31 липня 2007 року сторони встановили, що цей договір вступає в силу в момент його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобовязання. При цьому сторони констатують, що строк припинення цього договору не вказується ними конкретно, так як він визначається моментом повного погашення заборгованості боржником по кредитному договору.

З урахуванням наведених вище положень договорів, суд визнає що строком виконання основного зобовязання (зобовязання по кредитному договору) є 31 липня 2009 року.

Позивач у шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобовязання вимоги до поручителя щодо виконання зобовязання не предявив.

За таких умов відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука вважається припиненою, а тому позовні вимоги до поручителя ОСОБА_2 суд визнає безпідставними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.526, 256, 258, 549, 551, 554, 559, 610, 611 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Полтава і полтавці» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки «Полтава і полтавці» на розрахунковий рахунок 26003054525726 в ПРУ КБ «Приватбанк» м.Полтава, код 33457978, МФО 331401 заборгованість по кредитному договору №633 від 31.07.2007 року у сумі 8485 гривень 40 копійок, з яких 2019,37 грн заборгованість за кредитом, 2223,33 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, 4242,70 грн заборгованість по пені за невиконання зобовязань за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Полтава і полтавці» на розрахунковий рахунок 26003054525726 в ПРУ КБ «Приватбанк» м.Полтава, код33457978, МФО 331401 152 гривні 63 копійки на відшкодування витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат по сплаті судового збору (державного мита).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення у той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області Колос Ю.А.

Рішення набрало законної сили ______ 2011р.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області Колос Ю.А.