Рішення № 1816472, 04.07.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2008 р.

Справа № 14/4430

за позовом Красилівського міжгосподарського підприємства по відгодівлі худоби м. Красилів

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка с. Росолівці Красилівського району

про визнання права власності на приміщення виробничої бази, розташованої в м. Красилові по вул. Центральна (Леніна), 12 а саме:

А-1-адмінбудинок, площею 115,8 кв. м.; Б,В - склади, площею 450,4 кв.м.; Г- склад, площею 108,4 кв.м.; Д - баня, площею 47,3 кв.м.; Е-вага, площею 7.0 кв.м.; Є - ферма №4, площею 1611,7 кв.м.; Ж- ферма № 3, площею 620,6 кв.м.; З - ферма № 1, площею 927,3 кв.м.; И- склад, площею 15,1 кв.м.; І - заправна, площею 8,0 кв.м.; Й - 1 - приміщення кузні, майстерні, аптеки, площею, 80,9 кв.м.; К-1 - гаражі, площею 233,8 кв.м.

суддя Гладюк Ю. В.

представники сторін:

від позивача: Касіянчук І.П. за довіреністю від 03.07.2008р. № 31

від відповідача: Бобчук В.П. за довіреністю від 25.02.2008р. № 3

Суть спору: Позивач просить визнати за ним право власності на приміщення виробничої бази, розташованої в м. Красилові по вул. Центральна (Леніна), 12 а саме:

А-1-адмінбудинок, площею 115,8 кв. м.; Б,В - склади, площею 450,4 кв.м.; Г- склад, площею 108,4 кв.м.; Д - баня, площею 47,3 кв.м.; Е-вага, площею 7.0 кв.м.; Є - ферма №4, площею 1611,7 кв.м.; Ж- ферма № 3, площею 620,6 кв.м.; З - ферма № 1, площею 927,3 кв.м.; И- склад, площею 15,1 кв.м.; І - заправна, площею 8,0 кв.м.; Й - 1 - приміщення кузні, майстерні, аптеки, площею, 80,9 кв.м.; К-1 - гаражі, площею 233,8 кв.м.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обгрунтування своїх вимог посилається на наступне. Красилівське міжгосподарське підприємство по відгодівлі худоби створене на базі Красилівського відгодівельного пункту цукрового заводу відповідно по Постанови Ради міністрів Української УРСР № 409 від 24.08.1976 року та рішення обласної ради депутатів трудящих № 262 від 09.09.1976 року, рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради народних депутатів № 47 від 13.03.1992 року зареєстровано Статут підприємства, як господарюючого суб'єкта. Комплекс приміщень виробничої бази, що використовувались підприємством в господарській діяльності розташовано в м. Красилів Хмельницької області по вул. Центральній (Леніна) на земельній ділянці площею 4,54 га, наданій підприємству в постійне користування відповідно до Державного акту про право постійного користування серії ХМ 00019, виданого 01.02.1994 року. Первинні документи, що підтверджують право власності на приміщення виробничої бази та документи щодо їх первинної реєстрації на даний час в підприємстві не збереглись. Відповідно ж до Інвентаризаційних документів, наданих Красилівським Бюро технічної інвентаризації комплекс приміщень виробничої бази підприємства складається з:

- «А-1»- адмінбудинок, площею 115,8 кв.м.;

- «Б», «В»- склади, площею 450,4 кв.м.;

- «Г»- склад, площею 108,4 кв.м.; «Д»- баня, площею 47,3 кв.м.; «Е»- вага, площею 7,0 кв.м.;

- «Є»- ферма №4, площею 1611,7 кв.м.;

- «Ж»- ферма№3, площею 620,6 кв.м.;

- «З»- ферма №1, площею 927,3 кв.м.; «И»- склад, площею 15,1 кв.м.;

- «І»- заправна, площею 8,0 кв.м.;

- «Й-1»- приміщення кузні, майстерні, аптеки, площею 80,9 кв.м.;

- «К-1»- гаражі, площею 233,8 кв.м.

В червні 2003 року з врахуванням попередньої домовленості між позивачем та СТОВ ім. Шевченка останньому за накладною від 07.06.2003 року було передано частину приміщень, а саме адмінбудинок, приміщення гаражів, кузні, майстерні. Крім того на даний час СТОВ ім. Шевченка використовує й приміщення ферм. В подальшому саме через відсутність документів первинної реєстрації, договір купівлі-продажу приміщень виробничої бази, що використовуються відповідачем, між сторонами укладено не було, будь-яких коштів в оплату переданих приміщень СТОВ ім. Шевченко не передавалось, однак не зважаючи на це відповідач не визнає право позивача на приміщення та відмовляється повернути приміщення позивачу.

На підставі викладеного представник позивач просить позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на правомірне отримання майна за накладною від 07.06.2003р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Оглянутими під час розгляду справи державним актом на право постійного користування землею, документами технічної інвентаризації вбачається, що спірні об’єкти належать позивачеві.

Відповідачем не надано будь-яких доказів належності йому спірного майна. Посилання ж на накладну від 07.06.2003, за якою було передано частину приміщень не може бути прийняте до уваги, оскільки накладна є лише документом бухгалтерського обліку, який свідчить про здійснення господарської операції з передачі майна. Проте правовою підставою для такої передачі може бути лише правочин. Відповідачем не доведено вчинення між сторонами правочину на підставі якого могла б чи повинна була б здійснюватись передача спірного майна за накладною від 07.06.2003р.

В силу ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки позивач не може використати свого права власності через невизнання його відповідачем, зазначене право потребує захисту відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України шляхом визнання права власності.

Враховуючи викладене позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за Красилівського міжгосподарського підприємства по відгодівлі худоби м. Красилів (вул. Леніна, 12, код 02776621) право власності на приміщення виробничої бази, розташованої в м. Красилові по вул. Центральна (Леніна), 12 а саме:

А-1-адмінбудинок, площею 115,8 кв. м.; Б,В - склади, площею 450,4 кв.м.; Г- склад, площею 108,4 кв.м.; Д - баня, площею 47,3 кв.м.; Е-вага, площею 7.0 кв.м.; Є - ферма № 4, площею 1611,7 кв.м.; Ж- ферма № 3, площею 620,6 кв.м.; З - ферма № 1, площею 927,3 кв.м.; И- склад, площею 15,1 кв.м.; І - заправна, площею 8,0 кв.м.; Й - 1 - приміщення кузні, майстерні, аптеки, площею, 80,9 кв.м.; К-1 - гаражі, площею 233,8 кв.м.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка с. Росолівці Красилівського району код ЄДРПОУ 05534829 на користь Красилівського міжгосподарського підприємства по відгодівлі худоби м. Красилів, вул.Леніна,12 код ЄДРПОУ 02776621 203 грн. судових витрат.

Видати наказ.

Суддя Ю.В. Гладюк