Постанова № 18164191, 07.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року Справа № 5004/1197/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М. , суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі Михайлюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, дов. в справі третьої особи на стороні позивача <Текст >

відповідача: ОСОБА_2, дов. в справі,ОСОБА_3, дов. в справі

третьої особи: Теперик ., дов. в справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль", м.Луцьк на рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/1197/11 від 19.07.11р. (суддя Слободян Петро Романович)

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 <Список >в особі <Текст >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <Текст >

до відповідача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_9

про розірвання договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року у справі № 5004/1197/11 (суддя Слободян П.Р.) позов задоволено. Розірвано договір іпотеки від 01.10.2007 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль»(правонаступник АППБ «Аваль») та підприємцем ОСОБА_8. Скасовано запис з державного реєстру іпотек за реєстровим номером № 5759537 від 01.10.2007р., обєкт обтяження: торгово - оздоровчий центр з офісним приміщенням, номер за РПВН - АДРЕСА_1 в (зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_10 (АДРЕСА_2). Скасовано запис з державного реєстру іпотек за реєстровим номером № 5759537 від 01.10.2007р., обєкт обтяження: земельна ділянка, кадастровий номер - 0710100000110570015, АДРЕСА_1 в (зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_10 (АДРЕСА_2). Скасовано запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна зареєстрованим за номером № 5759567 від 01.10.2007р., обєкт обтяження: торгово - оздоровчий центр з офісним приміщенням, номер за РПВН - АДРЕСА_1 в (зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_10 (АДРЕСА_2). Скасовано запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна зареєстрованим за номером № 5759573 від 01.10.2007р., обєкт обтяження: земельна ділянка, кадастровий номер - 0710100000110570015, АДРЕСА_1 в (зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_10 (АДРЕСА_2). Присуджено до стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 52, код 20128765) на користь підприємця ОСОБА_8, (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що судом не встановлено чи дійсно мало місце укладення між банком та позичальником додаткових угод до кредитних договорів про збільшення відсоткової ставки та чи проведено державну реєстрацію змін до договору іпотеки в звязку із зміною умов обтяження нерухомого майна. Суд також не встановив та у рішенні не зазначив чи змінився у звязку з цим обсяг зобовязань іпотекодавця перед іпотекодержателем, чи залишився на рівні, визначеному договором іпотеки в межах вартості предмета іпотеки. Судом не прийнято до уваги тієї обставини, що з ОСОБА_8., як з фізичною особою, було підписано договір поруки № 010/08-11/1972/1 від 01.10.2007 р. та додаткову угоду до нього від 18.07.2008 р., що свідчить про повідомлення останнього про збільшення обсягу його відповідальності.

В судовому засіданні представник апелянта підтримує доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що всупереч нормам чинного законодавства, про зміну відсоткової ставки за кредитними договорами позивачу взагалі нічого не було відомо, своєї згоди на таку зміну шляхом укладення додаткової угоди до кредитних договорів він не надавав. Будь-яких змін до договору іпотеки в письмовій формі укладено не було. Разом з цим зазначає, що додаткову угоду від 18.07.2008 р. до договору поруки № 010/08-11/1972/1 не підписував, що можливо встановити шляхом порівняння його підписів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення та просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третьою особою у письмових поясненнях відзначено, що в 2009 році ФОП ОСОБА_9 було надано на підпис ряд додаткових угод із змісту яких вбачалось зменшення фінансового навантаження на нього, як позичальника за кредитними договорами. Однак в послідуючому, в результаті аналізу додаткових угод останнім було виявлено підвищення відсоткової ставки по кредиту. За наведених обставин вважає, що банк ввів позичальника в оману, що в свою чергу збільшило фінансове навантаження на нього.

В судовому засіданні проти доводів апелянта заперечує.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2011 р. у справі № 5004/1197/11 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступник ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 було укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/1972 (далі Угода) а.с.14-а.с. .

Пунктами 1.1., 1.2. угоди передбачено, що кредитор на підставі цієї угоди, зобовязується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках даної угоди і які після їх підписання стають її невідємними частинами. Загальна сума наданих кредитором кредитних коштів, в будь - який момент, під час дії даної угоди, не може перевичувати суми еквівалентної 5100000,00грн. на дату надання кредитних коштів. На момент укладення цієї угоди відсоткова ставка за кредитом становила 12,5% річних.

В забезпечення виконання зобовязань по зазначеній вище генеральній кредитній угоді 01 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступник ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: торгово-оздоровчий центр з офісними приміщеннями загальною площею 462,8 кв.м., та земельна ділянка площею 0,0754 га, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.3 Договору і потеки, заставна вартість предмета іпотеки визначається за згодою сторін в сумі 9 411 999 грн. (дев'ять мільйонів чотириста одинадцять тисяч дев 'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель, згідно цієї ж статті - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника. Отже, в даному випадку ОСОБА_8 виступає, як майновий поручитель, оскільки ним в іпотеку передано нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншою особою.

Пунктом 1.1 зазначеного договору іпотеки передбачено, що майно передане в іпотеку забезпечує вимоги іпотекодержателя (Банку), що витікають з генеральної кредитної угоди №010/08-11/1972 від 01 жовтня 2007 року, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

В подальшому підприємець ОСОБА_9 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" уклали ряд кредитних договорів на підставі генеральної кредитної угоди, а саме: Кредитний договір № 10/08-11/1972-1 від 01.10.2007р., № 010/08-11/1972-2 від 01.10.2007р., № 010/08-111972-3 від 09.10.2007р., № 010/08-11/1972-4 від 01.10.2007р. до яких між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_9 було укладено додаткові кредитні договори, згідно з яких відсоткова ставка збільшилась на 5,5% річних. Тобто, відсоткова ставка змінилася з 12,5% річних, яка існувала на момент укладення Генеральної кредитної угоди, на 18% річних, що призвело до збільшення розміру зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими.

Іпотекодавець підприємець ОСОБА_8 будь якої згоди на збільшення відсоткової ставки не давав, хоча така зміна суттєво впливає на розмір зобов'язання позичальника за кредитними договорами, а отже, і на обсяг зобов'язання за договором іпотеки в разі невиконання ОСОБА_9 взятого на себе зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"не було повідомлено позивача - підприємця ОСОБА_8, як майнового поручителя, про зміну процентної ставки за кредитними договорами, тобто, про зміну зобов'язання, чим збільшено обсяг відповідальності позивача за договором іпотеки без його згоди.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки, позивач надав своє майно в забезпечення вимоги банку за виконання ОСОБА_9 основного зобов'язання з конкретними розмірами тіла кредиту, траншів та процентів.

Відповідно до ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною першою ст. 19 закону України "Про іпотеку" та пунктом п. 8.4 договору іпотеки передбачено, що зміни і доповнення до нього підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягають державній реєстрацій у встановленому законом порядку (якщо така реєстрація була проведена). У випадку збільшення розміру основного зобов'язанням за кредитним договором, зміни до цього договору відносно такого збільшення вносяться тільки після державної реєстрації відповідних відомостей про це. Реєстрація проводиться за повідомленням іпотекодержателя (якщо реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою була проведена), а, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" будь яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згода позивача на подальшу зміну умов основного зобов'язання, внаслідок якої збільшиться обсяг відповідальності позивача, як іпотекодавця, набуває чинності тільки після відповідного волевиявлення останнього, здійсненого у письмовій формі, зокрема, шляхом погодження тексту додаткової угоди до кредитного договору, підписом уповноваженого представника, надання погоджувального листа, підписанням додаткової угоди до договору іпотеки тощо. Проте, про зміну розміру відсоткової ставки за кредитними договорами з 12,5% річних до 18% річних, позивачу взагалі нічого не було відомо, своєї згоди на таку зміну шляхом укладення додаткової угоди він не давав, про що надано суду першої інстанції письмове пояснення від 19.07.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відтак, місцевий господарський суд підставно не взяв до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо наявності згоди позивача на підвищення процентної ставки, оскільки, як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_8 банк не надавав йому для ознайомлення договору поруки від 01.10.2007р. і додаткової угоди від 18.07.2008р. і цих документів він не підписував.

Суд першої інстанції також вірно відзначив, що стороною у зазначеному договорі поруки та додаткової угоди значиться громадянин ОСОБА_8, тобто фізична особа, в той час, коли договір іпотеки укладений з приватним підприємцем ОСОБА_8, отже, позивача підприємця ОСОБА_8 не було в установленому порядку повідомлено про збільшення обсягу його відповідальності, як поручителя.

Оскільки збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця без отримання його згоди є істотним порушенням договору іпотеки зі сторони іпотекодержателя, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та розірвання договору іпотеки.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Згідно ст.. 17 Закону України «про іпотеку»відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. За умовами п. 25 Постанови КМУ «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек»від 31.03.2004 р. № 410 запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обовязковим зазначенням порядкового номера запису.

Таким чином суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги про скасування записів в державному реєстрі іпотек.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 103 ,105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року у справі № 5004/1197/11 залишити без змін, а пеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Луцьк без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4.Справу №5004/1197/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.

01-12/12056/11