Постанова № 18164173, 07.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2011 р. Справа № 5019/812/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Василишин А.Р. , суддя Бригінець Л.М. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін: <Текст >

позивача - ОСОБА_1. ( довіреність № 1195-0 від 23.05.2011 р. ) представник Рівненської філії ПАТ "Приватбанк"

відповідача - ОСОБА_2. ( довіреність № б/н від 27.03.2011 р. ) представник ТОВ "ПДМ"

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ", м. Сарни

на рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.11 р.

у справі № 5019/812/11(суддя Крейбух О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк за місцезнаходженням Рівненської філії Приватбанку, м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ", м. Сарни

про стягнення в сумі 48 111 грн. 50 коп.

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. колегію суддів змінено на: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Бригінець Л.М., суддя Василишин А.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.05.11р. у справі №5019/812/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за місцезнаходженням Рівненської філії Приватбанку до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ" про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 48 111 грн. 50 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ" (вул.Белгородська, буд.27, м.Сарни, Рівненська область, 34500, іден.код 3340559) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк за місцезнаходженням Рівненської філії Приватбанку (вул.Відінська, буд.8, м.Рівне, 33023, іден.код 14360570) борг за кредитним договором у сумі 48111 грн. 50 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 481 грн. 12 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.11р. у справі №5019/812/11 та прийняти нове рішення в якому позовну заяву ПАТ "Приватбанк" до ТОВ "ПДМ" про стягнення коштів по кредитному договору задовольнити частково на суму 14 375,55 грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, зазначає наступне:

- рішення прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права. Зокрема, суд прийшов до невірного висновку про стягнення процентів в сумі - 33 773,95 грн. у вигляді підвищеної до 57% процентної ставки по кредитному договору №1714 від 31.07.2008р. з врахуванням додаткового договору №1 від 30.07.2009р. за період з 24.12.10 по 28.03.11р.

Нарахування процентів в розмірі 57% річних після 24.12.09р. позивачем є порушенням умов кредитного договору, так як після закінчення строку договору по кредиту, проценти за користування кредитом не сплачується, а нараховується лише пеня.

Позивач у письмовому відзиві №6845/11 від 04.07.2011р. заперечив проти доводів та вимог викладених в апеляційній скарзі, вказавши, що при укладанні кредитного договору сторони досягли згоди про те, що у випадку порушення умов кредитного договору позичальник - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПДМ" зобов'язаний сплачувати підвищений відсоток за користування кредитом у розмірі 57% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Кредитного Центру Рівненської філії ЗАТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПДМ" було укладено кредитний договір № 1714 від 31.07.08. (а.с.10)

Згідно із умовами ( п.А.2) кредитного договору передбачено ліміт - 200000,00 грн. для фінансування поточної господарської діяльності.

Відповідно до п. А.3. сторони погодили, що кінцевий термін до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість є 30.07.09.

Відповідно до п.А.6 договору за користування кредитом позичальник ( відповідач) сплачує проценти у розмірі 23 % річних.

Згідно із п.1.1. договору кредиту позивач за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику (відповідачу) кредит у формі, передбаченій п.А.1 і лімітом і на цілі, зазначені в п.А.2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п.2.1.2 в обмін на зобов'язання відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені даним договором строки.

Згідно із п.2.2.6 договору відповідач доручає позивачу списувати кошти з усіх поточних рахунків у валюті кредиту, тощо у межах сум, що підлягають сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів ( здійснювати договірне списання.)

Пунктом 4.8 договору кредиту передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 відповідач сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п.А.6.

Пунктом 5.1. договору визначено, що при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.2,2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п.2.2.5, 4.4., 4.5, 4.6 відповідач виплачує позивачу за кожний день випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст.212 ЦК України , при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань щодо погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.А.7.

Сторонами 30.07.09 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 1714 від 31.07.08. відповідно до якого ліміт кредитного договору становить 79000,00 грн. Пунктом А.3 додаткового договору встановлено графік погашення кредиту, 24.09.09 -19750,00 грн.; 25.10.09 - 19750,00 грн.; 25.11.09 - 19750,00 грн.; 24.12.09 19750,00 грн. Всього: 79000,00грн. (а.с. 14).

Відповідно до п. А.7 при порушенні Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 57% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. А. 3 позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 57% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється від дня, що випливає за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не сплачуються.

Пунктом А.8 визначено, що датою сплати процентів є 25-число кожного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачено п.7.3. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Як встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 06.05.2010р. у справі №18/51 позивачем у відповідності до умов договору кредиту було перераховано відповідачу кредит в сумі 197 950,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 01.08.08 в усім 105650,00 грн.;№1 від 04.08.08 в сумі 25000,00 грн.; №1 від 07.08.08 в сумі 15000,00 грн.; меморіальний ордер № 2 від 08.08.08 в сумі 20000,00 грн.; меморіальний ордер № 11 від 22.08.08 в сумі 32300,00 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.05.2010р. у справі №18/51 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Рівненської філії основний борг в сумі 78943грн. 49коп., відсотки за простроченим кредитом в сумі 11541 грн.22 коп., комісія в сумі 481 грн.90 коп., пеня в розмірі 9481 грн.70 коп. (а.с. 35-38).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.2010р. у справі № 18/51 скасовано в частині стягнення пені в сумі 5461,17 грн. як зайво стягнену. В решті рішення залишено без змін (а.с.39-43).

Відповідачем ТзОВ "ПДМ" рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.2010р. у справі № 18/51 виконано повністю, що підтверджується копіями платіжних доручень:

- від 30.07.2010р. № 20 на суму 12000,00 грн.;

- від 03.09.2010р. № 25 на суму 20000,00 грн.;

- від 24.09.2010р. № 50 на суму 10000,00 грн.;

- від 20.10.2010р. № 55 на суму 10000,00 грн.;

- від 14.12.2010р. № 82 на суму 49240,31 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою у справі №5019/812/11 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та додатковим договором, за період від 23.02.2010р. по 28.03.2011р. заборгованості, яка становить 48111,50 грн., з них: відсотки на прострочену суму кредиту - 33773,95 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 14337,55 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з урахуванням викладених позовних вимог про стягнення з відповідача суми 48111,50 грн., (відсотки по простроченому кредиту - 33773,95 грн., пеня - 14337,55 грн.) даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просив стягнути з відповідача борг за кредитним договором в сумі 48111 грн. 50 коп., що складається з 14 373,55 грн. пені на суму кредиту та 33 773,95 грн. відсотків за користування кредитом у разі порушення зобов'язання щодо погашення кредиту на підставі п. А.7 кредитного договору нарахованої за період з 23.02.10р. по 28.03.11р.

Суд першої інстанції задовольняючи позов у повному обсязі помилково прийшов до висновку, що борг за кредитним договором складається з відсотків за користування грошовими коштами та пені, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 230 ГПК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на вищезазначене, пеня за своєю правовою природою відноситься до штрафних санкцій, а відтак судова колегія прийшла до висновку про безпідставність стягнення на вимогу позивача боргу за кредитним договором в сумі 14 337,55 грн., оскільки це є пеня.

У силу ч. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Колегія погоджується з висновками суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 33 773,95 грн. відсотків річних за неправомірне користування кредитними коштами.

Зазначені відсотки не є штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) в розумінні ч. 1 ст. 230 ГК України, оскільки мають іншу правову природу. Зобов'язання боржника щодо сплати таких відсотків річних врегульовано ст. 536 та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а тому зазначені відсотки відносяться до суми боргу.

З огляду на вищезазначене, переглянувши в апеляційному порядку оскаржене рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приймаючи до уваги, межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового скасування рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.2011р. в частині стягнення 14 375,55 грн. боргу та змінив в частині судових витрат на підставі ст. 104 ГПК України.

Керуючись ст. ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.11р. у справі №5019/812/11 скасувати в частині стягнення 14 337,55 грн. заборгованості за кредитним договором та змінити в частині стягнення судових витрат.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ", м. Сарни (код ЄДРПОУ 3340559) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за місцезнаходженням Рівненської філії Приватбанку (код ЄДРПОУ 14360570) 33 773,55 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 337,73 грн. витрат по сплаті державного мита, 165,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити. "

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за місцезнаходженням Рівненської філії Приватбанку (код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДМ", м. Сарни (код ЄДРПОУ 3340559) 71,52 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Рівненської області.

6. Справу №5019/812/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бригінець Л.М.

01-12/9847/11