Постанова № 18164071, 31.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011 № 06/5026/1052/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пантелієнка В.О.

суддів:

при секретарі:

та представників:

від позивача - не зявився,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Приватного підприємства (далі ПП) „Кажан” і Приватного підприємства (далі ПП) „Енерголенд”

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 09.06.2011р.

у справі №06/5026/1052/2011 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом ПП „Кажан”

до ПП „Енерголенд”

про стягнення 95901,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.06.2011р. по справі №06/5026/1052/2011 позов задоволено частково, стягнуто з ПП „Енерголенд” на користь ПП “Кажан” 6196,63 грн. інфляційні, 1319,13 грн. три відсотка річних, 5624,67 грн. пені, 3000 грн. за послуги адвоката, 131,40 грн. витрат по сплаті держмита, 32,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог в сумі 82760,86 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПП “Кажан” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Також, не погоджуючись з винесеним рішенням, ПП „Енерголенд” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково в частині стягнення з

ПП „Енерголенд” 2290,96 грн. інфляційних та 3000 грн. витрат на послуги адвоката і прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

12.08.2011р. до апеляційної інстанції від представника ПП “Кажан” надійшло клопотання з проханням розглянути справу без його участі.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга ПП “Кажан” підлягає задоволенню, а скарга ПП „Енерголенд” задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

07.03.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з охорони власності №56.

У відповідності з цим договором Замовник (позивач) передає під охорону, а Виконавець (відповідач) приймає вказані у списку та плані (схемі) об'єкти, які беруться під охорону, що і є додатком до договору.

Згідно п. 2.1.9 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за надані охоронні послуги.

Згідно п.4.2. Договору оплата за фактом надані послуги здійснюється згідно представлених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) у формі безготівкового розрахунку за банківськими реквізитами Виконавця. Розрахунки здійснювати включно до 10 числа поточного місяця.

Згідно п.4.5. Договору якщо Замовник не сплачує платежі за надані послуги у строки, зазначені договором, то він зобов'язаний виплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 0,5 % з суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.4.6 Договору у випадку, коли Замовник несвоєчасно здійснює розрахунок за надані послуги Виконавець нараховує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент невиконання зобов'язань від суми за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другою сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої послуги надавав своєчасно та якісно, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с.23-55).

Вбачається, що відповідач здійснював оплату за надані послуги несвоєчасно чим порушив умови укладеного договору.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.І ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленогоіндексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річнихвід простроченоїсуми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми пеню і штраф.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобовязань.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Пунктом 4 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а як вбачається з акта звірки взаєморозрахунків і укладеного сторонами договору про надання послуг з охорони власності, у відповідача кожного місяця до 10 числа, виникало зобовязання здійснити розрахунки, тобто шестимісячний строк обліковується для кожного епізоду прострочення проплати окремо, починаючи з наступного дня за 10 числом, коли мали бути здійсненні відповідні розрахунки.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано стягнув з ПП „Енерголенд” на користь ПП “Кажан” 6196,63 грн. інфляційних і 1319,13 грн. - 3% річних, та необґрунтовано відхилив решту позовних вимог. З ПП „Енерголенд” на користь ПП “Кажан” необхідно стягнути пеню в розмірі 8130,33 грн. і 80255,20 грн. штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2011р. між адвокатом ОСОБА_1 та ПП "Кажан" було укладено договір про надання правової допомоги, а платіжним дорученням №2012 від 06.06.2011р. ПП "Кажан" оплатило послуги адвоката в сумі 3000 грн. (а.с.73-74).

Тому місцевий суд правильно стягнув з ПП „Енерголенд” на користь ПП “Кажан” 3000 грн. за послуги адвоката.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПП “Кажан” підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині відмови в задоволенні 80255,20 грн. штрафу і 2505,66 грн. пені. В іншій частині рішення є законним і зміні або скасуванню не підлягає. В задоволенні апеляційної скарги ПП „Енерголенд” слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП „Енерголенд” залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПП “Кажан” задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 09.06.2011р. по справі №06/5026/1052/2011 скасувати частково, позов ПП “Кажан” задовольнити повністю, достягнувши з ПП „Енерголенд” (18000, м.Черкаси, вул.Благовісна 220, кв.37, р/р 26007029790807 в Черкаській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 354897, код ЄДРПОУ 33903324) на користь ПП “Кажан” (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 128, кв.181, р/р 26002413275001 в ЧГРУ „Приватбанк”, МФО 354347, код ЄДРПОУ 32268126) 80255,20 грн. штрафу і 2505,66 грн. пені, 1307,62 грн. витрат по сплаті держмита та 203,66 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Справу №06/5026/1052/2011 повернути до господарського суду Черкаської області, який зобовязати видати наказ з урахуванням зазначених вище змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

05.09.11 (відправлено)