Рішення № 18164019, 02.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

02.09.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

01 вересня 2011 року справа № 12/80

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: 209 Управління начальника робіт

Староказарменна дільниця, 2, м. Чернігів, 14029

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3320,75 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність № 1 від 31.12.2010 представник

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 4 від 04.01.2011 представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2799 грн. 06 коп. боргу за період з квітня 2009 року по квітень 2011 року, 120 грн. 46 коп. пені за період з 02.08.2010 року по 01.07.2011 року, три відсотки річних в сумі 96 грн.12 коп. за період з 02.05.2009 року по 01.07.2011 року та 305 грн. 11 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.05.2009 року по 31.05.2011 року, згідно умов Договору № 1-0644 від 28.11.2007 року на постачання теплової енергії.

Представники сторін в судовому засіданні 01.09.2011 року надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2011 року підтримала свої позовні вимоги та надала письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких повідомив, що 17.08.2011 року (після порушення провадження у справі) відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу в розмірі 2799,06 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.08.2011 р., копія якої додана до матеріалів справи.

Представник відповідача в наданому в судовому засіданні 01.09.2011 року відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству України, оскільки, керуючись ст.1 ЗУ «Про теплопостачання», ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»та ч.1.ст.275 ГК України, споживачем теплової енергії може бути лише особа, яка безпосередньо використовує теплову енергію, поставлену теплопостачальною організацією, а тому 209 УНР, з яким позивач уклав договір, не є споживачем теплової енергії, оскільки безпосередньо вказану енергію не споживає. Також представник відповідача зазначає, що 209 УНР не є балансоутримувачем у розумінні ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»тому, що будинок (після розподілу квартир) на даний час належить громадянам у частках, пропорційно до площі їх приміщень. У наданому відзиві на позовну заяву представник відповідача пояснив, що зведений 209 УНР житловий будинок по вул. Волковича, 2б, м. Чернігів, прийнятий до експлуатації державною комісією. Згідно рішення Чернігівської міської ради № 124 від 21.06.2010 р. квартира № 61 у спірному будинку була передана Чернігівській міській лікарні № 1, але станом на 01.05.2011 р. нікому з працівників лікарні не розподілена та використовується як гуртожиток. Представник відповідача зазначив, що згідно п.10.1.7. Договору Виробник має право припинити Споживачу повністю або частково подачу теплової енергії у випадку підключення нового Споживача(нове будівництво) на строк згідно графіка будівельної організації, узгодженого органами місцевої влади. Тобто, підключення житлового будинку до теплових мереж у 209 УНР виникло у зв»язку з необхідністю проведення випробування змонтованих теплових комунікацій перед здачею будинку в експлуатацію. Крім того, як зазначає представник відповідача, у позивача були всі умови щодо припинення постачання енергії, згідно п.10.1.1. Договору у зв»язку з несплатою «Споживачем»за використану теплову енергію в означений договором термін на протязі 10 днів. В подальшому, зважаючи на термін, за який не сплачувався поставлений товар, у нас були всі підстави вважати, що даний договір припинив свою дію на умовах визначених п.11.2. Договору, а саме: зміна власника об»єкту теплоспоживання після укладення договору з новим власником. Також, представник відповідача зазначив, що 209-м УНР пиздачі будинку експлуатуючій організації були передані інвентаризаційна справа на об»єкт, загальнобудинкові водолічильники гарячого водопостачання, квартирні лічильники ХВ та ГВ, тепловий вузол, список мешканців будинку. Така обставина виключає можливість контролювати «спожиту теплову енергію».

Також представник відповідача повідомив, що 17.08.2011 р. 209 УНР перерахувало вартість спожитої теплової енергії, згідно Договору № 1-0644 у розмірі 2799,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 739 від 17.08.2011 р., яке додано до матеріалів справи.

У зв»зку з вищевикладеним та враховуючи добровільне виконання договірних обов»язків та часткове задоволення позовних вимог представник відповідача просить суд не застосовувати до 209 УНР господарських санкцій (пеня), 3 % річних та інфляції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Представник позивача проти клопотання відповідача щодо незастосування до 209 УНР господарських санкцій (пеня), 3 % річних та інфляції заперечувала.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

28.11.2007 року між сторонами було укладено Договір № 1-0644 на постачання теплової енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (виробник) взяв на себе зобовязання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач (відповідач) зобовязується сплачувати виробникові (позивачу) за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу для обєктів, перерахованих у Додатку № 1, який є невідємною частиною договору, а саме: обєкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житлові квартири № 44, 52 ,55, 61, приміщення площею 286,8 м кв.

Відповідно до п. 1.2. Договору, тарифи на послуги на момент укладення договору становлять (з урахуванням ПДВ): на опалення 178,24грн./1Гкал, 2,21грн./1м.кв, підігрів води 8,06 грн/1 м.куб., 178,24грн/1Гкал.

Тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обовязковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення цього договору становить: 633,83 грн. (з урахуванням ПДВ), у тому числі за: опалення 633,83 грн. (за 286,8 кв. метрів).

У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.2008 року було погоджено тарифи на послуги теплопостачання для інших категорій споживачів, якщо підприємством-постачальником є ВАТ „Облтеплокомуненерго” у розмірі: - бюджетні установи: 433,25 грн./Гкал, інші споживачі 480,66 грн./Гкал. (підп..1.3. п.1)

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1733 від 14.12.2010 року було затверджено Відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго»тариф на теплову енергію для населення 218,75 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Дана постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 301 від 20.12.2010 року було визначено, що тарифи на послуги теплопостачання (централізоване опалення та підігрів води) для населення для ВАТ «Облтеплокомуненерго»встановлюються у розмірах тарифів, що затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики України на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення та вводяться у дію з моменту набрання чинності постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України про затвердження відповідних тарифів.

Позивачем 01.10.2008 року та 01.02.2011 р. були направлені відповідачу письмові повідомлення вих. № 222 від 27.01.2011 року про зміну тарифів з 01.10.2008 року та відповідно з 01.01.2011 р., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією квитанції від 01.10.2008 року та від 01.02.2011 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов Договору № 1-0644 від 28.11.2007 р. поставив відповідачу за період з квітня 2009 року по квітень 2011 року теплової енергії на загальну суму 3799,06 грн. (квітень 2009 р. 187,49 грн., жовтень 2009 р. 38,81 грн., листопад 2009 р. 202,36 грн., грудень 2009 р. 250,09 грн., січень 2010 р. 423,74 грн., лютий 2010 р. 371,23 грн., березень 2010 р. 260,70 грн., квітень 2010 р. 190,96 грн., жовтень 2010 р. 92,34 грн., листопад 2010 р. 168,78 грн., грудень 2010 р. 196,54 грн., січень 2011 р. 436,21 грн., лютий 2011 р. 336,68 грн., березень 2011 р. 410,34 грн., квітень 2011 р. 232,79 грн.), що підтверджується рахунками № 1-0644 від 30.04.2009, 31.10.2009, 30.11.2009, 31.12.2009, 31.01.2010, 28.02.2010, 31.03.2010, 30.04.2010, 31.10.2010, 30.11.2010, 31.12.2010, 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011, та помісячними актами про споживання теплової енергії, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. Договору, розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на день подачі позову (14.07.2011 р.) розрахувався частково, сплативши 1000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи. Отже, на момент подачі позову основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 2799,06 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем 17.08.2011 року було повністю сплачено основний борг в розмірі 2799,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 739 від 17.08.2011 р., а також копією банківської виписки від 17.08.2011 року, які додані до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено основний борг в розмірі 2799,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 739 від 17.08.2011 р., а також копією банківської виписки від 17.08.2011 року, які додані до матеріалів справи, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення основної заборгованості в сумі 2799,06 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 2799,06 грн. боргу підлягає припиненню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 120,46 грн., за період з 02.08.2010 р. по 01.07.2011 р. за порушення строків оплати спожитої теплової енергії відповідно до п. 7.3.3. Договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. за період з 27.09.2008 року по 30.09.2008 року.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у випадку несплати Споживачем отриманої теплової енергії до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п.7.3.3. Договору.

Пунктом 7.3.3. Договору сторони встановили, що за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню за прострочку оплати спожитої теплової енергії в сумі 120,46 грн. за період прострочки з 02.08.2010 р. по 01.07.2011 р.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 96,12 грн. за період з 02.05.2009 р. по 01.07.2011 р. та 305,11 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.05.2009 року по 31.05.2011 року

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3.3. Договору, за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач зобовязаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 96,12 грн. за період з 02.05.2009 р. по 01.07.2011 р. та 305,11 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.05.2009 року по 31.05.2011 року.

Заперечення відповідача є безпідставні і судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують, що на даний час квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності іншої особи і договір на постачання теплової енергії № 1-0644 від 28.11.2007 року припинив свою дію.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію своєчасно в повній сумі не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 120 грн. 46 коп. пені, три відсотки річних в сумі 96 грн. 12 коп. та 305 грн. 11 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. В частині стягнення 2799,06 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.32,33,34, 43, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 2799,06 грн. боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з 209 Управління начальника робіт, вул. Староказарменна дільниця, 2, м. Чернігів, 14029 (р/р 26008000001787 в ПАТ Банк «Демарк»м. Чернігова, код 08527221, МФО 353575) на користь Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000 (р/р 26004300000976 в ПАТ банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 120,46 грн. пені, 96,12 грн. трьох процентів річних, 305,11 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

СУДДЯЛ.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 02.09.2011 року