Рішення № 18163900, 07.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2011 р.Справа № 3/5025/1394/11 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" м. Славута, Славутський район, Хмельницька область

до Дочірнього підприємства "Чемеровецьке" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" с. Бережанка, Чемеровецького району, Хмельницька область

про стягнення 787638,96 грн. основного боргу, 43046,44 грн. інфляційних втрат, 55206,91 грн. пені

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.01.2011р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: після уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 787638,96 грн. основного боргу, 43046,44 грн. інфляційних втрат, 55206,91 грн. пені. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №2007 від 12.02.2010 р., укладеного між сторонами, щодо оплати за отриманий товар.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні із врахуванням поданого уточнення просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, вимог ухвал суду від 09.08.2011р. та 18.08.2011р. не виконав.

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, що підтверджується записом у реєстрі поштових відправлень.

За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12.02.2010 р. між сторонами укладений договір поставки №2007, згідно умов якого позивач (продавець) зобовязується поставляти, а відповідач (покупець) приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння ячменю пивоварного, насіння кукурудзи, насіння ріпаку, насіння соняшника, насіння озимої пшениці, насіння жита, засоби захисту рослин (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, кількість товару, його ціна та загальна вартість кожної конкретної партії поставки, а також інші істотні умови поставки зазначаються сторонами у додаткових угодах та специфікаціях до даного договору.

Згідно додаткової угоди №2007з позивач зобовязався поставити відповідачу засоби захисту рослин (п. 1).

У відповідності до п. 2 специфікації №1з до договору поставки від 12.02.2010р. платіж у розмірі 163115,76 грн. сплачується відповідачем до 30.10.2010 р.

Відповідно до п. 2 специфікації №2з до договору поставки від 12.02.2010р. платіж у розмірі 248782,20 грн. сплачується відповідачем до 30.10.2010 р.

Згідно додаткової угоди №2007н позивач зобовязався поставити відповідачу насіння ячменю пивоварного (п.1).

Відповідно до специфікації №1 до договору поставки від 12.02.2010р. платіж у розмірі 346500,00 грн. сплачується відповідачем до 30.09.2010 р.

Згідно додаткової угоди №2007с позивач зобовязався поставити відповідачу насіння соняшника (п.1).

У відповідності до специфікації №1 до договору поставки від 12.02.2010р. платіж у розмірі 24367,50 грн. сплачується відповідачем до 30.09.2010 р.

Позивач свої зобовязання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № Т-00000203 від 2 квітня 2010 року на суму 41708,76 грн., № Т-00000051 від 15 березня 2010 року на суму 283500,00 грн., №Т-00000053 від 16 березня 2010 року на суму 63000,00 грн., № Т-00000577 від 26 травня 2010 року на суму 54278,40 грн., № Т-00000432 від 26 квітня 2010 року на суму 315910,80 грн., № Т-00000356 від 13 квітня 2010 року на суму 29241,00 грн. та довіреностями для отримання товару №23 від 02.04.2010 року, №13 від 15.03.2010 року, №18 від 13.04. 2010 року.

Взяті на себе зобовязання за договором, щодо оплати за отриманий товар, відповідач не виконав.

Згідно п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. В разі несвоєчасної оплати вартості товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Керуючись даним положенням договору позивач нарахував 55206,91 грн. пені: 26485,89 грн. пені за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р. на суму боргу 346500,00 грн. та 28721,02 грн. пені за період з 01.10.2010р. по 29.03.2011р. на суму боргу 375741,00 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 43046,44 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2010р. по 18.08.2011р. на суму боргу 375741 грн. та за період з 01.11.2010р. по 18.08.2011р. на суму боргу 346500,00 грн.

В звязку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази повного чи часткового погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар розрахунок не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 787638,96 грн. основного боргу.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання.

При цьому, сторонами в договорі передбачено нарахування пені (п. 4.1 договору).

Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення виконання зобовязання по договору, суд прийшов до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 43046,44 грн. інфляційних збитків. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 787638,96 грн. основного боргу, 43046,44 грн. інфляційних втрат, 55206,91 грн. пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Чемеровецьке" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" (с. Бережанка, Чемеровецький район, Хмельницька область, вул. Садова, 1А, код: 32469322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (м. Славута, Хмельницька область, Славутський район, вул. Острозька, 138, код: 34863309) - 787638,96 грн. (сімсот вісімдесят сім шістсот тридцять вісім гривень 96 коп.) основного боргу, 43046,44 грн. (сорок три тисячі сорок шість гривень 44 коп.) інфляційних втрат, 55206,91 грн. (пятдесят пять тисяч двісті шість гривень 91 коп.) пені, 8858,92 грн. (вісім тисяч вісімсот пятдесят вісім гривень 92 коп.) державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський