Рішення № 18163304, 26.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2011 р.Справа № 20/17-2556-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Укрхліббуд"

про стягнення 14131,87 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю № 1127/1 від 20.06.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Укрхліббуд", в якій просить стягнути з відповідача 14131,87 грн. заборгованості за поставлену металопродукцію, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на порушення відповідачем умов договору поставки №46/10 від 27.00.2010р., а також витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні 26.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Укрхліббуд" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.24, 35) про вручення судових ухвал за юридичною адресою, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.36), у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.09.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія", правонаступником якого є позивач, та Відкритим акціонерним товариством "Укрхліббуд" був укладений договір поставки №46/10, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передати у власність покупця товар металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у специфікаціях або рахунку-фактурі, які є невідємною частиною договору.

Згідно з п.7.2.1 покупець зобовязується повністю оплатити продукцію в порядку п.6.3, 6.4, 6.6 договору шляхом 100% передплати на протязі 2-х днів з дня отримання рахунку.

Як свідчать матеріали справи, а саме видаткові накладні №ОФн-002063 та №ОФн-002062 від 11.10.2010р. (а.с.16,28), оригінали яких було оглянуто судом під час судового засідання 20.07.2011р., позивач виконав взяті на себе зобовязання належним чином, передавши по вказаним накладним товар на загальну суму 39 514,87 грн.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов Договору виконав не у повному обсязі - лише на суму 25 383 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками з рахунку (а.с.19-20). Наявність заборгованості, що склалася в результаті неповного виконання зобовязання відповідачем у сумі 14131,87 грн. (39514,87 грн. 25383 грн.), і зумовила звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Строк виконання зобов'язання в частині сплати ціни товару сторони не встановили, оскільки у договорі зазначена 100% попередня оплата, проте своїми діями сторони не дотримались вказаного порядку.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги (а.с.21) зобов'язання не виконав. Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт звірення розрахунків, підписаний сторонами, в якому зазначена стягувана сума заборгованості (а.с.18).

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи задоволення судом позову, судові витрати, у відповідності зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укрхліббуд" (65029, м. Одеса, пров. Каретний, 18, кв.12, код 00952982) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код 25412086) 14 131 /чотирнадцять тисяч сто тридцять одну/ грн. 87 коп. заборгованості, 141 /сто сорок одну/ грн. 31 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість / грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 31.08.2011р.