ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2011 р. Справа № 5016/1909/2011(3/128)
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
юридична особа: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94
До відповідача: Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв”
56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА
Про: стягнення заборгованості в сумі 17964,97 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 17 964,97грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору №44/180 від 26.09.2009 року «про постачання електроенергії», додатків №1 та №1а до договору №44/180 укладених сторонами 26.09.2009р., повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії в грудні 2010 р., рахунка на оплату двократної вартості електричної енергії, пунктів 6.14, 6.16 ПКЕЕ, норм ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», положень Цивільного й Господарського законодавства України, та мотивовані тим, що станом на 01.06.2011р. рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за грудень 2010 р. в порушення вимог діючого законодавства відповідачем не сплачений.
Відповідач у відзиві на позов заперечує, посилаючись на додатки №1 та №1а, які були укладені до договору №44/180 сторонами 02 серпня 2010 року та наполягає на тому, що відповідно до додатку №1а обсяг споживання електроенергії у грудні 2010 року для відповідача був встановлений в розмірі 300 тис. кВт. год. Фактично КП «МАМ»в грудні 2010 року, як зазначено в позові, спожив - 170 960 кВт.г. Таким чином перевищення договірних величин споживання електроенергії в грудні 2010 з боку відповідача не було. Тому відповідач вважає, що застосування до КП «МАМ»норм п.6.16. ПКЕЕ та ст.26 ЗУ «Про електроенергетику»у вигляді розрахунку спожитої електроенергії у двократному розмірі є безпідставним.
В судовому засіданні 23.08.11р. суд оголошував перерву до 29.08.11р.
В означений час (29.08.11р.) суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
26 вересня 2009 року між сторонами був укладений договір «про постачання електричної енергії»№44/180 згідно з умовами якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2880 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергією, затвердженими в установленому порядку (п. 2.1 договору).
За змістом п. 3.1.3 договору постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.
За умовами п. 3.2.1 та п. 3.2.7 договору споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору та звертатись до постачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому ПКЕЕ.
Розділ 5 договору встановлює порядок визначення та узгодження договірної величини споживання електричної енергії та потужності.
Позивач в своєму позові вказує на перевищення споживачем в грудні 2010 року договірної величини споживання електричної енергії встановленої в додатку №1а від 26.09.09р. до договору в звязку з чим останньому було виставлено рахунок на оплату двократної вартості електроенергії спожитої понад договірну величину.
Відповідач же наполягає на тому, що відповідно додатку №1а від 02.08.2010р. перевищення договірних величин споживання електричної енергії в грудні 2010 р. не було.
Спірні правовідносини, які склались між сторонами регулюються нормами Цивільного та Господарського законодавства про енергопостачання.
Так, приписами п.1 та п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч.1 ст. 276 та п.1 ст. 277 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 13.07.96р. №28 в редакції постанови від 17.10.05р. №910 (далі ПКЕЕ) позивачем (30.11.09р.) та відповідачем (15.01.10р.) були підписані до договору №44/180 додаток №1 з додатком №1а.
Відповідно до додатку №1а договірна величина споживання електричної енергії споживачу в грудні 2010 року була встановлена на рівні 144772 кВт. год.
Згідно наданих позивачем доказів вбачається, що фактично відповідач спожив у грудні 2010 р. 170960 кВт. год., що підтверджується актом про використану електричну енергію у грудні 2010 р., складений споживачем.
Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.
Матеріали справи свідчать, що обсяг спожитої відповідачем понад договірну величину електроенергії у грудні 2010р. відповідно до розрахунку перевищення договірних величин електроспоживання склав 26188 кВт.г., та на підставі додатків №1,№1а, ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання позивачем був розрахований відповідачу у грудні 2010р. у двократній вартості, що склало - 17 964,97 грн.
05.01.10р. рекомендованим листом на адресу відповідача були надіслані повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії в грудні 2010 р. та виставлений рахунок на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину.
За даними позивача станом на 01.06.2011р. рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання за грудень 2010р. відповідачем не сплачений.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Додатки ж є невідємною частиною договору, тобто є істотними умовами договору і відповідно повинні виконуватись сторонами договору.
Умовами Договору №44/180 від 26.09.2009 року та додатком №1 до нього встановлено порядок коригування зміни договірних величин енергопостачання, який визначено на підставі Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ.
Проте, по-перше. вказаними документами врегульовано порядок коригування договірних величин енергопостачання, який здійснюється за ініціативою споживача (відповідача) і не врегульовано порядок такого коригування з ініціативи постачальника (позивача).
По-друге, з матеріалів справи вбачається, що саме позивач направив відповідачу 08.08.2010р. лист №01/12-3872 з підписаними з боку позивача додатками №1 та №1а до договору, якими на грудень 2010р. для відповідача була встановлена гранична величина споживання в обсязі 300 тис. кВт.г.
Зазначений лист з підписаними з боку позивача додатками №1 та №1а до договору за своєю правовою природою фактично є пропозицією про зміну умов договору в частині договірних величин, тобто ініціатива щодо коригування договірних величин (зміни умов договору) на грудень 2010року йшла від позивача (постачальника).
Беручи до уваги, що ні договором, ні додатком №1, ні вищевказаними Правилами не встановлено порядку коригування договірних величин, якщо він здійснюється за ініціативою постачальника (в даному випадку позивача), то до цієї правової ситуації слід застосовувати норми права які регулюють порядок зміни договорів, а саме ст.11 ГПК України, ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України.
Моментом, з якого відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України договір є зміненим або розірваним та зобов'язання відповідно - зміненими або припиненими, є момент укладення угоди про зміну або розірвання договору, що визначається відповідно до ст. 640 ЦК України, якщо інший момент не встановлений у самій угоді. Тобто зміна або розірвання господарського договору можуть відбутися в момент надання згоди стороною, що отримала таку пропозицію, чи в момент підписання сторонами єдиного документа .
Враховуючи вищевказані норми права у даній правовій ситуації розмір договірних величин постачання електроенергії слід вважати зміненим з моменту (дати) надання відповідачем (споживачем) згоди на таку зміну після отримання вказаної пропозиції позивача (постачальника).
Як зазначалось вище позивач направив відповідачу пропозицію лист №01 /12-3872 від 05.08.2010р. про зміну умов договору (договірних величин) 06.08.20110р. з додатками №1 та №1а до договору, які підписані позивачем 02.08.2010р.
Проте, з вказаних додатків не можна встановити коли їх підписав відповідач, оскільки останнім не проставлено на цих додатках дати підписання. Докази того, що відповідач направив (повернув) позивачу підписані відповідачем вказані додатки у серпнівересні 2010р. в матеріалах справи теж відсутні.
Наявний в матеріалах лист відповідача №23 від 20.01.2011р., в якому зазначено: ”Повторно направляємо Вам додатки №1 та №1а до договору №44/180. Відправлений у вересні 2010року примірник додатку до договору було повернуто закладом пошти до КП „МАМ” не може бути визнаний належним та достатнім доказом того, що відповідач дійсно направив (повернув ) позивачу підписані додатки саме у вересні 2010р.
Так, позивач не змінював адресу і його адреса була відома відповідачу тому твердження відповідача що направлений ним у вересні 2010р. лист з підписаними додатками позивачу повернувся йому визиває сумнів у суда. При цьому, суд зобовязав відповідача надати докази направлення вказаного листа та його повернення, однак, відповідач не виконав вимогу суду не надав вказаних доказів і такі докази в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач у порушення ст. 33 ГПК України не довів належними доказами обставини, на які він посилається, тобто не довів що він у вересні 2010р. дав згоду на зміну розміру договірних величин (умов договору), тому позивач обґрунтовано вважав у серпнігрудні 2010року, що його пропозицію про зміну умов договору (договірних величин) не прийнято, тобто розмір величин залишився на попередньому рівні (умови договору не змінились).
Пунктом 6.13.Правил встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). Пунктом 6.14. Правил визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. Пунктом 6.15 Правил встановлено, що перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав акт про використану електричну енергію за грудень 2010р. згідно якого фактично було спожито 170960 кВт.год., тобто мав факт перевищення договірних величин встановлених додатком №1а, в редакції, що діяла з моменту укладання договору до січня 2011року, а відтак, позивач обґрунтовано відповідно до п.6.14 Правил здійснив нарахування відповідачу за перевищення договірних величин.
Відповідно до приписів ч.І статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Часті З ст. 653 ЦК України передбачає, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що відповідач, 20.01.2011 року листом №23 повторно направив позивачу додатки №1, №1а до договору №44/180, вказавши при цьому, що відправлений примірник додатку до договору було повернуто закладом пошти до КП "МАМ", і докази повернення, як і докази направлення вперше відповідачем підписаних додатків до договору позивачу відсутні, то суд приймає до уваги твердження позивача про перевищення відповідачем у грудні 2010 року договірної величини споживання електричної енергії через не внесення сторонами змін до договору у формі та порядку, що передбачені чинним законодавством, а відповідно задовольняє вимогу про стягнення з відповідача суми 17964,97 грн., що нарахована на підставі ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Таким чином, виходячи з наведеного, характеру листування між сторонами, взявши до уваги відсутність повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності, що є невідємною частиною договору про постачання електричної енергії, відсутність попередньої оплати від споживача додатково заявлених обсягів, суд дійшов висновку про неузгодженість між сторонами саме змін до договору, а отже задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) 17964,97грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 179,65 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 05 вересня 2011 року.
Судове рішення № 18162990, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 29.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1909/2011(3/128). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: