Рішення № 18162812, 31.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.11 Справа№ 5015/3444/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора», с.Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області

до відповідача-1 Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандре Ентерпрайзес Груп», м.Львів

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №10-05-165 від 01.01.2011р.);

від відповідача-1 ОСОБА_2 державний виконавець (доручення від 31.08.2011р. б/н).

від відповідача-2 не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора»подало позов до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандре Ентерпрайзес Груп»про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Ухвалою суду від 24.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.08.2011р. В судовому засіданні 10.08.2011р. за клопотанням представника позивача було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.08.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві. Посилаючись на ст.ст.328, 319-321, 386 ЦК України та ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»позивач просить визнати за ним право власності на холодильні шафи та зняти з них арешт.

Представник відповідача-1 надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження №25112979, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Відповідач-2 в судове засідання повторно не з»явився. На адресу суду повернулись поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу-2 за адресами: 79007, м. Львів, вул.Шпитальна, 9 та 79008, м. Львів, вул.Винниченка, 8 ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи, з довідками поштового відділення про те, що причиною повернення є вибуття адресата із зазначених адрес.

Суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача-1 про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10556123 наданого представником позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандре Ентерпрайзес Груп»станом на від 20.07.2011р. знаходиться в Єдиному державному реєстрі за адресою: 79007, м.Львів, Галицький район, вул.Шпитальна,9. Інші адреси відповідача-2 ні позивач, ні суду не відомі.

З врахуванням положень п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, де зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України, при відсутності представника відповідача-2 за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, в ході розгляду справи суд встановив:

09.09.2010р. між ТзОВ «Сандора» (надалі орендодавець) та ТзОВ «Санр»е Ентерпрайзес Груп»(надалі орендар) було укладено договір оренди торгового обладнання № 001968л (надалі договір оренди) згідно умов якого орендодавець зобов»язувався передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобв»язувався прийняти у строкове платне користування обладнання, з рекламним маркуванням та графічним відображенням проджукції торгових марок (ТМ) які належать орендодавцю, а також торгових марок, які входять у групу продуктів, які дозволені для продажу орендодавцю, тобто пристрої, які мають інформацію та відображені у додатку № 1 (надалі обладнання).

Умовами п.3.1. договору оренди передбачено, що передача обладнання в оренду орендарю здійснюється за актом приймання-передачі (додаток № 2), який є невід»ємною частиною договору. В акті вказується стан та комплектність, тип, вид, модель, заставнавартість обладнання.

Відповідно до п.3.3. договору оренди з моменту передачі обладнання орендарю і підписання акту приймання-передачі орендар набуває право користування обладнанням та несе зобов»язання, передбачені цим договором.

Відповідно до умов п.6.1. договору оренди строк оренди складає один рік.

На виконання умов договору оренди між сторонами було укладено акт приймання-передачі обладнання № СА-ЛВ\ПОБ-011724 від 13.09.2010р. згідно якого ТзОВ «Сандора»передало відповідачу наступне обладнання:

1. Холодильна шафа однодверна Klimasan D372 SCM 4C, Sandora, номер інвентарний 81016257, номер заводський 280079040802770, у кількості 1 шт. вартістю 3619,78 грн.;

2. Холодильна шафа однодверна Klimasan D372 SCM 4C, Pepsi, номер інвентарний 81057556, номер заводський 281823071002253, у кількості 1 шт. вартістю 3619,78 грн.

Загальна вартість переданого майна становить 7239,56 грн.

Згідно акту прийому-передачі № СА-ЛВ\ПОБ-011724 від 13.09.2010р. обладнання встановлюється в торговій точці орендаря за адресою: АДРЕСА_1.

ТзОВ «Сандора»стало відомо, що Личаківським ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження № 25112979 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області № 20/150 (10) від 18.02.2011р. про виселення ТзОВ «Санр»е Ентерпрайзес Груп»з належних ФОП ОСОБА_3 нежитлових приміщень загальною площею 129,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У зв»язку із проведенням виконавчих дій державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ було описано та арештовано майно боржника, що знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та передано його на зберігання ОСОБА_4.

Серед описаного та арештованого майна знаходилось і обладнання (холодильні шафи) позивача, яке було передане відповідачу по договору оренди.

Відтак, позивач посилаючись на ст.ст.328, 319-321, 386 ЦК України та ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»просить визнати за ним право власності на холодильну шафу однодверну Klimasan D372 SCM 4C, Sandora, номер інвентарний 81016257, номер заводський 280079040802770; холодильну шафу однодверну Klimasan D372 SCM 4C, Pepsi, номер інвентарний 81057556, номер заводський 281823071002253 та звільнити вказане майно з-під арешту.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як визначено умовами ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Факт передачі відповідачу холодильної шафи однодверної Klimasan D372 SCM 4C, Sandora, номер інвентарний 81016257, номер заводський 280079040802770, у кількості 1 шт. вартістю 3619,78 грн.; холодильної шафи однодверної Klimasan D372 SCM 4C, Pepsi, номер інвентарний 81057556, номер заводський 281823071002253, у кількості 1 шт. вартістю 3619,78 грн. підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі обладнання № СА-ЛВ\ПОБ-011724 від 13.09.2010р.

Судом досліджено матеріали виконавчого провадження №25112979 Личаківського ВДВС ЛМУЮ та встановлено, що постановою від 15.03.2011р. Личаківським ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №20/150 (10) виданого 18.02.2011р. відповідно до рішення господарського суду Львівської області у справі №20/150 (10) від 13.12.2010р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. про виселення ТзОВ «Санр»е Ентерпрайзес Груп»з належних ФОП ОСОБА_3 нежитлових приміщень загальною площею 129,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В ході виконання вищевказаного наказу господарського суду Львівської області державним виконавцем Сидієм Олегом Володимировичем проведено опис майна, що належить боржнику, про що складено акт опису та арешту майна від 11.04.2011р. серія АА№310179, до якого, зокрема, було включено спірні холодильні камери, що також підтвердив представника відповідача в судовому засіданні.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно д ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 391 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити Його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту ст. 392 ЦК вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа визначена виконавчим документом.

Згідно п.5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Загальний порядок звернення стягнення на майно передбачено главою 4 Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Аналіз зазначених норм Закону дозволяє зробити висновок, що державний виконавець в силу наданих йому повноважень вправі арештувати майно винятково боржника, як зобов'язаної сторони у виконавчому провадженні.

В ході розгляду спору судом встановлено, що спірне майно належить позивачу, який не є стороною виконавчого провадження.

Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, статтею 60 визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною другою вказанної статті встановлено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З урахуванням наведених положень Закону, а також визначених у главі 29 ЦК України засад захисту права власності особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У п.5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” із змінами та доповненнями, зазначено, що відповідно до ст.59 (ст.60 в редакції Закону, що діє з 09.03.2011р.) Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976р. №6 “Про судову практику в справах про виключення майна з опису” за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно, або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши представників сторін оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, про задоволення позову у повному обсязі.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на

засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 10.08.2011р. скасувати після набрання рішенням у справі законної сили.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги фактично предявлені до відповідача-1, як особи, яка арештувала майно позивача, судом не встановлено факт порушення відповідачем-1 прав та інтересів позивача, тому судові витрати в силу ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача-1.

Керуючись ст.ст.19,41 Конституції України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 16, 328, 319-321, 386, 392, 530, 627-629, 662, 663, 655, 692 ЦК України ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора»(юридична адреса: 57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Миколаївське, поштова адреса: 79017, м.Львів, вул.Водогінна,2 офіс 209; код ЄДРПОУ 22430008) право власності на майно: холодильну шафу однодверну Klimasan D372 SCM 4C, Sandora, номер інвентарний 81016257, номер заводський 280079040802770; холодильну шафу однодверну Klimasan D372 SCM 4C, Pepsi, номер інвентарний 81057556, номер заводський 281823071002253.

3. Зняти арешт з майна, а саме: холодильної шафи однодверної Klimasan D372 SCM 4C, Sandora, номер інвентарний 81016257, номер заводський 280079040802770; холодильної шафи однодверної Klimasan D372 SCM 4C, Pepsi, номер інвентарний 81057556, номер заводський 281823071002253, що належить ТзОВ «Сандора»(юридична адреса: 57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Миколаївське, поштова адреса: 79017, м.Львів, вул.Водогінна,2 офіс 209; код ЄДРПОУ 22430008).

4. Стягнути з Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (79058, м.Львів, пр.В.Чорновола,39 код ЄДРПОУ 35009358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(юридична адреса: 57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Миколаївське, поштова адреса: 79017, м.Львів, вул.Водогінна,2 офіс 209; код ЄДРПОУ 22430008) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.09.2011р.