Рішення № 18162537, 13.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 14/098-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Форофонтова - ОСОБА_2 ( довіреність б/н від 31.12.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м. Горлівка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Васильків

про стягнення 8 954, 01 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Авант Трейд” звернулось господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 7 134, 12 грн. заборгованості, 705, 89 грн. пені, 499, 39 грн. штрафу, 477, 99 грн. інфляційних збитків, 136, 62 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/098-11 за позовом ТОВ „Авант Трейд” до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 8 954, 01 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2011 р.

29.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2011 р.

13.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 3438 10, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобовязується передати у власність покупця алкогольні напої, надалі товар, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеного умовами цього договору.

Згідно п. 3.3. договору постачальник зобовязаний поставити товар за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності або за адресою яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 3.4. договору постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового звязку.

Згідно п. 3.5. договору підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та якістю. Претензії покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються постачальником в окремому порядку який визначається постачальником в кожному випадку окремо.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовлені та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Відповідно до 5.2. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно п. 6.3. договору якщо в строк, визначений п. 6.1. даного договору, покупець не сплатив товар до цін, зазначених в рахунку або накладній і за цей час ціни на товари зросли, то, надалі оплата за товар, за який покупець вчасно не розрахувався, здійснюється покупцем за новими цінами відповідно до чинного прайс листа постачальника.

Пунктом 9.6. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір чинний: протягом двох років з дати укладання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той термін на таких же умовах.

На виконання умов договору позивачем 06.10.2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 10172, 52 грн., що підтверджується видатковою накладною № 101393/104312 від 06.10.2010 р. на суму 10172, 52 грн., наявною у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3000, 00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 30221 від 04.11.2010 р. на суму 1000 грн., прибутковим касовим ордером № 31668 від 16.11.2010 р. на суму 1000 грн., прибутковим касовим ордером № 32858 від 25.11.2010 р. на суму 1000 грн., наявними у матеріалах справи.

Крім того, за період дії договору та на його виконання відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 38, 40 грн., що підтверджується позовною заявою № П-13/Ф ід 10.06.2011 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 7 134, 12 грн., що підтверджується договором поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р., видатковою накладною № 101393/104312 від 06.10.2010 р. на суму 10172, 52 грн., прибутковим касовим ордером № 30221 від 04.11.2010 р. на суму 1000 грн., прибутковим касовим ордером № 31668 від 16.11.2010 р. на суму 1000 грн., прибутковим касовим ордером № 32858 від 25.11.2010 р. на суму 1000 грн., позовною заявою № П-13/Ф від 10.06.2011 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 7 134, 12 грн. за договором поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 21.10.2010 р. по 10.06.2011 р. всього на загальну суму 705, 89 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

- період заборгованості - з 21.10.2010 р. по 20.04.2011 р., сума заборгованості 7 134, 12 грн., кількість днів заборгованості 182 дня, розмір облікової ставки НБУ 7, 75 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

7134.1221.10.2010 - 20.04.20111827.7500 %0.042 %*551.38

7 134, 12 грн. х 7, 75 % х 2 х 182/365 = 551, 38 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості за договором поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р. у вищевказані періоди становить 551, 38 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 551, 38 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 3438-10 від 04.10.2010 р., у розмірі 499, 39 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Розрахунок штрафу від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу від суми заборгованості за договором у розмірі 499, 39 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 21.10.2010 р. по 10.06.2011 р. всього на загальну суму 477, 99 грн. та 136, 62 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 477, 99 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 136, 62 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (ідентифікаційний код 36899012) 7 134 (сім тисяч сто тридцять чотири) грн. 12 (дванадцять) коп. заборгованості, 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 38 (тридцять вісім) коп. пені, 499 (чотириста девяносто девять) грн. 39 (тридцять девять) коп. штрафу, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 99 (девяносто девять) коп. інфляційних збитків, 136 (сто тридцять шість) грн. 62 (шістдесят дві) коп. 3 % річних та судові витрати 99 (девяносто девять) грн. 96 (девяносто шість) коп. державного мита і 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 (двадцять вісім) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 вересня 2011 р.