Постанова № 1816230, 02.06.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" червня 2008 р. Справа №10/15/174-НА

за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відкремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення м. Нетішин

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000181710/0 від 29.01.08

Суддя Виноградова В.В.

Секретар судового засідання Дідик Н.Д.

Представники сторін:

позивача: Карташова О.В.- за довіреністю від 19.03.2008р.

відповідача: Шевчук А.П.- за довіреністю від 08.04.2007р.,№ 5190/10/10-013

Постанова виноситься 02.06.2008р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови .

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення- рішення №0000181710/0 від 29.01.2008р. про донарахування 7136,75 грн. податку з доходів фізичних осіб та 14273,50 грн. штрафних санкцій , прийнятого на підставі акту виїзної планової перевірки від 18.01.2008р. №35-23/21313677.

Заперечує проти висновків податкового органу про порушення вимог п.п.6.1.2 п.6.1 , п.п.6.2.3 п.6.3 ст.6 та п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в результаті безпідставного надання соціальної пільги 27-ми особам, які не перебувають в трудових відносинах, при нарахуванні доплат до державної пенсії, в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 7136, 75 грн.

В підтвердження своєї позиції вказує на те, що виплати, які є предметом спору, здійснювалися позивачем на підставі колективного договору, спільного рішення профспілкового комітету і адміністрації ВП ХАЕС як виплата нецільової благодійної допомоги у вигляді доплати до пенсії фізичним особам , які раніше працювали у ВП ХАЕС та звільнилися у зв’язку із виходом на пенсію.

Зазначає, що при здійснення нарахування вищевказаної допомоги , позивачем допущено помилку в оподаткуванні, оскільки до благодійної нецільової допомоги була застосована соціальна пільга, яка передбачена п.п.6.5.1п.6.5 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, що призвело до зменшення суми податку , що підлягає сплаті до бюджету. Стверджує, що в даному випадку необхідно було застосувати норму п.п.9.7.3 п.9.7 ст.9 Закону однак податковим органом дані вимоги не враховано.

Звертає увагу, що застосовувалась податкова соціальна пільга у 2005р. та 1 півріччі 2006р., а у наступних періодах соціальна пільга не надавалась, але сума оподатковуваного доходу не зменшувалась у відповідності до п.9.7.3 Закону, в результаті здійснення аналізу розрахунків встановлено, що існує переплата по податку в сумі 9,80 грн..

Крім того, вказує на те, що у Нетішинського відділення відсутні повноваження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що оспорюване рішення, яке прийняте на підставі акту перевірки від 18.01.2008р. відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам.

Зазначає, що під час перевірки встановлено, що ВП "Хмельницька АЕС" протягом 2005 року, у І кварталі та квітні 2006 року при виплаті доплати до пенсії фізичним особам , які раніше працювали та звільнилися із підприємства у зв’язку із виходом на пенсію надавалась загальна соціальна пільга відповідно до пп. "д" п.6.1.2 ст.6 Закону України від 22.05.2003 року за №889-1V „Про податок з доходів фізичних осіб " (далі - Закон №889-ІУ).

Вказує, що дані виплати, які проводилися позивачем, як податковим агентом працівникам, які звільнились з підприємства, є доходом відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №889 і оподатковуються на загальних підставах відповідно до п.7.1 статті 7 вищеназваного Закону.

Вважає безпідставним застосування Позивачем соціальної пільги при виплаті вищевказаних сум, посилаючись на положення п. 6.1, п.п.6.3.3., 6.5.1. ст. 6 Закону № 889 , оскільки основними підставами для застосування соціальної пільги є перебування платника податків у трудових відносинах із працедавцем, нарахування їм заробітної плати, подання заяви про застосування соціальної пільги. Дані підстави у позивача відсутні.

Звертає увагу, що позивач в силу вимог п.19.2 ст.19 Закону №889 зобов’язаний подавати до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку. При цьому, позивачем надавались розрахунки форми 1-ДФ з ознаками доходу “01”(заробітна плата), а відповідно до довідника заповнення форми №1ДФ нецільова благодійна допомога при заповненні названої форми подається за ознакою доходу “17”.

Щодо переплати податку з доходів фізичних осіб, посилаючись на п. 1.15 ст.1. ст.17, п.п.20.3.2.ст.20 п.п.6.5.2-6.5.5.ст.6 Закону №889 вказує на те, що якщо працедавець з будь-яких причин не здійснює перерахунки, зазначені у підпункті 6.5.2 пункту 6.5 цієї статті, та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крім випадку, зазначеного в абзаці другому підпункту 6.5.3 цього пункту) у встановлені цим пунктом строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого працедавця і не включається до складу його валових витрат.

Крім того, заперечив проти посилань позивача щодо прав Нетішинського відділення на прийняття рішень, посилаючись на повноваження передбачені Положенням.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Працівниками податкового органу була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відокремленим підрозділом "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства НАЕК "Енергоатом" за період з 01.01.05р. по 30.09.07р., за результатами якої складено акт № 35-23/21313677 від 18.01.2008р..

Перевіркою правильності обчислення податку з доходів фізичних осіб встановлено, що в порушення вимог абз. "д" п. п. 6.1.2, 6.1.п.п. 6.3.2,.6.3 ст.6 та п.7.1.ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-IV відповідачем безпідставно надано соціальну податкову пільгу по 27-х чол. при нарахуванні та виплаті доходів громадянам (доплата до державної пенсії), які не перебувають у трудових відносинах з працедавцем , в результаті чого підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 7136,75 грн. ( за 1 квартал 2005р.-11 квартал 2006р.).

На підставі акту перевірки, відповідно до підпункту "б" п.4.2.2 ст. 4 , п.17.1.9 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181710/0 від 29.01.2008 року про донарахування 7136,75 грн. податку з доходів фізичних осіб та 14273,50 грн. штрафних санкцій .

Позивач, вважаючи, що дане рішення не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства просить суд його скасувати.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889).

Згідно п.2.1.ст. Закону №889 платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону N 889 доходом фізичних осіб з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, до якого, зокрема, відноситься і благодійна допомога (підпункт "и" вищевказаного пункту).

Статтею 4.2 Закону №889 визначається склад загального місячного оподатковуваного доходу.

У відповідності до п. 6.1 ст. 6 Закону з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у відповідних розмірах.

При цьому податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати)( п.6.3.1.ст.6) .

Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що підставами для застосування податкової соціальної пільги є перебування платника податків у трудових відносинах із працедавцем, нарахування заробітної плати та подання заяви про застосування соціальної пільги, до доходів відмінних від заробітної плати застосування податкової соціальної пільги не передбачено.

Пунктом 19.2 ст.19 Закону №889-ІУ встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Згідно п.1.15 ст.1 Закону №889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст.17 Закону № 889 особою, відповідальною за правильність нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб є податковий агент.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в 1 кв. 2005р.- 11 кв. 2006р. надано соціальну пільгу при виплаті доплати до державної пенсії для осіб, які вийшли на пенсію і не являються працівниками підприємства.

За таких обставин, позивач в порушення вищевказаних норм безпідставно застосував податкову соціальну пільгу при виплаті доплати до державної пенсії 27-ми пенсіонерам, оскільки останні не перебувають з ним у трудових відносинах, їм не виплачувалась заробітна плата, не надано заяви від даних осіб про застосування соціальної пільги .Дані обставини визнаються і позивачем щодо допущеної помилки в оподаткуванні.

Крім того, судом враховується, що податковий агент, яким у даному випадку являється позивач, повинен зазначити відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковому органу за формою N 1ДФ згідно з вимогами наказу ДПА України від 29.09.2003 р. N451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за № 960/8281 (зі змінами і доповненнями). Згідно п.3.6 Порядку у графі 5 податкового розрахунку "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

Однак, Позивачем податкові розрахунки за формою 1-ДФ до податкового органу про нараховані (виплачені) доходи та суми нарахованого (перерахованого) податку подавались з ознаками доходу “01”(заробітна плата), а відповідно до довідника заповнення форми №1ДФ нецільова благодійна допомога ( доплата до державної пенсії) при заповненні названої форми подається за ознакою доходу “17”.

Щодо тверджень позивача про наявну переплату по податку з доходів фізичних осіб, в зв’язку із тим, що у наступних періодах податкова соціальна пільга не надавалась та сума оподатковуваного доходу не зменшувалась на суми передбачені п.п.9.7.3 Закону №889 судом враховується наступне.

Статтею 17 Закону №889 встановлено, що особою, відповідальною за правильність нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до п.п.20.3.2 ст.20 Закону № 889 визначено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку -отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

У відповідності до п.п.6.5.2 - 6.5.5 ст.6 Закону №889 працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги за наслідками кожного звітного податкового року здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу, а якщо виникає переплата, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць.

Якщо працедавець з будь-яких причин не здійснює перерахунки, зазначені у підпункті 6.5.2 пункту 6.5 цієї статті, та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крім випадку, зазначеного в абзаці другому підпункту 6.5.3 цього пункту) у встановлені цим пунктом строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого працедавця і не включається до складу його валових витрат.

Позивач, визнаючи порушення щодо застосування соціальної пільги при виплаті доплати до державної пенсії, не провів перерахунок доходів по кожному платнику податку у відповідності до вимог Закону. А наявна переплата в сумі 9,80 грн. за розрахунками позивача, є сумарною переплатою, однак податок з доходів фізичної особи нараховується на доходи кожної конкретної фізичної особи, яка є платником даного податку і недоплата по даному податку однієї фізичної особи не може перекриватись переплатою податку іншого платника податку. При цьому, позивач виступає лише як податковий агент, на якого законодавством покладено обов’язки своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (переховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується .

Відповідно до п.20.2 ст.20 Закону № 889 податкові агенти є фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами та відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону .

Тому, безпідставним є посилання позивача на п. п. „б” п. 4,2.2. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким визначено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі , якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, оскільки платником податку з доходів фізичних осіб є саме конкретна фізична особа, а податковий орган не вправі при перевірці суб’єкта господарювання ( податкового агента) донараховувати зобов’язання безпосередньо кожному платнику податку.

Тому, враховуючи вищенаведені норми правомірним є нарахування позивачу 7136,75 грн. податку з доходів фізичних осіб. При цьому відповідно до п.20.1 ст.20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Податковим органом у відповідності до вимог п.17.1.9 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 14273,50 грн..

Враховуючи вищенаведене, відповідачем правомірно, в межах повноважень прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181710/0 від 29.01.2008 року про донарахування 7136,75 грн. податку з доходів фізичних осіб та 14273,50 грн. штрафних санкцій, підстави для його скасування відсутні.

Доводи позивача спростовуються вищенаведеним .

За таких обставин, зважаючи на положення ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, у позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в

особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин до Славутської

об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення м. Нетішин про скасування податкового повідомлення-рішення №0000181710/0 від 29.01.08р. відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Постанова складена в повному обсязі та підписана 06.06.2008р.

Віддруковано 3 примірники:1 –до справи;2 –позивачу;3 –відповідачу.