Рішення № 18161962, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/20931.08.11 За позовом: Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції

До: Державного підприємства «Вугілля України»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»

2) Державне підприємство «Шахтарськантрацит»

3) Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»в особі залізничної станції «Трипілля-Дніпровське»

Про стягнення 17594,88 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 386/22 від 19.05.2011 р.

ОСОБА_2., дов. № 387/22 від 19.05.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № б/н від 29-12/55-Д від 09.12.2010 р.

від третіх осіб: 1) не зявився

2) не зявився

3) ОСОБА_4., дов. № 3135-НЮ від 08.08.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення суми збитків у розмірі 17594,88 грн., завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р.

Ухвалою суду від 31.05.11 р. було порушено провадження у справі № 37/209 та призначено її розгляд на 20.07.11 року, залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат», зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.11 р. надав суду докази направлення на адресу ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат»копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, а також надав письмове клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Шахтарськантрацит», у звязку з чим просив відкласти розгляд даної справи.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з підстав, викладених в ухвалі від 20.07.11 р. у даній справі.

Також, дослідивши матеріали справи, суд визнав за необхідне залучити до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»в особі залізничної станції «Трипілля-Дніпровське», з огляду на те, що ним здійснювалось перевезення вугілля за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат»у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.06.11 р., яке підтверджує отримання ним 14.06.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 28.07.11 р., представники позивача та відповідача надали суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

З метою залучення до участі у даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Шахтарськантрацит»та Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»в особі залізничної станції «Трипілля-Дніпровське», а також у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат»у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 31.05.11 р., ухвалою суду від 20.07.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 03.08.11 р.

Представники третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 03.08.11 р. не зявились, вимог ухвали суду від 20.07.11 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.07.11 р.,які підтверджують отримання ними ухвали від 20.07.11 р. у даній справі.

Представник позивача проти розгляду справи без участі представників третіх осіб заперечень не навів.

Представник відповідача заперечив проти розгляду справи без представників третіх осіб.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 27.07.11 р., представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

У звязку з незявленням представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 20.07.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 03.08.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 17.08.11 р., повторно зобовязано третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надати суду письмові пояснення по суті спору та направити у судове засідання уповноважених представників, Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»в особі залізничної станції «Трипілля-Дніпровське»оригінали актів загальної форми № 1462 від 16.11.10 р., № 1 від 05.01.11 р., № 9 від 01.11 р. та № 10 від 09.01.11 р. для огляду у судовому засіданні.

Представники позивача у судовому засіданні 17.08.11 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити та повідомили суду, що подали через відділ діловодства Господарського суду міста Києва письмові заперечення на додаткові пояснення, які залучаються судом до матеріалів справи. Також представник позивача надав суду клопотання про виправлення описки у позовні заяві у звязку з тим, що ним було невірно зазначено номер накладної (замість № 48108305 він вказав № 57108305), яке суд задовольнив.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»та Державного підприємства «Шахтарськантрацит»у судове засідання не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.08.11 р. від ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат»надійшов відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»в особі залізничної станції «Трипілля-Дніпровське»надав суду письмові пояснення по суті спору та оригінали витребуваних судом актів для огляду у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»і Державного підприємства «Шахтарськантрацит» у призначене судове засідання та ненаданням ДП «Шахтарськантрацит»письмових пояснень по суті спору, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи на 22.08.11 р.; зобовязано позивача надати суду детальний та обґрунтований розрахунок позовних вимог; повторно зобовязати сторін надати суду письмові пояснення щодо відсутності у відповідача накладної № 52956732; зобовязано сторін та третіх осіб надати суду письмові пояснення з приводу того, що номера та дати складення актів загальної форми, зазначені у накладних, не відповідають номерам та датам складення актів загальної форми, наданих суду позивачем; повторно зобовязано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Шахтарськантрацит»надати суду письмові пояснення по суті спору.

У звязку з незявленням представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»і Державного підприємства «Шахтарськантрацит» у призначене судове засідання та ненаданням ДП «Шахтарськантрацит»письмових пояснень по суті спору, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 17.08.11 р. розгляд справи № 37/209 було відкладено на 22.08.11 р.

Представники позивача у судовому засіданні 22.08.11 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду додаткові документи у справі, на виконання вимог ухвали суду від 22.08.11 р. подали через відділ діловодства Господарського суду міста Києва додаткові письмові пояснення та розрахунок позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.08.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від нього надійшло клопотання про витребування у позивача належним чином засвідчених копій залізничних накладних № 57108305 та № 48108279, зазначених у додатках до позовної заяви.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 22.08.11 р. не зявились, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та ненаданням ними письмових пояснень, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/209 на 31.08.11 р.; повторно зобовязано сторін та третіх осіб надати суду письмові пояснення з приводу того, що номери та дати складення актів загальної форми, зазначені у накладних, не відповідають номерам та датам складення актів загальної форми, наданих суду позивачем; повторно зобовязано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Шахтарськантрацит»надати суду письмові пояснення по суті спору.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 30.08.11 р. від третьої особи 3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи -3.

31.08.11 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.08.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.08.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання 31.08.11 р. представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не зявились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представники позивача та відповідача не заперечують проти вирішення справи без участі вищезазначених представників у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищевказаних учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Обставини справи:

01 лютого 2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Центренерго», (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) укладено договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН, згідно з яким постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі.

Базові умови поставки сторонами погоджені у розділі 2, де згідно з п. 2.3 договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. визначено, що датою виконання зобовязання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі.

В силу положень договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. (п. 3.2.4) постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Відповідно до п. 3.1.2 договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

При виконанні договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., здійснюючи поставку вугілля, було допущено нерівномірне завантаження вугілля, що призвело до необхідності здійснення зі сторони Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції додаткових витрат, які заявляються до стягнення з відповідача як понесені збитки.

Відповідно до п. 5.1 договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля розповсюджуються вимоги Статуту залізниць України та нормативних актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього Статуту, яка надається залізниці відправником разом із вантажем.

Відповідно до п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів від 24.06.11 р. N 765/19503, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Позивач пояснив суду, що за договором № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. на адресу вантажоотримувача Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС у листопаді 2010 р. та у січні 2011 р. за залізничними накладними № 48108305, № 48108311, № 48108279 та № 52956732 надійшли вагони з вугіллям № 64579725, № 67662536, № 66107442 та № 65491375.

При перевірці маси вантажу вищезазначених вагонів на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»було здійснено зважування на тензометричних вагах вагонів та виявлено нерівномірне їх завантаження, про що було складено акти загальної форми № 1462 від 16.11.10 р., № 1 від 05.01.11 р., № 9 від 01.11 р. та № 10 від 09.01.11 р.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають залізничні станції. Дана норма кореспондується із п. 1 Правил складання актів, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2002 р. № 165/3458.

Згідно з п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, якими згідно Статуту залізниць України є накладні та інші документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 р. № 644, остаточні розрахунки між залізницею та одержувачем за перевезення вантажів та надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

З одержувача вантажу ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС технологічним центром з обробленням перевізних документів (Тех.ПД 1) було стягнуто кошти за додаткові послуги щодо усунення нерівномірного завантаження вагонів № 64579725, № 67662536, № 66107442 та № 65491375 за актами загальної форми № 1462 від 16.11.10 р., № 1 від 05.01.11 р., № 9 від 01.11 р. та № 10 від 09.01.11 р., що підтверджується накопичувальними картками № 10010034 та № 11010041 та переліками 1001 і 1101 у розмірі 17594,88 грн.

ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС звернулось до ДП «Вугілля України»з претензією (вихідний № 10-1234 від 28.02.11 р.) з проханням сплатити 17594,88 грн. витрат по виправленню комерційного браку, однак відповідач залишив дану претензію без відповіді та реагування.

За таких обставин ПАТ «Центренерго»в особі СВП Трипільська ТЕС звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення суми збитків у розмірі 17594,88 грн., завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази оплати додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань, в тому числі щодо дотримання п. 3.1.2 договору поставки вугілля № 01-10/1-Ен від 01.02.2010 р. та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення.

Згідно з п. 24. Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до п. 114. Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Згідно з п. 4. Правил перевезення вантажів, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

У відповідності до пунктів 5. та 6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.2002 р. № 165/3458, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, яким згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях щодо недоведеності заподіяних збитків та причинного звязку.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом було встановлено наступне.

За залізничною накладною № 52956732 було здійснено перевезення вантажу вагоном № 65491375 у період з 10.11.10 р. до 13.11.10 р., про що свідчать штампи залізниці у графі 7 «Календарні штемпелі». Під час перевезення вантажу 12.11.10 р. було складено на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»на зазначений вагон акт загальної форми № 5850Т, про що вказано в даній накладній.

Однак позивач надав суду на підтвердження усунення нерівномірного завантаження у вагоні № 65491375 акт загальної форми № 1462 від 16.11.10 р., в якому зазначена залізнична накладна № 47096622 та який було складено після вивантаження та оформлення видачі вантажу 13.11.10 р., тобто не під час перевезення. Крім того, у даному акті вказано, що простій вагону тривав з 12.11.10 р. до 16.11.10 р., тоді як за залізничною накладною № 52956732 продукціб юуло вивантажено 13.11.10 р.

За даним актом залізницею було нараховано вантажоотримувачу 4529,52 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: за маневрові роботи 1170,40 грн., збір за зберігання вантажу при перевезенні 1104,00 грн., зважування на вагах залізниці при перевезенні 150,40 грн., заповнення документів та за документ (внутр.) 15,90 грн., плата за бланки (комплект) 2,70 грн., повідомлення одержувача при перевезенні 53,00 грн., користування вагами 1278,20 грн., що відображено у накопичувальній картці № 10010034 від 10.01.11 р. та переліку 1001 від 10.01.11 р.

Також суд зазначає, що ДП «Вугілля України»у судових засіданнях та поясненнях зазначало, що у нього відсутня залізнична накладна № 52956732.

Таким чином, акт загальної форми № 1462 від 16.11.10 р. не є належним доказом та не може бути прийнятим судом до уваги.

За залізничною накладною № 48108279 було здійснено перевезення вантажу вагоном № 66107442 у період з 01.01.11 р. до 05.01.11 р., про що свідчать штампи залізниці у графі 7 «Календарні штемпелі». Під час перевезення вантажу 02.01.11 р. було складено на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»на зазначений вагон акти загальної форми № 0077Т та № 0078Т, про що вказано в даній накладній.

Однак позивач надав суду на підтвердження усунення нерівномірного завантаження у вагоні № 66107442 акт загальної форми № 1 від 05.01.11 р., в якому зазначена залізнична накладна № 47097972 та який було складено в день вивантаження та оформлення видачі вантажу 05.11.11 р., тобто не під час перевезення.

За даним актом залізницею було нараховано вантажоотримувачу 3079,92 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: за маневрові роботи 1170,40 грн., збір за зберігання вантажу при перевезенні 552,00 грн., зважування на вагах залізниці при перевезенні 150,40 грн., заповнення документів та за документ (внутр.) 15,90 грн., плата за бланки (комплект) 2,70 грн., повідомлення одержувача при перевезенні 53,00 грн., користування вагами 662,20 грн., що відображено у накопичувальній картці № 10010034 від 10.01.11 р. та переліку 1001 від 10.01.11 р.

Таким чином, акт загальної форми № 1 від 05.01.11 р. не є належним доказом та не може бути прийнятим судом до уваги.

За залізничною накладною № 48108305 було здійснено перевезення вантажу вагоном № 64579725 у період з 03.01.11 р. до 05.01.11 р., про що свідчать штампи залізниці у графі 7 «Календарні штемпелі». Під час перевезення вантажу 04.01.11 р. було складено на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»на зазначений вагон акт загальної форми № 97, про що вказано в даній накладній.

Однак позивач надав суду на підтвердження усунення нерівномірного завантаження у вагоні № 64579725 акт загальної форми № 9 від …..01.11 р., в якому зазначена залізнична накладна № 45007722.

За даним актом залізницею було нараховано вантажоотримувачу 4932,72 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: за маневрові роботи 1170,40 грн., збір за зберігання вантажу при перевезенні 1280,00 грн., зважування на вагах залізниці при перевезенні 150,40 грн., заповнення документів та за документ (внутр.) 15,90 грн., плата за бланки (комплект) 2,70 грн., повідомлення одержувача при перевезенні 53,00 грн., користування вагами 1 438,20 грн., що відображено у накопичувальній картці № 11010041 від 11.01.11 р. та переліку 1101 від 11.01.11 р.

Таким чином, даний акт загальної форми не є належним доказом та не може бути прийнятим судом до уваги.

Також суд звертає увагу на додаткові письмові пояснення позивача щодо невідповідності зазначених номерів актів загальної форми у залізничних накладних та доданих до позовної заяви актах загальної форми (вхідний № 06-20/14381 від 31.08.11 р.), згідно з якими акти загальної форми № 1, 9, 10, 1462 складені для стягнення понесених затрат залізницею; акти загальної форми, які зазначені в залізничних накладних складені для засвідчення затримки вагонів.

При цьому, акти загальної форми на затримку вагонів складаються під час відчеплення вагону від потягу на початку затримки вагонів, для викладення обставин, що зумовили затримку вагону, про що робиться відмітка у залізничних накладних, відповідно до вимог Правил обчислення термінів доставки вантажів (п. 2.9.). Акти загальної форми, які складені для стягнення затрат, складаються після закінчення всіх робіт залізницею та після нарахування платежів за виправлення комерційного браку. Вони містять номер вагону та номер накладної, за якою він був відправлений, оскільки відповідно до Статуту залізниць України, весь облік на залізниці ведеться повагонно.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач не довів суду належними доказами понесені збитки у розмірі 12542,16 грн., то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС в частині стягнення з ДП «Вугілля України» 12542,16 грн. збитків

За залізничною накладною № 48108311 було здійснено перевезення вантажу вагоном № 67662536 у період з 03.01.11 р. до 11.01.11 р., про що свідчать штампи залізниці у графі 7 «Календарні штемпелі». Під час перевезення вантажу 09.01.11 р. було складено на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»на зазначений вагон акт загальної форми № 10.

Позивач надав суду на підтвердження усунення нерівномірного завантаження у вагоні № 67662536 акт загальної форми № 10 від 09.01.11 р., в якому зазначена залізнична накладна № 48108311.

За даним актом залізницею було нараховано вантажоотримувачу 5052,72 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: за маневрові роботи 1170,40 грн., збір за зберігання вантажу при перевезенні 1380,00 грн., зважування на вагах залізниці при перевезенні 150,40 грн., заповнення документів та за документ (внутр.) 15,90 грн., плата за бланки (комплект) 2,70 грн., повідомлення одержувача при перевезенні 53,00 грн., користування вагами 1 438,20 грн., що відображено у накопичувальній картці № 11010041 від 11.01.11 р. та переліку 1101 від 11.01.11 р.

Таким чином, з огляду на те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 5052,72 грн., а відповідач в установленому порядку не спростував доводи позивача та не довів зворотнього, то позов ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків у розмірі 5052,72 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі Відокремленого структурного підрозділу Трипільська теплова електростанція (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вулиця Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00131334) 5 052 (пять тисяч пятдесят дві) грн. 72 коп. збитків, 50 (пятдесят) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 67 (шістдесят сім) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст рішення

складено 01.09.11 р.