Рішення № 18161702, 30.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/34930.08.11 За позовомтовариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»

до

про приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

стягнення 33649, 09 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:

від відповідача: провідний юрисконсульт ОСОБА_1. (довіреність № 04/01-11_Н від 04.01.2011 року)

не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про стягнення 33649, 09 грн.

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № АС 003463 від 20.04.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Avensis»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Legacy»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 24.05.2011 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/349 та призначено її розгляд на 30.08.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 30.08.2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з Відповідача 33278, 02 грн. страхового відшкодування, 60, 17 грн. 3 % річних, 310, 90 грн. пені, від позовних вимог в частині стягнення 400, 00 грн. вартості проведеного дослідження та 460, 00 грн. послуг з технічного ассістансу - відмовився.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування № АС 003463 від 20.04.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Avensis»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

12.03.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на перехресті вулиць Мінеральна та III Інтернаціоналу у місті Ірпінь Київської області, автомобіль марки Avensis»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування Ірпінського району та м. Буча.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Legacy»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_2 вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.03.2011 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу Avensis»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Експертиза та оцінка». Згідно звіту № 75 від 25.03.2011 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 26060, 66 грн.

Позивач страховим актом № АС-003375 від 29.04.2011 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 33418, 02

грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 2993 від 05.05.2011 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2070222 зі строком дії страхового покриття з 12.03.2011 року по11.03.2012 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2070222 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 51 000,00 грн., франшиза 1 000, 00 грн.

24.05.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на стягнення з Відповідача страхового відшкодування у розмірі 32418, 02 грн. (33418, 02 грн. - 1 000, 00 грн.) Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 32418, 02 грн.

Крім того, Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені в розмірі 310, 90 грн.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 37.2 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені (за період з 04.07.2011 року по 25.07.2011 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 302,86 грн., оскільки пеня нараховується на суму 32418, 02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з приписів вищезазначеної статті, суд задовольняє вимогу частково в частині стягнення 3 % річних у розмірі 58, 62 грн. (за період з 04.07.2011 року по 25.07.2011 року).

Оскільки Позивачем подана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 400, 00 грн. вартості проведеного дослідження та 460, 00 грн. послуг з технічного ассістансу, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4 статті 80, статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 30729278) на користь товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування у розмірі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 02 коп., 58 (пятдесят вісім) грн. 62 коп. 3 % річних, 302 (триста дві) грн. 86 коп. пеня, 327 (триста двадцять сім) грн. 79 коп. - витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев`ять) грн. 90 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 400, 00 грн. вартості проведеного дослідження та 460, 00 грн. послуг з технічного ассістансу припинити.

4. В іншій частині в позові - відмовити.

5. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк