Рішення № 18161600, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/17727.05.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-05"

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 186 108,53 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 предст. за дов. № 388 від 28.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-05" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 186108, 53 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 26/04-10 від 26.04.2010 р. в розмірі 172336, 80 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 3289, 90 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1699, 76 грн. та пені в розмірі 8728, 07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації своїх зобовязань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 26/04-2010 від 26.04.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. порушено провадження у справі № 8/177, розгляд справи призначено на 27.05.2011 р., зобовязано сторін виконати певні дії.

В судове засідання, призначене на 27.05.2011 р., представник позивача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позов в частині основного боргу.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

В звязку з неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

26.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд-05" (надалі підрядник, позивач) та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі замовник, відповідач) був укладений договір підряду № 26/04-2010 (надалі договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати у відповідності до умов даного договору роботу по зрізанню аварійних дерев на території закладів освіти в Дніпровському районі м. Києва.

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 172336, 80 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт з № 1 по № 23 з листопада 2010 р. по вересень 2010 р., які підписані сторонами.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата підряднику за виконані роботи проводиться на підставі наданих актів виконаних підрядних робіт.

Проте, відповідачем не виконані зобовязання за договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 172336, 08 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 26/04-2010 від 26.04.2010 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, доказів повного виконання договору, щодо оплати робіт не надав, в судовому засідання 27.05.2011 р. визнав суму заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3 договору, він діє з моменту підписання до остаточного його виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2010 р.

Умовами договору встановлено, що термін оплати становить 5 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач своїх зобовязань за договором не виконав, у звязку з чим спричинив виникнення заборгованості.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 172336, 80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 87820, 07 грн. за січень, лютий, березень та квітень 2011 р. з суми заборгованості в розмірі 172336, 80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору встановлено, що односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обовязків протягом дії цього договору замовником, він сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобовязань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 87820, 07 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 1699,76 грн. за період з січня 2011 р. по лютий 2011 р. та суму інфляційних збитків в розмірі 3289, 90 грн. за період з січня 2011 р. по січень 2011 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в розмірі 3289, 90 грн. та три відсотки річних в розмірі1699,76 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 626, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, Проспект МИРУ, буд. 6, ідентифікаційний код 37397216) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-05" (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 11, ідентифікаційний код 33746694) 172336 (сто сімдесят дві тисячі триста тридцять шість) грн. 80 коп. основного боргу, 8782 (вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 07 коп. пені, 3289 (три тисячі двісті вісімдесят девять) грн. 90 коп. інфляційних нарахувань, 1699 (одна тисяча шістсот девяносто девять) грн. 76 коп. трьох відсотків річних, 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн. 09 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення 30.08.2011 року