Рішення № 18161586, 29.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/27329.08.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації

«Одесагаз»

до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

в особі Одеської філії

треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство по закупівлі та

реалізації газу Одесагаз»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтранзит»

про визнання недійсним договору

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача : ОСОБА_1 (довіреність № 653 від 07.09.2010р.);

В судовому засіданні 29.08.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Одесагаз»(надалі ВАТ з газопостачання та газифікації «Одесагаз») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору від 25.12.2008р. про внесення змін та доповнень до договору поруки від 25.09.2006р..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність підстав вважати недійсним зазначений договір, оскільки такий був підписаний товариством внаслідок помилки а зобовязання поручителя вже припинились в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України. Пояснення з приводу підстав заявленого позову надані до справи за вих № 21/17-346 від 14.06.2011р..

Позивач на розгляд справи не зявився, однак незявлення представника позивача в судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи в даному судовому засіданні, оскільки обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги викладені в позовній заяві та суду є зрозумілими, а необхідні для вирішення спору документи наявні в матеріалах справи дозволяють прийняти рішення у справі.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у відзиві на позов, який залучений до матеріалів справи.

Про розгляд справи учасників судового процесу повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення, реєстром про направлення рекомендованої кореспонденції 15.08.2011р., представник позивача був присутнім в судовому засіданні яке проводилось Господарським судом Одеської області 22.07.2011р. (вирішено питання щодо направлення справи за підсудністю), що підтверджує проінформованість позивача про розгляд справи, зокрема Господарським судом міста Києва.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2006р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», ВАТ «Одесагаз»та ТОВ «Підприємство по закупівлі та реалізації газу «Одесагаз»укладено договір поруки, предмет якого погоджений сторонами у розділі 1 договору, та зокрема згідно з п. 1.1 поручитель (позивач у справі) зобовязувався перед кредитором (відповідач у справі) відповідати за виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 40 від 25.09.2006р., укладеному кредитором з позичальником (третя особа-1), згідно з яким позичальнику банк відкриває кредитну лінію з лімітом 15000000 грн. на строк з 25 вересня 2006р. по 25 грудня 2007р., із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Договором від 25.12.2008р. про внесення змін та доповнень до договору поруки сторони договору поруки домовились внести зміни та доповнення до п. 1.1 договору поруки від 25.09.2006р., за якими поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 40 від 25.09.2006р., укладених кредитором з позичальником, згідно з якими позичальнику банк відкриває кредитну лінію з лімітом 15000000 грн. на строк з 25 вересня 2006р. по 29 жовтня 2008р., із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18% річних, а з 30 жовтня 2008р. до 20 березня 2009р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 25% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Зазначений договір про внесення змін, позивач вважає таким, що укладений ним внаслідок помилки, посилаючись на збільшення обсягу його відповідальності, без отримання на це згоди що відповідно підтверджується договором від 24.12.2007р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 40 від 25.09.2006р..

Згідно з викладеним у відзиві на позов, зазначені твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки до договору поруки разом із внесенням змін до кредитного договору 24.12.2007р., 30.10.2008р., 25.12.2008р. вносились зміни та підписувались відповідні договори про внесення змін.

До матеріалів справи відповідачем не надані договори, посилання на які містяться у відзиві на позов, а відтак надати оцінку зазначеному суд не може.

Натомість, виходячи з підстав заявленого позову, вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства при наявних в матеріалах справи документах виходячи з наступного.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Як те вже зазначалось, при укладенні договору поруки від 25.09.2006р. у п. 1.1 сторони дійшли згоди, що поручитель (позивач у справі) зобовязувався перед кредитором (відповідач у справі) відповідати за виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 40 від 25.09.2006р., укладеному кредитором з позичальником (третя особа-1), згідно з яким позичальнику банк відкриває кредитну лінію з лімітом 15000000 грн. на строк з 25 вересня 2006р. по 25 грудня 2007р., із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

В даному випадку, доводи позивача в будь-якому випадку, при врахуванні наведених положень договору поруки (п. 1.1) не мають правового підґрунтя, оскільки підстави для припинення поруки, передбачені ч. 1 ст. 559 ЦК України, відсутні якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, в забезпечення якого надана порука.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 17 січня 2011 року, а в силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Окрім того, суд насамперед враховує обґрунтування заявленого позову з приводу того, що підтвердженням внесення змін до кредитного договору, які своїм наслідком мають припинення зобовязань поручителя, є договір про внесення змін від 24.12.2007р.. Однак, зміни внесені вказаним договором до кредитного договору стосуються виключно перенесення строків погашення кредиту по 24 жовтня 2008р., що жодним чином не впливає на обсяг забезпеченого порукою зобовязання.

Враховуючи доводи позивача про вчинення договору під впливом помилки, що є підставою для визнання договору недійсним з підстав передбачених ст. 229 ЦК України суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як про те зазначено, в Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними за 2007 рік, що проведене Верховним Судом України (вміщені в інформаційній системі «Ліга») у розділі щодо аналізу правочинів вчинених під впливом помилки: - обставини щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину;

- сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка насправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Правові підстави для застосування до спірних відносин наведених положень закону відсутні, жодних доказів наявності помилки при укладенні договору від 25.12.2008р. про внесення змін до договору поруки 25.09.2006р., суду не представлено.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 01.09.2011