Рішення № 18160809, 12.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1353/11 за позовом публічного акціонерного товариства “Ковельсільмаш»,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Металторг», м.Ковель

про стягнення 55020,38 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 28.01.2011р.№51/01-253

від відповідача: Корх В.С. директор, ОСОБА_2 довіреність від 22.07.2011р.№33

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 61414,94 грн., з них: 60145,34 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення та обладнання на підставі договору оренди № 50/14-33 від 25.05.2004р., 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних за порушення строків виконання грошового зобовязання.

Відповідач у відзиві №35 від 25.07.2011р., представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали, просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

- позивачем не було надіслано копій доданих до позову розрахунків позову, що позбавляє можливості подати пояснення щодо суми заявленого позову;

- укладений між сторонами договір № 50/14-33 не тільки покладав обов'язки на орендаря, але й встановлював зобов'язання для орендодавця. В п.п. 6.2. встановлено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованим майном на умовах цього договору. Забезпечувати об'єкт оренди теплоенергією, електроенергією, водою, а також зв'язком за окремо укладеним договором, (п.п.6.4.) Направляти щомісячно для оплати рахунки за оренду майна і послуги.(п.п.6.6.)

Однак, орендодавець не виконував належним чином своїх зобов'язань, чим встановлював перешкоди в користуванні орендованим майном.

Теплоенергією в зимовий період не забезпечував, а 21.10.2010 року припинив подачу електроенергії. Встановлював перешкоди і зараз не дає можливості використовувати своє власне майно та матеріали.

Орендар використовував надані законодавством права для захисту своїх інтересів, направляв позивачу (орендодавцю) листи про поновлення подачі електроенергії (№ 26 від 30.09.2010р., № 34 від 24.11.2010р.), при цьому раніше самостійно попередньо здійснювалась оплата електроенергії, що планувалось для використання.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, наймач звільняється від плати у разі, якщо майно не могло бути використане наймачем через обставини, за які не відповідає наймач.

Із-за припинення подачі електроенергії орендар не міг використовувати орендоване майно. Тому з припиненням подачі електроенергії припинилося і зобов'язання щодо нарахування та внесення орендної плати за вищевказаний період.

Після припинення подачі електроенергії товариством в погашення орендної плати було здійснено платіж на суму 400 грн. та відпущено матеріальні цінності на суму 2200 грн.;

- відповідно до п. 6.. договору передумовою здійснення відповідачем орендних платежів визначено виставлення позивачем рахунків на оплату, які позивачем суду не надані, так само як і докази їх виставлення;

- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). Позивач не надав суду розрахунки щодо визначення штрафних санкцій;

- згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Крім того, статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначені істотні умови договору оренди.

Однак при укладенні спірного договору оренди сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме: не узгоджений порядок використання амортизаційних відрахувань.

Також в договорі відсутня умова про обов'язки сторін щодо страхування орендованого майна, забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

В додаткових поясненнях до позовної заяви №51/01-2494 від 12.08.2011р. (а.с.58-60) та в судовому засіданні 17.08.2011р. представник позивача пояснив, що позивачем при подачі позову не було враховано, що 30.06.2011 року по накладній №19 відповідач продав ПАТ «Ковельсільмаш»оливу на суму 1 800 грн. Дана сума була зарахована на відшкодування заборгованості, що виникла за договором оренди майна №50/1433. А тому сума боргу відповідача перед позивачем становить 58 345, 34 грн.

У звязку з цим просила стягнути з відповідача 58 345, 34 грн. заборгованості, 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних.

02.09.2011р. позивач через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення по справі №51/01-2671 від 01.09.2011р., №51/01-2670 від 01.09.2011р., №51/01-2669 від 01.09.2011р.

В судовому засіданні 07.09.2011р. представник позивача звернулася до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог: просить стягнути з відповідача 53750,78 грн. заборгованості за оренду майна, подала розрахунок цієї заборгованості та пояснила, що заборгованість у відповідача виникла за період серпень 2009р. квітень 2011р.

Від позову в частині стягнення 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних відмовилась.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог з огляду на приписи ч.4 ст.22 ГПК України.

Відмова позивача від позову процесуальне право сторони у справі, передбачене ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст.22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява про відмову від позову в частині стягнення 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних підписана повноважним представником позивача.

Оскільки відмова позивача від позову в частині стягнення 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, третіх осіб відмову судом прийнято, правові наслідки її відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України розяснено.

Представники відповідача із заявленої позивачем до стягнення 53750,78 грн. заборгованості визнають заборгованість в розмірі 34620,65 грн. (13502,86 + 23567,79 650 грн. 1800 грн.), решту вимог не визнають, посилаючись на те, що 21.10. 2010р. позивачем було припинено постачання електроенергії, внаслідок чого відповідач не міг користуватися орендованим майном, також 31.12.2005р. закінчився строк дії договору про постачання електроенергії, а тому немає підстав для стягнення нарахованих платежів за оренду за період з листопада 2010р. по квітень 2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в :

25.05.2004 року між ВАТ «Ковельсільмаш»як орендодавцем (яке в подальшому згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №521855 було перейменоване у публічне акціонерне товариство «Ковельсільмаш») і ТзОВ «Металторг»як орендарем було укладено договір оренди № 50/14-33 (надалі договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування виробничі та адміністративні за адресою: м.Ковель, вул.. Варшавська, 1 та обладнання .

Згідно з п.3.1. в редакції доповнень і змін, внесених 01.10.2008р., 10.02.2010р. за послуги охорони щомісячно проводити оплату в розмірі 114 грн. (без ПДВ), яку перераховувати разом з орендною платою згідно виставленого рахунку.

Розмір орендної плати складає: за оренду офісного приміщення 375 грн., за оренду виробничого приміщення 1825 грн. Всього орендна плата складає 2200 грн. в місяць (без ПДВ). ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п.3.2. договору в редакції змін, внесених 26.01.2009р., орендна плата сплачується орендодавцеві не пізніше 30-го числа місяця, попереднього звітному із розрахунку попереднього місяця, а кінцева сума коригується після фактичного використання згідно виставленого рахунку.

За змістом п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами договору і актів приймання-передачі.

Згідно з п.2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

Пунктом 3.4. договору визначено, що на всі види наданих орендодавцем послуг (теплоенергія, електроенергія, вода, каналізація, звязок) орендар укладає окремий договір з орендодавцем.

Пунктами 6.4., 6.6. договору передбачено обовязки орендодавця, серед яких забезпечувати обєкт оренди теплоенергією, електроенергією, водою, звязком за окремо укладеним договором; направляти щомісячно для оплати рахунки за оренду майна і послуги.

Актом прийманні-передачі виробничих та адміністративних приміщень без номера і дати, актом приймання-передачі обладнання від 08.06.2011р., актом приймання-передачі обладнання (склад штампів) від 29.12.2006р., підписаними представниками сторін, скріпленими печатками, підтверджується факт передачі нежитлових приміщень, обладнання в оренду відповідачу.

Відповідач факту користування зазначеним майном позивача не заперечує.

Як пояснила представник позивача, щомісячно відповідно до п.6.6. договору відповідачу через канцелярію ПАТ «Ковельсільмаш»надавались рахунки на оплату, а разом з ними і акти здачі-прийняття робіт, один примірник яких підписувався орендарем, скріплявся печаткою та повертався орендодавцю.

Доказами отримання відповідачем рахунків на оплату є реєстраційні картки вихідної кореспонденції (а.с.66, 69, 72, 77, 94), чим спростовуються доводи відповідача про їх неотримання.

З рахунків-фактур вбачається, що позивач до складу витрат, які підлягали оплаті відповідачем включав: орендну плату, плату за електроенергію, холодну воду, стічні води, телефон, охорону.

Проте, представник позивача пояснила, що всупереч умови п.3.4. договору окремих договорів на надання таких видів послуг як теплоенергія, вода, каналізація укладено не було.

21.09.2004р. було укладено лише договір про надання послуг електрозвязку №04-60 ( звязок), а 23.11.2004 року договір про постачання електроенергії.

У звязку з цим позивачем було зроблено перерахунок заборгованості, виключено нарахування за теплоенергія, вода, каналізація, включено плату за оренду, за охорону, електрозвязок та електроенергію, тобто на ті види послуг, на які було укладено угоди.

Безпосередньо договором оренди майна №50/14-33 від 25.05.2004р. (з врахуванням внесених до нього змін і доповнень) врегульовано правовідносини сторін щодо оплати оренди майна, послуги охорони; договором про надання послуг електрозвязку №04-60 від 21.09.2004р., договором про постачання електроенергії №04-85 від 23.11.2004р. врегульовано правовідносини щодо оплати послуг електрозвязку, електроенергії.

Згідно з уточненим розрахунком позивача заборгованість відповідача за оренду майна, послуги охорони, звязок та електроенергію за період серпень 2009 року - квітень 2011 року складає 53750,78 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Як встановлено судом, договір оренди № 50/14-33 від 25.05.2004р. з 01.06.2011р. було припинено за взаємною згодою сторін, передачу виробничих та адміністративних приміщень, штампів оформлено актами приймання-передачі від 01.06.2011р. (а.с.104-106).

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.193, ч.1 ст.283, ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором оренди № №50/14-33 від 25.05.2004р. зобовязань, не сплатив у повному обсязі за оренду майна, послуги охорони, звязку та електроенергію, позовна вимога про стягнення з нього 53750,78 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

Доводи відповідача, наведені на обґрунтування відсутності підстав для задоволення позову повністю не приймаються судом до уваги.

Доказів про те, що майно, яке було передане в оренду відповідачу, належить до державного чи комунального майна, не подано, а тому посилання відповідача на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»безпідставні.

Відповідач у відзиві також посилається на те, що договір оренди № №50/14-33 від 25.05.2004р. слід вважати неукладеним, оскільки сторони не досягнули згоди з усіх істотних умов: не узгодили порядок використання амортизаційних відрахувань, відсутня умова про обовязки сторін щодо страхування майна, забезпечення пожежної безпеки.

Проте з доводами відповідача про те, що договір № №50/14-33 від 25.05.2004р. слід вважати неукладеним, погодитись не можна, оскільки про укладення сторонами договору свідчать фактичні дії сторін: фактична передача майна в оренду та його прийняття, сплата відповідачем орендної плати, укладення сторонами змін і доповнень до договору шляхом підписання окремих угод, укладення договорів, передбачених п.3.4. договору оренди.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, визначення такого договору як неукладеного можливо лише на стадії його укладення, але не за наслідками виконання сторонами договору.

Як встановлено судом, 23.11.2004 року між сторонами було укладено договір про постачання електроенергії №04-85.

Згідно з п.п.2.2.3. п.2.2. величина оплати визначається за фактично використану електроенергію по лічильнику №549914.

Згідно з поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні, споживання електроенергії відповідачем обліковувалось окремим лічильником №549914, показники лічильника знімались працівниками ПАТ «Ковельсільмаш» і фіксувались в окремій книзі.

Згідно з довідкою головного енергетика ПАТ «Ковельсільмаш»№51/01-2401 від 09.08.2011р. (а.с.63)ТзОВ «Металторг»в період з вересня 2010 року по січень 2010 року електроенергія по лічильнику №549914 споживалась в таких кількостях: вересень 2010 року 328 кВт/год, жовтень 2010 року 348 кВт/год., листопад 2010 року 76 кВт/год., грудень 2010 року 128 кВт/год., січень 2011 року 104 кВт/год.

Як зазначено в довідці, дані про кількість споживання зняті з лічильника №549914, через який подавалась електроенергія на товариство.

Двостороннього акту про порушення позивачем умов договору (п.4.4. договору про постачання електроенергії), припинення постачання електроенергії без попередження не подано.

Доводи відповідача про те, що електроенергію споживав не він, а інша особа не підтверджені доказами.

За змістом п.7.4. договору про постачання електроенергії №04-85 від 23.11.2004р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Тобто, за цією умовою договору слід вважати, що договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, починаючи з 01.01.2005р. якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У звязку з цим судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що строк дії договору припинився 31.12.2005р.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України факту перешкоджання позивачем у здійсненні відповідачем права користування орендованим за договором майном, факту припинення постачання електроенергії з 21.10.2010р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає до задоволення повністю за період серпень 2009 року - квітень 2011 року.

Оскільки від позову в частині стягнення 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних представник позивача відмовилась, відмову судом прийнято, то провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача підлягають до стягнення витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.1 ст.283, ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України, ст.44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із ТзОВ «Металторг»(45007, Волинська область, м. Ковель, вул. Т. Боровця, 3/110, код ЄДРПОУ 32802108) на користь ПАТ “Ковельсільмаш»(45007, Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 1, ЗКПО 00238138, р/р 26008010862 Волинська філія «Кредобанк»м. Луцьк, МФО 303224) 53750 грн. 78 коп. заборгованості за оренду, 537 грн. 50 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 206 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 607,08 грн. пені, 662,52 грн. процентів річних припинити.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

12.09.11