Рішення № 18160789, 09.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1631/11 за позовом підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк,

товариства з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет», м.Київ

про стягнення 13704,30 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 (угода № 1108/2011 від 11.08.2011р., свідоцтво № 197 від 31.08.2000р.),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути:

- з ТзОВ «Канквест Паллет»13392,63 грн. пені, 111,67 грн. процентів річних;

- солідарно з ТзОВ «Канквест Паллет»і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 200 грн. пені;

- з ТзОВ «Канквест Паллет»судові витрати по справі: 137 грн. витрат, повязаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ, 1300 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідачі в судове засідання, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені, не зявилися, відзиву на позов не подали, суми позову не оспорили.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 16.08.2011р. та призначення справи до розгляду було отримано уповноваженими представниками відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 19.08.2011р., ТзОВ «Канквест Паллет»- 23.08.2011р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

06.09.2011р. та 07.09.2011р. на адресу суду від ТзОВ «Канквест Паллет»надійшли клопотання (по факсу) та телеграма про відкладення розгляду справи у звязку з не можливістю забезпечити явку представника.

06.09.2011р. надійшло клопотання (по факсу) від підприємця ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

В судовому засіданні 07.09.2011р. представник позивача клопотання підприємця ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не підтримав.

Клопотання ТзОВ «Канквест Паллет»судом відхилено.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 16.08.2011р. відповідачів було зобовязано до 05.09.2011р. подати господарському суду письмові пояснення на заявлений позов. Проте зазначених вимог відповідачі не виконали, пояснень по суті позовних вимог, заперечень на предявлений позов не подали, поважних причин, які перешкоджали їм підготувати пояснення по справі не навели. В ухвалі від 16.08.2011р. сторін було попереджено про можливість розгляду справи за наявними в ній документами у випадку неподачі витребуваних судом документів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у вирішенні клопотання відповідача-2 покладається на розсуд суду.

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням №0314806051432, пояснення по справі міг надіслати поштою, проте не використав цього права, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.03.2011 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 як перевізником та ТзОВ «Канквест Паллет»як замовником (надалі - відповідачем-2) було укладено договір №0103 на здійснення транспортних перевезень.

Згідно з п. 2.3. цього договору на кожне окреме перевезення оформляється заявка, яка містить опис умов і особливостей конкретного перевезення.

Згідно із заявкою б/н від 25.03.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом позивачем було надано транспортні послуги автомобілем д.р.н. НОМЕР_3/НОМЕР_4 з перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Україна-Німеччина (м. Київ, вул. Червоногвардійська,34 АТП 13066, пр-т Брест-Литовський, 6 - 59368 WERNE GERMANY).

В свою чергу відповідач-2 зобов'язувався оплатити вартість транспортних послуг в сумі 11240 грн. по безготівковому розрахунку.

Згідно з п.5.4. договору № 0103 від 01.03.2011 року термін оплати послуг перевізника складає 5 банківських днів з моменту одержання замовником документів, які зазначені в пункті 5.2. даного договору, якщо інше не оговорено сторонами в заявці на перевезення.

В заявці на перевезення іншого сторонами обумовлено не було.

Того ж дня - 25.03.2011 року з метою гарантування належного виконання обов'язків відповідачем-2 по оплаті транспортних послуг між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки за № 2503-П від 25.03.2011 року.

Відповідно до умов даного договору поруки відповідач-1 надав поруку за належне та своєчасне виконання боржником - відповідачем-2 обов'язків по оплаті транспортних послуг, які мали бути надані згідно із заявкою б/н від 25.03.2011 року загальною вартістю 11240 грн.

Згідно з п. 6 договору поруки у випадку невиконання боржником обов'язків щодо оплати вартості послуг в строки, визначені заявкою б/н від 25.03.2011 року, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає солідарно в межах ліміту відповідальності поручителя, вказаного в п. 5 цього договору.

Згідно з п.5 договору поруки розмір відповідальності поручителя фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у випадку прострочення боржником оплати наданих послуг за заявкою б/н від 25.03.2011 року становить 200 гри.

Крім цього, відповідно до п. 2 договору поруки поручитель зобов'язувався забезпечити при перетині державного митного кордону України на митному переході Ягодин належне подання для митних органів товарно-транспортних документів на вантаж та забезпечити безперешкодне проходження вантажного автомобіля у випадку черг на митному переході, з метою оперативною виконання перевезення вантажу за кордон.

25.03.2011 року вантажний автомобіль було подано на місце завантаження та прийнято вантаж для перевезення, про що було оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) за № 865850 від 25.03.2011 року. Вантаж було доставлено до місця призначення та здано вантажоодержувачеві.

21.04.2011 року позивачем було відправлено на адресу відповідача-2 акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000355 від 18.04.2011 року на суму 11 240 грн., рахунок-фактуру № СФ 0000352 від 30.03.2011 року, податкову накладну за № 337 від 18.04.2011 року та міжнародні товарно-транспортні накладні за № 865850 від 25.03.2011 року, № 865850-А від 30.03.2011 року.

Факт відправлення цих документів підтверджуються фіскальним чеком Волинської дирекції «Поштамт»№ 8862 від 20.04.2011 року та реєстром відправлених листів 20.04.2011 року.

Документи були отримані відповідачем-2 26.04.2011 року, що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000355 від 18.04.2011 року на суму 11240 грн. було затверджено відповідачем-2 та повернуто на адресу позивача.

Враховуючи те, що відповідно до умов договору оплата мала бути проведена на протязі п'яти банківських днів, з моменту одержання замовником документів, які зазначені в пункті 5.2. даного договору, то 05.05.2011 року слід вважати останнім днем своєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем-2 по оплаті вартості наданих транспортних послуг.

Однак, відповідач-2 не розрахувався за надані йому послуги по перевезенню у вказані строки.

14.06.2011 року позивач звернувся з вимогою про оплату № 1460 від 14.06.2011р. до поручителя - відповідача-1.

Факт отримання відповідачем-1 цієї вимоги підтверджується його написом на листі.

Відповідач-1 також не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за договором поруки.

Оплату вартості наданих послуг по перевезенню було проведено відповідачем-2:

1500.00 грн. - 22.06.2011 року;

1000.00 грн. -01.07.2011 року;

2000.00 грн. - 11.07.2011 року;

4000.00 грн. - 12.07.2011 року;

2740.00 грн. - 19.07.2011 року,

тобто з порушенням строків, визначених п.5.4. договору № 0103 від 01.03.2011р.

Отже, відповідачем-2 було прострочено оплату вартості наданих послуг в розмірі 11240 грн.

У звязку із порушенням відповідачем-2 строків оплати вартості наданих послуг з перевезення позивач нараховує і просить стягнути з відповідача-2:

- 7 092,60 грн. пені,

- 59,92 грн. процентів річних за період з 06.05.2011р. по 18.07.2011р. (розрахунок суми пені та процентів річних виконано позивачем на окремому аркуші а.с.8-9).

Просить стягнути з відповідача-1, відповідача-2 солідарно по даному перевезенню 200 грн. пені.

Пеню позивачем розраховано, виходячи з умов п. 5.7. договору №0103 на здійснення транспортних перевезень від 01.03.2011 року, яким за прострочення в оплаті рахунків за виконані перевезення передбачено сплату замовником пені в розмірі 1 % від неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору на здійснення транспортних перевезень сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо сплати вартості перевезення, проте враховуючи вищезазначені норми, розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідний період.

Крім цього, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01/-8/211 від 07.04.2008р. зазначено таке.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

А тому пеня, нарахована позивачем, за порушення відповідачем-2 строків оплати вартості перевезення за заявкою від 25.03.2011р. за період з 06.05.2011р. по 18.07.2011р. підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ, виходячи з розрахунку:

- 11240х15,5% : 365х47=224,34 грн. (за період з 06.05.2011р. по 21.06.2011р.)

- 9740х15,5% : 365х9=37,23 грн. (за період з 22.06.2011р. по 30.06.2011р.)

- 8740х15,5% : 365х10=37,12 грн. (за період з 01.07.2011р. по 10.07.2011р.)

- 6740х15,5% : 365х1=2,86 грн. (за період з 11.07.2011р. по 11.07.2011р.)

- 2740х15,5% : 365х7=8,14 грн. (за період з 12.07.2011р. по 18.07.2011р.), а всього 309,69 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем процентів річних в розмірі 59,92 грн., нарахованих за порушення строків оплати вартості перевезення за заявкою від 25.03.2011р., судом встановлено, що проценти річних нараховані позивачем з врахуванням вимог ст.625 ЦК України та умов договору №0103 від 01.03.2011р., а тому вимога в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно із поданою відповідачем заявки № 3 від 12.05.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно з договором №0103 від 01.03.2011 року позивачем було надано транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобілем д.р.н. НОМЕР_5/НОМЕР_6 за маршрутом Україна-Німеччина.

Вартість послуг перевезення вантажу, погоджена в заявці, складає 11441,29 грн., які відповідач-2 зобов'язувався оплатити по безготівковому розрахунку.

Згідно з п.5.4. договору № 0103 від 01.03.2011 року термін оплати послуг перевізника складає 5 банківських днів з моменту одержання замовником документів, які зазначені в пункті 5.2. даного договору, якщо інше не оговорено сторонами в заявці на перевезення.

В заявці на перевезення іншого Сторонами обумовлено не було.

13.05.2011 року вантажний автомобіль було подано на завантаження та прийнято вантаж до перевезення, про що було оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) за № 858269 від 13.05.2011 року. Вантаж було доставлено та здано вантажоодержувачеві.

24.05.2011 року на адресу відповідача-2 позивачем було відправлено рекомендованим листом акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000502 від 16.05.2011 року на суму 11 441,29 грн., рахунок-фактура № СФ-0000499 від 16.05.2011 року; податкову накладну № 479 від 16.05.2011 року, міжнародні товарно-транспортні накладні №858569 від 13.05.2011 року, № 858269-А від 15.05.2011 року.

Факт відправлення даних документів підтверджуються фіскальним чеком Волинської дирекції «Поштамт»№ 0173 від 24.05.2011 року.

Вищезазначені документи було вручено відповідачу-2 27.05.2011 року., що підтверджується повідомленням про вручення.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000502 від 16.05.2011 року на суму 11 441,29 грн. було затверджено відповідачем-2 та повернуто на адресу позивача.

Враховуючи те, що відповідно до умов договору оплата мала бути проведена на протязі п'яти банківських днів з моменту одержання замовником документів, які зазначені в пункті 5.2. даного договору, то 03.06.2011 року слід вважати останнім днем своєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем-2 по оплаті вартості наданих транспортних послуг.

Однак, відповідач-2 не розрахувався за надані йому послуги по перевезенню у вказані строки.

Оплату вартості наданих послуг по перевезенню було проведено відповідачем-2:

2500.00 грн. - 20.07.2011 року;

2500.00 грн.-21.07.2011 року;

1500.00 грн. - 27.07.2011 року;

2000.00 грн. - 02.08.2011 року;

2941,29 грн. - 10.08.2011 року.,

тобто з порушенням строків, визначених п.5.4. договору № 0103 від 01.03.2011р.

Отже, відповідачем-2 було прострочено оплату вартості наданих послуг в розмірі 11 441,29 грн.

У звязку із порушенням відповідачем-2 строків оплати вартості наданих послуг з перевезення позивач нараховує і просить стягнути з відповідача-2:

- 6300,03 грн. пені,

- 51,75 грн. процентів річних за період з 04.06.2011 по 10.08.2011р. (розрахунок суми пені та процентів річних виконано позивачем на окремому аркуші а.с.8-9).

Пеню позивачем розраховано, виходячи з умов п. 5.7. договору №0103 на здійснення транспортних перевезень від 01.03.2011 року, яким передбачено пеню в розмірі 1 % від неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Враховуючи норми п.1 ст. 216, п.1 ст.218, ст.343 Господарського кодексу України, ст.ст.549, 611, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розяснення, надані Вищим господарським судом України в Інформаційному листі №01/-8/211 від 07.04.2008р., пеня, нарахована позивачем, за порушення відповідачем-2 строків оплати вартості перевезення за заявкою №3 від 12.05.2011р. за період з 04.06.2011р. по 10.08.2011р., також підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ, виходячи з розрахунку:

- 11441,29х15,5% : 365х46=223,50 грн. (за період з 04.06.2011р. по 19.07.2011р.)

- 8941,29х15,5% : 365х1=3,80 грн. (за період з 20.07.2011р. по 20.07.2011р.)

- 6441,29х15,5% : 365х6=16,41 грн. (за період з 21.07.2011р. по 26.07.2011р.)

- 4941,29х15,5% : 365х6=12,60 грн. (за період з 27.07.2011р. по 01.08.2011р.)

- 2941,29х15,5% : 365х9=11,24 грн. (за період з 02.08.2011р. по 10.08.2011р.), а всього 267,55 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем процентів річних в розмірі 51,75 грн., нарахованих за порушення строків оплати вартості перевезення за заявкою №3 від 12.05.2011р., судом встановлено, що проценти річних нараховані позивачем з врахуванням вимог ст.625 ЦК України та умов договору №0103 від 01.03.2011р., а тому вимога в цій частині підлягає до задоволення.

Отже, згідно з розрахунком суду, пеня, що підлягає до стягнення за порушення строків оплати вартості перевезення за обома заявками складає 577,24 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно де умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання : порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо.) , а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 5.9. договору №0103 від 01.03.2011р. передбачено, що обов'язки по оплаті можуть забезпечуватися порукою.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, кредитор вправі на свій вибір пред'явити позов до боржника або поручителя, до боржника і поручителя одночасно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з п.5 договору поруки №2503-ІІ від 25.03.2011р. розмір відповідальності поручителя у випадку прострочення боржником оплати послуг, які будуть надані кредитором по заявці б/н від 25.03.2011р. становить 200 грн.

За таких обставин є правові підстави для стягнення 200 грн. пені за порушення строків оплати вартості перевезення за заявкою від 25.03.2011р. із ТзОВ «Канквест Паллет»і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 солідарно.

Решта пені в розмірі 377,24 грн. (577,24 200) підлягає до стягнення з відповідача-2.

Враховуючи те, що згідно з розрахунком суду, пеня, що підлягає до стягнення з відповідачів складає 577,24 грн., в позові про стягнення 13015,39 грн. пені (13592,63 577,24) слід відмовити.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просить також відшкодувати йому 13000 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Сплата позивачем коштів на оплату послуг адвоката підтверджується квитанцією № 1108/2011 від 11.08.2011р. і підлягає до задоволення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати слід стягнути з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, по відношенню до кожного з них: окремо щодо ТзОВ «Канквест Паллет», та окремо щодо ТзОВ «Канквест Паллет»і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Разом з цим, звертаючись з позовом до господарського суду, позивачем зайво сплачено 29,42 грн. (13704,30 х 1% = 137,04 грн.; 166,46 137,04) державного мита.

А тому відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. «Про державне мито», розділу ІV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом ГДПІ України №15 від 22.04.1993р. позивачу слід повернути з Державного бюджету України 29,42 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням №789 від 11.08.2011р. державного мита (оригінал платіжного доручення №789 від 11.08.2011р. знаходиться в матеріалах справи №5004/1631/11).

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Тому даний спір розглянуто господарським судом Волинської області за місцем знаходження одного із відповідачів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 554, 610, 625, 629, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. «Про державне мито», розділом ІV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, ст.ст. 44, 49 , 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із ТзОВ «Канквест Паллет»(03148, м. Київ, вул.. Картвелішвілі, 7/2, оф. 2, код ЄДРПОУ 37311008) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 377 грн. 24 коп. пені, 111 грн. 67 коп. процентів річних, а всього 488 грн. 91 коп.; 4 грн. 89 коп. витрат, повязаних з оплатою держмита, 8 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 46 грн. 41 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути солідарно із ТзОВ «Канквест Паллет»(03148, м. Київ, вул.. Картвелішвілі, 7/2, оф. 2, код ЄДРПОУ 37311008) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (43010, м. Луцьк, вул. Садовського, 4А/2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 200 грн. пені, 2 грн. витрат, повязаних з оплатою держмита, 3 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 18 грн. 98 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. ГУДКУ у Волинській області повернути підприємцю ОСОБА_1 29 грн. 42 коп. зайво сплаченого платіжним дорученням №789 від 11.08.2011р. державного мита (оригінал платіжного доручення №789 від 11.08.2011р. знаходиться в матеріалах справи №5004/1631/11).

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

09.09.11