Рішення № 18160748, 12.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 вересня 2011 р.

Справа 2/80/2011/5003

за позовом: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 21000, мВінниця, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП - Технобудпроект" 21030, мВінниця, вул.Келецька, 111, кв.5

про стягнення 9 680,00 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача : Левчук Т.В. - директор ТОВ "ТОП -Технобудпроект".

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "ТОП- Технобудпроект" про стягнення 9 680,00 грн. заборгованості за неповернену тару.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.07.11 р. порушено провадження у справі № 2/80/2011/5003 та призначено справу до розгляду на 17.08.11 р.

В зв''язку з неявкою в судове засідання представників сторін ухвалою суду від 17.08.11 р. розгляд справи відкладено до 12.09.11 р.

12.09.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № канцелярії суду 08-46/11806/11 від 12.09.11 р.) про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій останній просить суд зменшити ціну позову на 3 800,00 грн., в зв'язку з тим, що після порушення провадження у справі відповідач повернув тару вказаною вартістю та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5 880,00 грн.- вартості неповернутої тари.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі (з урахуванням поданої ним заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Представник відповідача відзив до суду не надала, разом з тим, з наданих усних пояснень позовні вимоги визнала частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В зв'язку з господарськими відносинами між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту- ФОП ОСОБА_1, "Позивач") та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОП -Технобудпроект" (далі по тексту - ТОВ "ТОП - Технобудпроект", "Відповідач") 16.03.2009 року був підписаний Договір поставки № 05/09.

Згідно п.1.1 Договору поставки Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності до накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його в строки, обумовлені договором.

Згідно умов Договору (п. 2.2.) Покупець оплачує доставлений Постачальником товар, за ціною, передбаченою в накладних. Ціни в накладних позначені з урахуванням ПДВ.

На протязі здійснення господарської діяльності, згідно з договірними взаємовідносинами Постачальником доставлявся Покупцеві Товар.

За умовами Договору поставки № 05/09 від 16.03.2009 р. Товари поставляються в тарі та упаковці, що відповідають вимогам ГОСТу і які забезпечують збереження товару (п. 3.8.).

15 січня 2011 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 994,00 грн. (видаткова накладна РУ-0000378 від 15.01.2011 року).

Вказаний товар поставлявся разом з тарою, а саме:

-Баллон СО 2 мол, арт. 194 - 2 шт. вартістю 200,00 грн.

-КЕГ 50 л. Сан Иитербрю КВАС 8 (кег) 7 шт. вартістю 8 400,00 грн.

-КЕГ 30 л. "Стелла". арт 114 (кег) -1шт. вартістю 1 080,00 грн. на загальну суму 9 680,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. укладеного Договору тара і упаковка підлягає поверненню.

На день звернення з позовом до суду вказана тара відповідачем не повернута, що і змусило позивача звернутись за захистом своїх прав до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 05/09 від 16.03.2009 року є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписана представниками обох сторін видаткова накладна №РУ-0000378 від 15.01.2011 року.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо своєчасного повернення зворотньої тари, в зв''язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 9 680,00 грн.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. вказаного Договору тара і упаковка підлягає поверненню.

За змістом п. 4.2 Договору у разі несвоєчасного (на протязі 14 днів) повернення покупцем зворотної тари, Постачальник нараховує ПДВ в розмірі 20% від її вартості, яка підлягає поверненню відповідно до п. 2.2. та п. 2.3 Договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних обставин, враховуючи, що позовні вимоги відповідачем фактично визнані, суд дійшов висновку про задоволення позову (з урахуванням поданої заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.11 р.).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Технобудпроект" (21030, м.Вінниця, вул.Келецька, 111, кв.5, код ЄДРПОУ 32168941) на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, ідент.н. НОМЕР_1) 5 880,00 грн. вартості неповернутої тари, 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу 21000, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2

4 - відповідачу 21030, м. Вінниця, вул.Келецька, 111, кв.5