Ухвала суду № 18160182, 17.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

17 серпня 2011 р. № 5005/352/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМуравйова О.В., суддів:Данилової Т.Б.,

Добролюбової Т.В.,

Демидової А.М.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 30.06.2011

у справі№5005/352/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

доПублічного акціонерного товариства "ПриватБанк"

про стягнення неустойки в сумі 133280,75 грн., В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 у справі №5005/352/2011 задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" про стягнення в доход Державного бюджету України неустойки в розмірі 133280,75 грн. за прострочення повернення майна за договором оренди.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 у справі №5005/352/2011, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2011 у справі №5005/352/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 залишено в силі.

Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" звернулось з заявою від 17.08.2011 №03.14.04-11/1687/2011 про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції у даній справі, в якій просить її скасувати. Заяву про перегляд судового рішення з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2010 у справі №7/205-09, від 16.02.2011 у справі №20/184-10 обґрунтовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №5005/352/2011 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

З аналізу положень статті 11118 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заява про перегляд рішень господарських судів повинна містити посилання на конкретні за змістом судові рішення, в яких має неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Переглядаючи спір в порядку касаційного провадження у справі №5005/352/2011, Вищий господарський суд України зазначив, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення неустойки, оскільки відповідач продовжував користуватись об'єктом оренди після закінчення строку дії договору оренди, незважаючи на повідомлення орендаря повернути балансоутримувачу орендоване майно по акту приймання-передачі.

Водночас у справі №7/205-09 (постанова Вищого господарського суду України від 04.08.2011) судом касаційної інстанції зазначено, що позивачем не повідомлено належним чином відповідача про припинення договірних відносин та про необхідність звільнення і повернення орендованого майна, відтак відсутні підстави для стягнення неустойки за користування орендованим майном після закінчення терміну дії договору, як і підстави вважати договір оренди нерухомого майна припиненим.

У справі №20/184-10 (постанова Вищого господарського суду України від 16.02.2011) суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки відсутні належні докази повідомлення орендодавцем орендаря про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після закінчення терміну дії договору.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої заявляє Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк", та постанов Вищого господарського суду України у справах №7/205-09, №20/184-10, на які здійснюється посилання щодо неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №5005/352/2011 до провадження Верховного Суду України

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "ПриватБанк" у допуску справи №5005/352/2011 господарського суду Дніпропетровської області до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Муравйов Судді:Т.Данилова Т.Добролюбова А. Демидова В.Селіваненка КАСАЦІЯ до ВСУ (відділ - 1)