Постанова № 1815956, 15.07.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 липня 2008 р., 10 год. 00 хв. Справа № 8/80

Суддя – В.С. Русняк

Секретар судового засідання - помічник судді – Н.Ю. Рабцун

За позовом Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді Закарпатської області, м. Ужгород

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 3064,65 грн.

Представники:

Від позивача – Карп’юк В.М. – завідувач юридичного сектору, довіреність №10888/07 від 24.10.07;

Від відповідача – не з’явився;

В засіданні приймали участь: прокурор – Роман М.С.

СУТЬ СПОРУ: Прокурором міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді Закарпатської області, м. Ужгород заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 3064,65 грн.

Підставою для звернення прокурора із заявою до суду є те, що внаслідок порушення пенсійного законодавства порушуються інтереси держави в особі УПФ. У судовому засіданні прокурором позовні вимоги підтримано.

Представник позивача позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що ВАТ „Завод залізобетонних виробів” не проводило відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” – „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в сумі 3064,65 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №1-15/04 від 15.04.08 відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд замінити неналежного відповідача – ВАТ „Завод залізобетонних виробів” належним відповідачем – ВАТ „Ужгородський завод залізобетонних виробів”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, висновок прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Завод залізобетонних виробів” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду в м. Ужгороді Закарпатської області. Згідно з ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.97 є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.04 є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03 (який набрав чинності з 01.01.04).

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97 від 26.06.97 для платників збору об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” – „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100% від об’єкта оподаткування.

Ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03, який набрав чинності з 01.01.04 встановлено, що зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” – „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Крім, сум виплачених пенсій відшкодуванню ПФ підлягають і витрати на їх доставку пенсії, які згідно із змінами до граничних тарифів на основні послуги зв’язку згідно з наказом Держкомзв’язку та інформації України №166 від 22.07.2004 р. становлять для міста 0,79% та для села 1,56%.

Відповідачем зобов’язання по виплаті громадянину пільгових пенсій та витраті на їх доставку не виконано. На ВАТ „Завод залізобетонних виробів” працював громадянин Тімчик В.М. в шкідливих умовах праці повний робочий день за професією електрозварника ручного зварювання (підтверджено копією довідки про пільговий стаж та копією трудової книжки). Відповідно до вищезазначених обставин та ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” вказаний громадянин має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2.

За період з квітня 2007 р. по січень 2008 р. позивачем по даній пенсійній справі проведено фактичну виплату громадянину пільгових пенсій та витрати на їх доставку на загальну суму 5315,07 грн. (підтверджено довідкою Ужгородського поштамту від 28.01.08 №93).

П. 6.8 ст. 6 Інструкції №21-1 від 19.12.03 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФ місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, ВАТ „Завод залізобетонних виробів” не здійснило належного відшкодування сум фактично виплачених громадянину пільгових пенсій та витрат на їх доставку.

Отже, за період з квітня 2007 р. по січень 2008 р. ВАТ „Ужгородським Завод залізобетонних виробів” підлягало відшкодуванню 3064,65 грн. (частка плати підприємства ВАТ „Завод залізобетонних виробів” – 56,7% пропорційно набутому у відповідача пільговому стажу), що підтверджено обґрунтованим розрахунком суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, копіями розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” – „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Заперечення відповідача щодо неналежного відповідача по справі судом не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 11.06.2007 р. по справі №9/77 за участю між тими ж сторонами, про той же предмет, тільки за інший спірний період з ВАТ „Завод залізобетонних виробів”, м. Ужгород було стягнуто суму заборгованості по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах гр. Тімчик В.М. Не погоджуючись з вказаною постановою ВАТ „Завод залізобетонних виробів” оскаржив її до апеляційної інстанції. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 р. постанову господарського суду Закарпатської області від 11.06.2007 р. по справі №9/77 залишено без змін, а скаргу ВАТ „Завод залізобетонних виробів” залишено без задоволення. Доказів про оскарження ухвали апеляційного суду у касаційному порядку відповідач не подав. Частиною третьою ст. 254 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 14, код 05515016) на користь Управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 47, код 20449653, р/р 25601304688 в Закарпатському обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 312356) суму 3064,65 (три тисячі шістдесят чотири гривні шістдесят п’ять копійок) грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

3. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 15.07.2008 р.

4. Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.С. Русняк