Рішення № 1815551, 10.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.08 р. Справа № 43/55

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” м. Горлівка

до відповідача: Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве

про стягнення з ДП “Орджонікідзевугілля” на користь ДонНДІ заборгованості 17 500 грн., збільшення заборгованості на індекс інфляції 5 921, 00 грн., 3% річних від простроченої заборгованості 1 017, 50 грн.

За участю представників:

від позивача: Кальницька Є.О. за дор. №01-243 від 11.06.2008р.

від відповідача: Кулакова Н.М. за дов. №01/4-15199 від 03.01.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут”, м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства “Орджонікідзевугілля”, м. Єнакієве про стягнення з ДП “Орджонікідзевугілля” на користь ДонНДІ заборгованості 17 500 грн., збільшення заборгованості на індекс інфляції 5 921, 00 грн., 3% річних від простроченої заборгованості 1 017, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на надання науково-технічних послуг №12-05 від 02.01.2005р., протокол про узгодження договірної ціни на науково-технічну продукцію, календарний план робіт, додаткову угоду №1 від 01.07.2005р. до договору №12-05 від 02.01.2005р., акти здачі-прийомки науково-технічної продукції за договором №12-05 від 02.01.2005р. №2 від 13.01.2006р., №3 від 20.01.2006р., №4 від 19.04.2006р., претензії №01-62 від 26.02.2007р., №03-84 від 04.03.2008р., власні розрахунки суми позову №№1, 2, 3, 4, правоустановчі документи.

Відповідач у судовому засіданні та у своєму відзиві на позовну заяву №413 від 10.07.2008р. позовні вимоги визнав частково, а саме суму основного боргу у сумі 17 500, 00 грн., 3% річних у сумі 1 017, 50 грн. та інфляцію у сумі 4 917, 50 грн. Проти стягнення інфляції у сумі 1 003, 50 грн. заперечив, оскільки вважає, що позивачем припущені помилки при нарахуванні суми інфляційних втрат.

Водночас, позивач відповідно до заяви від 10.07.2008р. погодився з розрахунком інфляції та 3% річних станом на 01.03.2008р., наданим відповідачем.

Таким чином позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та просить стягнути суму збільшення заборгованості на індекс інфляції у розмірі 4 917, 50 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених вимог.

Разом з тим, згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2005р. між Державним підприємством “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут”, в особі директора Півня Ю.А. (виконавець) та Структурним підрозділом “Шахта “Ольховатська” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля”, в особі директора Гусєва Є.О. (замовник), був укладений договір на надання науково-технічних послуг, за №12-05.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання з “Виконання робіт з комплексного обслуговування звукоулавлюваючої апаратури для прогнозу викидонебезпечних зон та оцінки небезпечних проявлень гірничого тиску”.

Згідно до пункту 3.1. даного договору вартість обумовлених робіт складає 18 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ – 3 000, 00 грн.

Роботи виконуються з роділом на етапи: в кінці кожного етапу виконавець надає замовнику акт здачі-прийомки науково-технічної продукції з фактичного обсягу виконаних робіт (пункт 3.2. договору).

Водночас, пунктом 3.3. договору встановлено, що замовник здійснює передплату роботи (у розмірі 40% її вартості) протягом 30 днів з моменту початку кожного етапу роботи. При цьому, згідно до пункту 3.6. даного договору замовник після підписання акту здачі-прийомки зобов’язаний протягом 10 днів перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця ПДВ (20%) від вказаної в акті суми, а також протягом 30 днів суму, яка залишилася за актом здачі-прийомки виконаних робіт.

Разом з тим, 01.07.2005р. між Державним підприємством “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут”, в особі директора Півня Ю.А. (виконавець) та Структурним підрозділом “Шахта “Ольховатська” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля”, в особі директора Гусєва Є.О. (замовник), було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої, в зв’язку зі збільшенням обсягу виконуючих робіт за договором №12-05 від 02.01.2005р. в частині надання науково-технічної допомоги з управління гірничим тиском та охороні підготовчих виробітків з 01.07.2005р., вартість робіт обумовлених договором №12-05 від 02.01.2005р. збільшується на 4 000, 00 грн. , в т.ч. ПДВ – 666, 67 грн. Відтак, загальна сума договору №12-05 від 02.01.2005р. складає 22 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ – 3 666, 67 грн.

При цьому, додаткова угода №1 є невід’ємною частиною договору №12-05 від 02.01.2005р.

Як встановлено судом, згідно з актами здачі-прийомки науково-технічної продукції за договором №12-05 від 02.01.2005р. №2 від 13.01.2006р., №3 від 20.01.2006р., №4 від 19.04.2006р., виконавцем було виконано для замовника роботи у повному обсязі.

Таким чином, унаслідок виконаних Державним підприємством “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” робіт та фактично прийнятих Структурним підрозділом “Шахта “Ольховатська” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля”, відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України між сторонами за договором виникли цивільні зобов’язання. При цьому виконавець власні зобов’язання виконав повністю про, що свідчать надані суду документи, а замовник лише частково (сплатив вартість обумовлених робіт у сумі 4 500, 00 грн.).

Отже, несплаченою залишилась сума вартості виконаних робіт у розмірі 17 500, 00 грн.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Фактичне виконання позивачем взятих на себе зобов’язань, згідно договору №12-05 від 02.01.2005р., підтверджується наданими до матеріалів справи актами науково-технічної продукції за договором №12-05 від 02.01.2005р. Означені акти підписані уповноваженими особами, як замовника так і виконавця без зауважень та засвідчені фірмовими печатками юридичних осіб.

Згідно до ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, №02-15-218, Структурний підрозділ “Шахта ”Ольховатська” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” (ідентифікаційний код - 26351702) не має статусу юридичної особи.

Разом з тим, згідно до приписів вищевказаної статті керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. В зв’язку з чим всі операції, які здійснюються філіями, породжують права та обов’язки безпосередньо для юридичної особи.

Отже, у даному випадку, саме державним підприємством “Орджонікідзевугілля”, всупереч вимогам ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, свої зобов’язання перед Державним підприємством “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” щодо сплати вартості виконаних робіт виконані не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 17 500, 00 грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №01-62 від 26.02.2007р., №03-84 від 04.03.2008р. з проханням здійснити розрахунки за виконані роботи.

Проте відповідач відповідей на претензії не надав, вартість виконаних робіт не сплатив.

При цьому, оскільки, частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з березня 2006р. по березень 2008р. та за період з травня 2006р. по березень 2008р. пред’явлено до стягнення інфляцію в сумі 4 917, 50 грн. та три проценти річних в сумі 1 017, 50 грн. (відповідно до розрахунку інфляції та 3% річних станом на 01.03.2008р., представленого відповідачем).

Означений розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

У судовому засіданні та у своєму відзиві на позовну заяву №413 від 10.07.2008р. відповідач позовні вимоги визнав у сумі основного боргу у розмірі 17 500, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 017, 50 грн. та інфляції у розмірі 4 917, 50 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” м. Горлівка, до відповідача, Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве про стягнення з ДП “Орджонікідзевугілля” на користь ДонНДІ заборгованості 17 500 грн., збільшення заборгованості на індекс інфляції 4 917, 50 грн., 3% річних від простроченої заборгованості 1 017, 50 грн., підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв’язку із частковим задоволенням спочатку заявлених позовних вимог підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.95, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” м. Горлівка, до відповідача, Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве про стягнення з ДП “Орджонікідзевугілля” на користь ДонНДІ заборгованості 17 500 грн., збільшення заборгованості на індекс інфляції 4 917, 50 грн., 3% річних від простроченої заборгованості 1 017, 50 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” (84605, Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Трестівська, 10; код ЗКПО 32276912) на користь Державного підприємства “Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут” (84601, Донецька обл., м. Горлівка, пр. Леніна, 2; код ЗКПО 00171144) заборгованість 17 500 грн., збільшення заборгованості на індекс інфляції 4 917, 50 грн., 3% річних від простроченої заборгованості 1 017, 50 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 234, 38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113, 15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.07.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 прим.:

1- позивачу

1- відповідачу,

1- у справу.