Постанова № 18142213, 09.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2011 року № 2а-9795/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі

судового засідання Латишевій Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Київексклюзивбуд»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Данилов Ю.В., представника,

від відповідача: Бондаренко О.О., представника..

На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Київексклюзивбуд»про визнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 25.06.2011р. № 0004062302.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступному.

Позивач стверджував, що ним правомірно було віднесено до податкового кредиту - суми ПДВ, сплачені ТОВ «Востокстройград», оскільки у позивача наявні всі документи, необхідні для формування податкового кредиту.

Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечувалися з огляду на безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум, сплачених за договором, оскільки договір, укладениї|і між позивачем та ТОВ «Востокстройград», на думку відповідача, не спрямований на настання реальних правових наслідків. Представник відповідача стверджує, що діяльність контрагента позивача була спрямована на ухиляння від сплати податків.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.07.2011р. та в процесі розгляду справи у позивача витребовувалися документи, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагента.

Позивач в судове засідання 25 липня 2011 року не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 04.08.2011. В судовому засіданні 04.08.2011р. представником позивача вказаних документів надано не було, у зв'язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.08.11р. В судовому засіданні представником позивача документів надано не було. Оскільки строк розгляду справи, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вже закінчився, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, .на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Київексклюзивбуд»(далі - позивач) з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість за серпень 2010р. за результатами якої складено акт перевірки № 1298/23-02/35134564 від 25.06.2011р. (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) було винесено податкове-повідомлення рішення від 25.06.2011р. № 0004062302, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18300,00 грн..(14650,00грн. основного платежу та 3663,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Винесення зазначених податкових повідомлень - рішень мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порушення, встановлені перевіркою, полягали в тому, що між ЮВ «ІЬК Київексклюзивбуд» та ТОВ «Востокстройград»було укладено договір № 01/08-10 від 18 08 2010 р., згідно з умовами якого ТОВ «ТБК Київексклюзивбуд»(Замовник) в особі директора Бражук М.О. та ТОВ «Востокстройград»(Виконавець) в особі директора Лимар С.О.. Виконавець бере на себе зобов'язання виконати виробництво Альтанок та їх комплектуючих, виконуються на виробничих площах Виконавця з часткою матеріалів

Замовника.4'

ТОВ «Востокстройград» після виконання договору було видано позивачу податкову накладну № 31084 від 31.08.2010р. на загальну суму 87900 грн. в тому числі

ПДВ 14650 грн.

Вартість товару, визначена як в так видатковій накладній так і в податковій накладній, було сплачено ТОВ «ТБК Київексклюзивбуд»у повному обсязі. Суми податку на додану вартість, визначені у накладній ТОВ «Востокстройград», було віднесено ТОВ «ТБК Київексклюзивбуд»до податкового кредиту відповідного періоду.

В акті перевірки наявні посилання на те, що ТОВ «Востокстройград»за місцем своє реєстрації (постачальників) не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Також, вказано на відсутність у ТОВ «Востокстройград» адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе

зобов'язань.

На підставі викладених обставин відповідачем сформульовано висновок, що позивачем при укладені угод порушено ч.І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656, ЦК України в частині не додержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України). Правочин, укладений між позивачем та його контрагентом, було кваліфіковано як нікчемний, в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній 'на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна піна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податкудіплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак, згідно з пунктом 1.15 статті 1 даного Закону інші терміни, які використовуються в цьому Законі, використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності -направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій - господарської діяльності.

Згідно акту приймання-передачі давальницької сировини від 18.08.2010р. до договору №01/08-10 від 18.08.2010р. позивачем було прийнято давальницьку сировину для використання її при виготовлені Альтанок.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було укладено договір №01/08-10 від 18.08.2010р., за умовами якого контрагентом були виконані роботи, зокрема систематичне виробництво Альтанок та їх комщіектуючих (надалі виробів) згідно специфікації, наданої Замовником на цей вид продукції.

Позивачем не було надано жодних доказів передачі контрагенту специфікацій, креслень, та інших документів, які визначали б предмет договору.

Проте, матеріали справи не містять жодних посилань щодо використання (чи можливого використання) зазначених матеріалів, наданих ТОВ «Востокстройград», чи будь - яких інших доказів, які могли б підтвердити обставину отримання вказаних цінностей в межах господарської діяльності позивача, тобто отримання цих матеріалів з метою одержання прибутку.

Також матеріали справи не містять жодних доказів реальності вчиненого позивачем правочину- доказів транспортування, монтажу, встановлення виробленого за умовами договору.

Позивачем не надано жодних доказів існування контрагентів, які встановлювали чи використовували замовлене за довогором.

Обставина відсутності у позивача в користуванні товарів (робіт, послуг) наданих ТОВ «Востокстройград». або договорів з їх користувачам^, на думку суду, виключає можливість причинного - наслідкового зв'язку витрат на надані агентські послуги з господарською діяльністю позивача.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат на наданих агентських послуг, з господарською діяльністю позивача, шо є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя С.К. Каракашьян